Моцарт у Гамбурзі

01 листопада, 2019, 17:02 Роздрукувати Bипуск № 41, 2 листопада-8 листопада 2019р.
Відправити
Відправити

25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери.

Моцарт у Гамбурзі
© © Hans Jörg Michel

Для тих, хто любить цей жанр, - подія важлива. Мені довелося днями побувати на виставах Гамбурзької опери - Cosi fan tutte і Don Giovanni Моцарта ("Так чинять усі" і "Дон Жуан").

Зазначу, що Моцарта в нас майже не ставлять. Не під силу, на жаль, вимушена погодитися з пересічною думкою. Слухаючи "Дон Жуана", усвідомлювала, що в Києві немає ні стількох солістів, ні оркестру, які впораються з класичною (читай - "зразковою") партитурою віденського генія ХVIII століття.

Названі твори Моцарта складені на лібрето да Понте. Опери чарівні, кожна по-своєму хороша. Cosi fan tutte - opera buffa, легка комедія, невелика за обсягом, з використанням класичного оркестру, що склався на той момент: 2 флейти, 2 гобої, 2 кларнети, 2 фаготи, 2 валторни, 2 труби, литаври, струнні та бас контінуо: клавесин і віолончель. Прем'єра опери відбулася в Гамбурзі 8 вересня минулого року.

© Hans Jörg Michel

Як завжди, відмінно працював інтернаціональний склад солістів, дотримуючись задуму диригента Крістофера Варда і режисера Герберта Фрітша. У співі учасників було чимало елементів барочної вокальної манери.

Стиль оформлення досить простий: на сцені - десяток різнобарвних геометричних фігур, і в центрі - червоний механічний клавесин. Стиль костюмів змішує куртуазне ХVIII й наше шалене ХХІ століття. Особливо гарні наряди напівдиких, на погляд художниці Вікторії Бер, псевдоалбанців, що нагадують "снігову людину", - величезні перуки й комбінезони-"шкури" в ліричних героїв: Феррандо - Олексія Пальчикова (ліричний тенор) і Гульєльмо (Джон Чест, баритон, США). Це молоді офіцери, які, за задумом авторів опери і на пораду головного героя, старіючого філософа дона Альфонсо (угорський бас Левенте Палль), що сумнівається в можливості жіночої відданості, перевдягаються "до невпізнанності". Вони починають упадати за дівчатами "навпаки", й ті майже піддаються спокусі, але дон Альфонсо зупиняє розіграш, і все закінчується благополучно.

Яскраво, точно, виразно співали обидві героїні - сестри Фьорділіджі (сопрано Марія Бенгтссон, Швеція) і Дорабелла (Стефані Лауріцелла, колоратурне мецо-сопрано, США). Захоплення викликала служниця Деспіна (Катаріна Конраді, сопрано родом із Киргизії, надзвичайно рідкісний випадок географічних метаморфоз). Вона не тільки прекрасно співала, а й оригінально, своєрідно, дуже жваво й легко рухалася, прямо носилася сценою, нескінченно пританцьовуючи, підстрибуючи та роблячи в повітрі смішні балетні па.

Дуже точно та гарно (саме гарно) звучали ансамблі. Чудово прозвучала Фьорділіджі (Марія Бенгтссон), справжня вокальна перлина постановки.

Чудово звучав і не менш яскраво грав Феррандо - наш Олексій Пальчиков. Він зарекомендував себе як прекрасний буфонний актор в опері "Любовний напій" Г.Доніцетті, що дуже сподобався київській публіці (лютий 2018 року). А ще раніше чула його в опері К.Монтеверді "Повернення Улісса на батьківщину" у Гамбурзі. "Улісс" там був по-справжньому барочний, дуже цікавий, і невелика роль слуги-зрадника Еврімаха в Пальчикова вийшла багатоплановою та глибокою. У моцартівськой комедії Олексій корчив смішні пички, легко й точно рухався. Але головне - його рухливий, виразний і м'який ліричний тенор "прорізав" простір залу, доносячи енергетику музики до кожного слухача.

***

- Чому досить багато співаєте в Гамбурзі? - запитання DT.UA солістові Олексію Пальчикову.

- Мені подобаються цей театр і місто. Я тут співаю партії, які завжди подобалися і які мені корисні як молодому співакові на даний момент.

- У вас є кумири?

- Це Фріц Вундерліх і Микола Гедда!

- Скільки у вас у запасі ролей?

- У моєму репертуарі на цей момент - близько тридцяти п'яти. Серед них Таміно, Феррандо, Бельмонте, Оттавіо (відповідно, "Чарівна флейта", "Так чинять усі жінки", "Викрадення з сералю" і "Дон Жуан" - опери Моцарта. - О.К.). А також Паріс ("Прекрасна Єлена" Оффенбаха), Неморіно ("Любовний напій" Доніцетті), Ленський ("Євген Онєгін" Чайковського), Альфред і Фентон ("Травіата" і "Фальстаф" Верді), Кудряш ("Катя Кабанова" Леоша Яначека) та інші.

- У кого ви навчалися в Києві?

- Педагогом у Київській консерваторії був баритон, покійний Петро Андрійович Коваль. Він дав мені базу вокальної майстерності, ознайомив, так би мовити, з вокальним мистецтвом, вірив у мене і завжди підтримував у моїх починаннях, "пошуках співати й розвиватися". Я йому дуже вдячний!

- А в школі Лисенка по якому класу навчалися?

- Закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу ім. Лисенка по класу труби у Григорія Пилиповича Коздоби. Завдяки йому знаю, що таке дихання, опора й музичний, а в майбутньому - вокальний режим. Дай Боже йому здоров'я! Взагалі, мені пощастило з педагогами. Звісно, справжнє навчання почалося, коли я виїхав із Києва. Спочатку до Парижа, а потім до Гамбурга. Я завжди намагаюся вчитися чогось нового: вокальної техніки, акторської майстерності... Сцена багато чого вчить.

- У якому театрі ви резидент?

- У мене контракт, я соліст Staatsoper Hamburg на цей і наступний сезони. Завжди хотів бути частиною якогось театру. З Національною оперою України не склалося, оскільки був ще "зелений". Мабуть, так треба було. Гамбург дав мені таку можливість: запропонував умови й партії, які я завжди хотів співати і які такі важливі для молодого співака-тенора. Тут я навчаюся, отримую задоволення та всебічно розвиваюся. І зараз іноді приїжджаю співати до Києва задля задоволення, заради рідних, друзів, показати щось нове у вокальному плані, інтерпретацію якоїсь партії для України. Ну й… просто домівка завжди є домівкою!

- Коли ви усвідомили себе співаком, відчули, що ви - оперний тенор?

- Усвідомив себе солістом-тенором, коли дебютував у партії Ленського в оперній студії Національної академії ім. Чайковського. Я радо продовжую її співати в Європі.

- Які ваші професійні плани на майбутнє?

- У найближчому майбутньому - дебют у партії Фентона ("Фальстаф", Гамбург). У березні 2020 року буду дуже радий заспівати знову в Києві, цього разу Ленського. Цікавий факт: рівно 10 років тому я заспівав уперше Ленського в Національній опері України. Після цього - одна з моїх улюблених партій, Неморіно, в Гамбурзі. Далі в моїх планах участь в Екс-ан-Прованському оперному фестивалі влітку 2020-го та дебют у Театрі на Єлисейських полях (Париж): Нарработ в опері "Саломея" Р.Штрауса. І в мене заплановане багато концертів та прослуховувань.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК