Денис Мацуєв банкує

У Києві відбувся Перший міжнародний дитячий фестиваль-конкурс молодих піаністів під керуванням Дениса Мацуєва. Всі заходи транслювалися онлайн. До складу журі, крім представника нашої країни, заслуженого артиста України Юрія Кота, увійшли метри світового фортепіанного виконавства та педагогіки: Валерій Пясецький і Вадим Руденко (Росія), Міріан Дауельсберг (Бразилія), Хьон Чжун Чан (Південна Корея) та Мішель Берофф (Франція).

Після першого туру, в якому члени журі визначали учасників за відеозаписом, було відібрано п'ятнадцять півфіналістів із понад ста претендентів. Ними стали шестеро росіян, віком до тринадцяти років, четверо українців та по одному представнику Австралії, Канади, Швейцарії, Грузії й Узбекистану.

Далі живі конкурсні прослуховування проводилися з великими ноу-хау. Як художній керівник Мацуєв вирішив, що у програші не повинен бути ніхто, а дитячій самооцінці краще не наносити болючих уколів. І всі п'ятнадцять юних талантів брали участь у завершальних виступах - другому (сольному півфіналі) та третьому, фінальному турі. Акомпанував Національний симфонічний оркестр України під керуванням Володимира Сіренка. Упродовж шестиденного марафону відбулися майстер-класи професорів Валерія Пясецького, Мішеля Бероффа та Хьон Чжун Чана, а також три концерти з участю Дениса Мацуєва.

У стартовому концерті виступила юна зірочка Шіо Окуі. У супроводі академічного симфонічного оркестру Національної філармонії японка зіграла Концерт ре мажор Й.Гайдна. Дівчинка представляла цей твір на конкурсі Горовиця у травні 2013 р. За час, який минув відтоді, піаністка поглибила прочитання, відшліфувала технічні деталі, ще тонше й цікавіше опанувала звук.

Після антракту виступив сам Мацуєв. Він виконав 3-й концерт Сергія Рахманінова (1909). В інтерпретації звучали сучасні нотки, наприклад легкий свінг на початку першої частини (Мацуєв дуже захоплюється традиційним джазом). Розвиток музичних образів захоплював. Публіка, яка складалася переважно зі співробітників організації, що підтримувала конкурс, та дипломатів, нагородила піаніста оваціями. На біс він виходив тричі й зіграв добре відомі киянам традиційні "бісівки": "Музичну табакерку" А.Лядова, "У печері гірського короля" Е.Гріга. Наприкінці виконав еллінгтонівський Caravan та Take the "A" Train, демонструючи неймовірні пасажі та вишукані витіюватості.

Другий день цілком був присвячений сольним програмам у Великому залі НМАУ. Публіка заповнила зал вщерть і підтримувала претендентів, які віддавали сили популярній у середовищі академічних конкурсів музиці, що виконувалася на прекрасному "Стейнвеї". Особливо відзначу Дмитрика Семикраса з Сум, Сашка Дороніна з Ярославля, москвичку Настю Махамендрикову, харків'янку Катю Курилко.

Більшу частину репертуару Мацуєва становлять твори Рахманінова. У 2008 р. він записав довірені йому нащадками композитора раніше невідомі рахманіновські опуси. У 2011-му вийшли записи 3-го концерту і "Рапсодії на тему Паганіні" Рахманінова з оркестром Маріїнки та В.Гергієвим.

У другому відділенні Денис Мацуєв зіграв "Рапсодію на тему Паганіні" (1934), написану Рахманіновим в еміграції, на віллі Сенар у Швейцарії. Вперше автор виконав її в Балтіморі (США) з Філадельфійським оркестром під керуванням Леопольда Стоковського. Один із найпопулярніших творів російської фортепіанної класики становить собою 24 варіації на мотив 24-го капрису Ніколо Паганіні. У "Рапсодії" композитор, не боячись зустрічі з "чортівнею", цитує католицьку секвенцію Dies Irae, пов'язану з описом Судного дня.

Неймовірна технічність Мацуєва - височенного, атлетичного складу, рідкісної фізичної сили та витривалості піаніста - підкорилася "ідеям тексту". І стежити за перипетіями рахманіновських варіацій у виконанні російського богатиря було цікаво.

Упродовж четвертого дня маленькі конкурсанти репетирували з оркестром. НСО України трудився "на знос", відпрацьовуючи з кожним молодим обдаруванням його оркестровий виступ. І результатом став тріумф учасників наступного дня. Звання лауреата присудили швейцарцю Симону Бюркі (навчається в нашого чудового педагога Бориса Федорова), українцю Микиті Бурзаниці з Донецька, Шуану Херн Лі з Австралії, якого ми чули і на останньому конкурсі Горовиця, грузинському піаністові Сандро Небієрідзе та росіянину Глібу-Йосипу Романчукевичу. Решта учасників конкурсу стали його дипломантами. Отже, справді ніхто не програв.

У завершальний вечір - церемонія нагородження. У залі - банкіри, дипломати, київські педагоги, політичні оглядачі. Насамкінець прозвучала "Рапсодія у стилі блюз" Гершвіна. Недавно Мацуєв записав її з Нью-Йоркським філармонічним оркестром та диригентом Аланом Гілбертом. Почесний голова журі грав із потужністю рухомого важкого локомотива, виразно інтерпретуючи знамениту предтечу стилю "кроссовер", який чудово поєднав американські класичні джазові традиції та європейський симфонізм першої чверті ХХ ст. На біс музикант кілька хвилин імпровізував на теми Гершвіна.

На запитання журналістів, чи не стане новий конкурс альтернативою вже добре відомому у світі українському "Горовиць-дебюту", Мацуєв зазначив, що обидва конкурси забезпечує одна команда. І чим більше різних художніх подій високого рівня, тим краще. Неодноразово наголошувалось на непорушності рішення продовжувати проведення фестивалю-конкурсу в наступні роки.

Захід цей має хорошу матеріальну підтримку. Учасники не платили вступного внеску, чого часто вимагають на інших творчих змаганнях, дорогу, мешкання та харчування оплатили організатори. Крім того, лауреати отримали вагомі грошові премії. Грошові призи також вручили педагогам та іншим десятьом учасникам.

І ще. Звісно, спасибі за "смачні" антракти. Але стукіт посуду (і до, і після) явно заважав слухати музику. На академічних концертах це моветон.