"Мельпомена": ставка на молодих

У Херсоні завершився XVII Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії". Серед його нинішніх фаворитів - багато молодих українських режисерів, акторів, ставка на яких із боку будь-якого серйозного сценічного форуму дуже й дуже виправдана.

Художній керівник херсонського театру ім. Миколи Куліша, він же натхненник-координатор "Мельпомени Таврії" Олександр Книга по завершенні форуму зазначив:

- Саме цей фестиваль став для мене знаковим. По-перше, вразив розсип потужних самодостатніх спектаклів, створених молодими режисерами. Адже ще кілька років тому лунало багато нарікань - мовляв, немає молодої режисури. А ось, будь ласка, вона є. І це вселяє надію, що український театр розвивається й рухається у правильному руслі. По-друге, крім молодої режисури, учасники й гості фестивалю побачили та оцінили не просто талановитих, а ще й універсальних молодих акторів, здатних реалізувати на сцені будь-яке режисерське рішення. Для цих акторів, мені здається, немає нічого неможливого. І по-третє - це помітний прояв сучасної української драматургії, осмисленої, іноді інтуїтивної, але все-таки тієї, що рухається вперед, визначаючи орієнтири для сучасного театру і суспільства загалом.

…Погодившись із думкою пана Книги, не можна не згадати молодих і обдарованих, яких "Мельпомена Таврії" помітила й відзначила - спеціальними дипломами, особливими заохоченнями.

Важлива ремарка: серед нинішніх тріумфаторів Міжнародного театрального фестивалю в Херсоні дуже помітні студенти й випускники Національного університету культури і мистецтв, що зробили за останній сезон досить-таки помітний прорив у простір сучасного українського театру.

Наприклад, "Найкращим камерним спектаклем" на фестивалі визнано роботу випускниці цього вишу, режисерки Владислави Бєлозоренко "Митина любовь". Сценічне рішення Бєлозоренко на основі твору Буніна надзвичайно винахідливе й багатопланове, поєднує в одній постановці і пластичну драму, і навіть елементи монодрами. Влада добре зарекомендувала себе в київському театрі "Золоті ворота", а недавно почала працювати над новою постановкою - вже на сцені київського академічного Молодого театру: це п'єса білоруського драматурга Андрія Іванова "Це все вона".

Ще одне відкриття "Мельпомени" - молодий актор Дмитро Олійник. Його нагородили за "Найкращий акторський дебют". Дмитро постав перед експертами й глядачами відразу у двох досить відповідальних роботах на основі великої класики: "Митина любовь" І.Буніна та "Дядя Ваня" А.Чехова. І ці дві його ролі різні, з неповторним малюнком. У "Митиной любови" він проживає відразу кілька образів одночасно, головний із яких - внутрішній світ бунінського Миті, його ранима душа, його ліричний голос. При цьому Олійник хоч і молодий, але вже здібний майстер перевтілення: він легкий і переконливий у гострохарактерних, комедійних ролях. А ось свого дядю Ваню у студентському спектаклі молодий актор зіграв-прожив із неймовірним трепетом, розповівши історію нереалізованого щастя однієї дуже хорошої людини: розумника, відмінника, на жаль, не здатного на вчинок, на крутий поворот, який змінив би затхле провінційне життя цього нещасного чеховського героя.

Саме за спектакль "Дядя Ваня" на "Мельпомені Таврії" названо найкращим режисером-дебютантом ("Театральна надія") молодого постановника Івана Уривського. Він створював свій чеховський проект у рамках творчої майстерні Ніни Гусакової.

Навіть у студентській постановці серйозні київські критики відзначили щиру захопленість молодого постановника чеховським словом, чеховськими образами. Спектакль, до речі, на такому собі інтуїтивному рівні дозволяє молодому режисерові знаходити образи й символи, часом незвичайно точні, ніби передбачувані на "території" Чехова. Сцена "Дяди Вани" захаращена гілками старих дерев: ніби непрохідні ліси, через які шукає шлях до себе лікар Астров. А в 26 кімнатах будинку Войницьких немає ні вікон, ні дверей - тільки розхитані дверні пройми, які утворюють рами без картин або клітку для Олени Андріївни. Недавно цей же молодий режисер із успіхом і викликом поставив в Одесі "Тіні забутих предків" М.Коцюбинського.

Серед відзначених на фестивалі спектаклів - "Сканінг" за п'єсою Є.Марковського. Це черкаський академічний театр ім. Т.Шевченка. Постановку нагородили за "Найкраще сценографічне рішення".

"Найкращою чоловічою роллю" визнано роботу актора Сергія Михайловського у спектаклі Get happy херсонського театру ім. М.Куліша.

Незаперечним фаворитом "Мельпомени", що можна було б передбачити, стали "Сталкери": спектакль київського академічного Молодого театру (спільно із "Золотими воротами") у постановці Станіслава Жиркова (п'єса Павла Ар'є). Ця постановка й отримала Гран-прі "Мельпомени Таврії". А акторку Ірму Вітовську нагороджено за "Найкращу жіночу роль" у тих-таки "Сталкерах": як відомо, вона грає 86-річну бабу Прісю.

І це лише обрані номінації "Мельпомени", фестивалю, який проходив у Херсоні з 23 по 30 травня… І, дасть Бог, триватиме й триватиме - в усі наступні роки.