На початку вересня в австрійському місті Грац у великому гала-концерті зустрінуться всесвітньо відомий тенор Хосе Каррерас і українська співачка Зоряна Кушплер.
Вона - володарка прекрасного мецо-сопрано, солістка Віденської опери, на сцені якої працює вже десять років. До весни цього року Зоряна ніколи не виступала на вітчизняних сценах. Ї дебюти на теренах України стартували у квітні в Києві.
- Пані Зоряно, ви - донька уславленого українського оперного співака. Прихильники опери дуже шкодують за Ігорем Федоровичем Кушплером, який передчасно загинув чотири роки тому в автокатастрофі... Які батькові настанови допомагають вам у роботі?
- Тата завжди пам'ятаю. Він зі мною і на сцені, і поза нею. Повсякчас думаю - що тато сказав би з того чи іншого приводу, як зреагував, яку дав би пораду… І так буде все життя.
- Можливо, хочете продовжити викладацьку династію, мати учнів у Відні?
- Мені від батька дісталася схильність до викладацької роботи, яку дуже люблю. Приватно маю студентів. А незабаром, з 16 по 26 серпня, даватиму майстер-класи у Wiener Musikseminar (Міжнародні музичні семінари у Відні. - О.К.). Думаю, у перспективі викладацька робота стане однією з форм моєї самореалізації.
- У Віденській опері в різний час виступали славетні українки. А наскільки цей театр ваш?
- Можна сказати, що я виросла у Львівському театрі, але ніколи в ньому не співала. Тільки раз - на випускному іспиті в оперній студії. А от у Віденській опері відпрацювала вже десять років, заспівала на її сцені понад 400 вистав.
- Ви вчилися після Львова у Гамбурзі. З великою прихильністю ставлюся до режисерських пошуків у тамтешніх постановках класичних партитур. Розкажіть про ваше ставлення до сучасної режисури.
- Воно дуже позитивне. Опера має розвиватися, і одна зі стежин її розвитку - саме режисура. Є вистави, вирішені дуже цікаво. Деколи співакам буває важко впоратися з режисерськими завданнями. Мені, на щастя, переступати через себе, поки що не доводилося, тому не знаю, як вчинила б у подібній ситуації. Але я за сучасність, експерименти. Опера нині має виживати, бо цей традиційний жанр дуже "перебивають" мюзикли, рок-опери, поп-музика. Опера - то живий звук без підсилень. А публіка так налаштована й звикла до підсилювачів, що перестає реагувати на природні тендітні звучання. І якщо молодь прийде слухати класичну виставу, де все - костюми, рухи - залишається на рівні 50-60-х років минулого століття, то ми її заохотимо.
- З ким із знаних оперних режисерів ви співпрацювали у Відні й на інших сценах?
- Отто Шенк, Петер Конвічний, Лев Додін, Юрген Флімм. До Відня часто запрошують відомих режисерів.
- Скільки прем'єр ставить театр протягом сезону? В яких останніх прем'єрах ви співаєте?
- Щороку у Staatsoper Wien обов'язково показують п'ять оперних прем'єр плюс дві для дітей і кілька балетів. Серед репертуарних вистав, у яких я беру участь, назву "Силу долі" (партія Преціозілли), "Пікову даму" (Поліна і Миловзор), "Євгенія Онєгіна" (Ольга), "Мадам Баттерфляй" (Сузукі), "Бал-маскарад" (Ульріка), "Набукко" (Фенена), "Нюрнберзькі мейстерзінгери" (Магдалена), "Летюча миша" (принц Орловський) та багато інших. Мій репертуар налічує понад 50 оперних партій.
- На які сцени світу й України ви виходили?
- Карнегі-хол (Нью-Йорк), Альберт-хол (Лондон), Прага, Мадрид, Кельн, Париж, Грац, Берн, Шанхай, Сеул, Тайвань, Сінгапур, Токіо, Йокогама. В Україні у квітні цього року заспівала Кармен на запрошення Національної опери. Після чого мені зателефонували з Одеси, де я також виступила.
- Оперний світ на пострадянських теренах - це часто жорстка конкуренція, коли на роль призначено по чотири солісти, які чекають свого шансу вийти на сцену. Артисти залежать і від тих, хто їх запрошує або ні на закордонні гастролі. Як із цим у Європі?
- Я не думаю про конкуренцію. Просто самовдосконалююся, займаюся своїм голосом і, виходячи на сцену, думаю про роль і належний рівень виконання. До того ж у Віденській опері йде п'ятдесят чотири найменування вистав за сезон. Тому всім штатним співакам роботи вистачає аж за край! Не заспівав однієї ролі - співатимеш іншу.
- Хто з колег "найзручніший" вам, приємний, з ким комфортно на сцені?
- Мені поталанило працювати поряд з найбільшими сучасними оперними зірками. Моїми партнерами на сцені є такі видатні співаки як Ролландо Вілласон, Агнес Бальца, Томас Хемпсон, Самуел Ремі, Анна Нетребко, Едіта Груберова, Рамон Варгас, Роберто Аланія, Хосе Кура, Пласідо Домінго, Пйотр Бечала та інші. Це чудові професіонали і люди, які завжди підкажуть, дадуть пораду, поспілкуються, підтримають. Багато хто з них дає консультації своїм молодим колегам безкоштовно. Мені навіть важко когось виділити. Ну, наприклад, кілька разів виступала з Пласідо Домінго. Ми з ним "на ти", він завжди запитує мене про маленького сина. Співала також під орудою Сейдзі Озави, Рене Якобса, Крістофа Ешенбаха, сіра Невіла Меррінера, Франца Вельсер-Места, Зубіна Мети, Крістіана Тілеманна та інших знаних маестро.
- Ваша сестра Олена живе в Німеччині, вона - відома в Європі піаністка. Чи часто виступаєте разом? Що виконуєте, у вас великий камерний репертуар?
- Кілька днів тому ми мали з нею сольний концерт на музичному фестивалі у Stadttheater Gmunden (Гмунден - курортне місто в Австрії. - О.К.). Виконували твори Сергія Рахманінова, Ріхарда Вагнера, іспанських композиторів Енріке Гранадоса і Хоакіна Родріго. На превеликий жаль, через те що в мене велика завантаженість у театрі, а Оленка грає у фортепіанному тріо й квартеті, має багато концертів, ми нечасто з нею виступаємо разом. Хоча родинна близькість (сестри Кушплер - близнючки. - О.К.) робить наші виступи визначними для нас, ми дуже відчуваємо одна одну. Вона в музиці "дихає" разом зі мною, і це надзвичайно комфортно. Маємо шалене задоволення від співпраці. Готуємося до запису вже третього компакт-диску, так що наша співпраця, попри велику зайнятість, усе ж таки плідна.
- Як складається ваш робочий день, устигаєте спілкуватися з маленьким синочком, чоловіком?
- Звичайно, хочеться, як кажуть, не збавляти обертів на роботі й одночасно приділяти достатньо уваги синові й чоловіку, а це непросто. Тому перший рік, коли вийшла на сцену після народження дитини, був для мене не з легких. Зараз синочку вже півтора року. А поновила роботу, коли йому не було й восьми місяців. Я дуже щаслива, що маю дитину, що переживаю емоції, яких до того навіть не уявляла.
- Розкажіть цікаві епізоди з вашого творчого життя.
- Це, наприклад, коли тобі телефонують о дванадцятій дня і кажуть, що ввечері ти маєш співати Кармен або в опері "Набукко". Або о шістнадцятій - мовляв, увечері співаєш "Весілля Фігаро" Моцарта. Адреналін зашкалює, але я страшенно люблю "заскакувати" у вистави. Не повірите - минулого року мені о третій дня подзвонили, кажуть, що захворіла співачка, яка мала брати участь у концерті до сорокаріччя творчої діяльності Хосе Каррераса. Треба було виконувати з ним дует, якого я на той момент не знала. Я попросила переслати ноти, і за кілька хвилин отримала їх електронною поштою. Подивилася, знайшла твір на YouTubе, послухала запис. Мотив виявився дуже легким, а французьку мову я знаю так, що співаю без помилок. Тільки поцікавилася, чи можна буде виконувати по нотах, і… о п'ятій уже стояла на репетиції.
Каррерас був мені дуже вдячний. Ми виступили дуетом, я заспівала ще дві арії, і все вийшло прекрасно. І от тепер маестро запросив мене співати 10 вересня у великому гала-концерті у Граці. На сцені будемо тільки ми й оркестр. Для оперного виконавця має значення впевненість у своїх силах, мобільність. Має бути ґрунтовна освіта, швидка читка з листа, знання мов і, звичайно, кураж. Коли випадає такий шанс, не можеш ним не скористатися. Я сказала: "Маестро, для вас я заспівала б іще й Царицю Ночі!" (сміється, бо партія з опери Моцарта "Чарівна флейта" створена для зовсім іншого за діапазоном і тембром голосу. - О.К.). З Лучано Паваротті мені вже не довелося працювати, але шансом заспівати з Домінго й Каррерасом скористалася із вдячністю.
- Скажіть кілька слів про вашу маму, вона продовжує викладати?
- Мама - мій життєвий орієнтир. Це дуже мудра й розумна жінка. У Львові працює в музичній академії, багато років була деканом вокального й диригентського факультетів. Торік склала ці обов'язки, бо хоче більше уваги приділяти родині. Незабаром ми разом з нею, синочком і чоловіком поїдемо відпочивати. Народження мого хлопчика - величезний дар для нашої сім'ї, він дуже схожий на мого батька. І ми вдячні за нього Богові.
Із досьє
Зоряна Кушплер народилася у Львові в сім'ї уславленого баритона, соліста Львівської опери, професора народного артиста України Ігоря Кушплера. 1993 року вступила до Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка на вокальний факультет (клас свого батька). З 1998-го продовжувала навчання в Музичній академії Гамбурга (клас професора Юдіт Бекманн). У 2000 -му здобула І Премію на конкурсі Баварського радіо і телебачення (АРД) у Мюнхені. Відтоді почалася її інтернаціональна кар'єра. На фірмі грамзапису Capriccio й Wienerstaatsoper live вийшло три диски співачки з творами Дмитра Шостаковича в супроводі Петерсен Квартету, спільний диск з сестрою Оленою Кушплер, опера "Фауст" Шарля Гуно та трилогія "Перстень нібелунга" Ріхарда Вагнера. Має численні записи на радіо й телебаченні Європи, Азії, Америки.