Запущено план перетворення Києва в "пекло"

Відразу після виборів до Верховної Ради України - 27.10.2014 р. - в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України громада Києва призупинила спроби "узгодити" Генеральний план розвитку столиці до 2025 року. Цей "захід" чиновники та забудовники намагалися відвести від очей широких кіл громадськості шляхом нерозміщення інформації на офіційному сайті МРБУ: анонсу та порядку денного Архітектурно-містобудівної ради. Скористались також тим, що активісти політичних сил були в цей час на виборчих дільницях... Що ж то за "таємниця" така, яку так ретельно намагаються приховати?

Київ лихоманить від інформації про фатальні загрози, які несе киянам незаконно розроблений новий Генеральний план розвитку Києва до 2025 р. (далі - ГП2025). Постає питання: навіщо було у 2008 р. приймати рішення Київради №262/262про його розробку, якщо в Києві діє затверджений відповідно до норм чинного законодавства Генеральний план розвитку міста Києва і проект планування його приміської зони на період до 2020 р. (далі - ГП2020), в якому є історико-архітектурний та історико-містобудівний опорні плани Києва і який, відповідно до п.3 Перехідних положень Закону України від 17.02.02.2011р. №3038 "Про регулювання містобудівної діяльності", став безстроковим? У разі прийняття ГП2025 будуватимуть: на кістках киян, перед вікнами киян, у киян на голові. І це не образне перебільшення: - в нинішніх межах міста забудову, площа якої на тепер становить у столиці 60 млн. м кв., планується збільшити в
1,5 рази, забудувавши ще
26 млн. м. кв., після чого життя багатьох киян через таке "ущільнення" дійсно перетвориться на справжнє пекло.

Дорогу до такого "пекла" киянам, як можуть, так і прокладають: В.Присяжнюк - екс-головний архітектор м. Києва, С.Целовальник - директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА, С. Броневицький -начальник КО "Центр містобудування і архітектури", А.Вавриш - начальник служби містобудівного кадастру і одночасно заступник Департаменту містобудування та архітектури КМДА, Нечаєва Т.С. - головний архітектор ГП2025 та іже з ними - ім'я їм легіон.

На що, здавалось би, сподіватися, якщо їм гласно протегують перший віце-прем'єр
В.Гройсман, незамінний заступник міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства - головний забудовник "сім'ї Януковича" Д.Ісаєнко і навіть сам голова Київської міської ради та її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації і за сумісництвом забудовник і висуванець забудовників В.Кличко. До речі, саме він у 2012 році активно очолив протидію ГП2025, для чого організував і провів загальномісцеві збори киян за широкої участі містобудівників, архітекторів, па'мяткоохоронців, істориків, і обіцяв зупинити аферу "молодої команди" Черновецького? Кияни повірили. Але… Партія забудовників та інвесторів вербувала і засилала своїх "козачків" скрізь. Це лихо не оминуло і Міністерства культури України.

Опонуючи розробникам нового ГП2025, експерти пояснюють: затвердження ГП2025 потрібне насамперед для того, аби приховати 3000 скоєних забудовниками та землевпорядниками порушень ГП2020, які не були внесені у ГП2020 згідно з процедурою, передбаченою законом.

Тому єдиним способом уникнути відповідальності стає узаконення порушень і зловживань у сфабрикованому ГП2025.

Усі ці дії - наслідок жаги депутатів-перевертнів, чиновників, забудовників, інвесторів і мародерів-архітекторів швидко нажитися на небаченому пограбуванні Києва шляхом тотальної ущільненої забудови всієї території.

***

Ідеологія перетворення столиці на мегаполіс, який вбере в себе мільйони мігрантів, плекалася ще за О.Омельченка. Але практичне плюндрування Києва розпочала "молода команда Черновецького". Не стало на чолі Київради самого Черновецького. Та "команда" нікуди не поділася. Вона втрималася на плаву, частково увійшла до складу команди УДАРу і сьогодні майже дотискає до завершення задуману ними операцію з новим ГП2025 - як інструментом пограбування.

За рівнем цинізму такої наруги Київ не зазнавав навіть у часи навали Батия та подальших окупацій.

Ціна питання, якщо вдасться узаконити всі порушення ГП2020 в частині землекористування та землевідведення в ГП2025, за деякими обережними підрахунками, при умовній вартості забудови у столиці за ціною 1 тис. дол. США за 1 кв. м, становить сьогодні на загал близько 26 млрд дол. США.

Для цього, як виявилося, достатньо тільки пролобіювати ГП2025.

Якщо "їм" це вдасться зробити, то Київ втратить разом із землею основу місцевого самоврядування, головним капіталом якого є управління землею, і того, що на ній є, в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. Бо прийдешнім поколінням уже нічим буде користуватися, володіти, управляти, а Київ перестане бути історичним містом. До того ж дніпровські острови й пляжі планується забудувати комерційними закладами і приватними віллами. Цей план у "них" називається "Стратегічна ініціатива "Дніпровська перлина" та Стратегія розвитку м. Києва 2025.

І це за відсутності в Україні бодай однієї офіційно затвердженої довгострокової Програми розвитку Держави, окремого регіону або галузі економіки на період до 2025 р.

Задум комбінаторів потай від киян "захопити" Труханів острів як дніпровську перлину виношувався здавна. Саме це засвідчує вилучення Труханового острова зі складу Регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови". На тлі просування ГП2025 важко позбутися думки, що його не включили тільки для того, аби забудувати й продати.

Дніпровські схили до самої набережної згодом забудують також офісними, торговельними закладами.

Під комерційну забудову лобісти ГП2025 згодом заберуть уже не наскоком, а згідно із "законом", прибудинкові території - двори, дитячі й спортивні майданчики, шкільні стадіони, парки, сквери, зелені зони загального користування і навіть… цвинтарі (!). Такі, наприклад, як Звіринецький та єврейсько-караїмський, що на вул. Герцена,32, територію яких розробники ГП2025 обрізають по периметру.

***

Що чекає на киян, якщо Київрада, в якій більшість становить саме будівельне лобі з партії Кличка (який клявся не допустити затвердження ГП2025), все-таки прийме рішення затвердити ГП2025?

Чекає - "пекло". Справжня катастрофа мегаполісу, викликана ущільненням варварської забудови.

А саме "ущільнення" забудови викликане невиконанням п.2 рішення Київради від 28.03.2002 р. №370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року", в якому йдеться про необхідність
"2.Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали щодо створення в системі адміністративно-територіального поділу України нової адміністративно-територіальної одиниці з особливим статусом-Київський столичний округ", та цілком зрозумілим небажанням області допускати розростання столиці вшир за рахунок своїх земель.

Це й примушує будинки рости у висоту якомога щільніше. І тому забудовники, інвестори і лакеї з-поміж архітекторів виношують ідею здійснити тотальну забудову столиці за рахунок тієї землі, яка ще залишилася у Києві і в киян, - земель запасу без визначення їх категорій та цільового призначення, діючи за принципом "після нас хоч потоп".

В чиїх інтересах це робиться? Звісно, не в інтересах киян.

Усе це блюзнірство, звісно, прикривається балачками про прогрес, європейські стандарти, покращення і турботу про киян, які нібито забезпечить прийняття ГП2025. Таких чимало і серед інвесторів, і серед забудовників, і серед архітекторів.

Однак самі б вони не спромоглися надати своїм задумам легітимності без сприяння лобістів у владних установах. Серед яких, на превеликий подив, опинилися не тільки Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, а й Міністерство культури України.

***

Зусиллями громадськості, у тому числі й членів комісії з міжнародних питань та культурно-просвітницької діяльності та комісії з питань охорони культурної спадщини і культурних цінностей недавно сформованої Громадської ради при Міністерстві культури України, виявлено: Міністерство культури опинилося у складному становищі через втягування у скандальні схеми, пов'язані з розробкою нового ГП2025, історико-архітектурного опорного плану м.Києва та Генерального плану Києво-Печерської лаври. Саме це призвело до порушення пам'яткоохоронного законодавства України і введення в оману ЮНЕСКО стосовно необхідності розробки нового ГП2025 та ІОАП 2025 замість неухильного виконання й корегування чинного безстрокового ГП2020.

Скандальність прецеденту полягає в тому, що ГП2025 створюється всупереч закону. Оскільки жодним нормативним актом створення ГП2025 при чинному безстроковому ГП 2020, затвердженому рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002 р., не передбачене.

Розробку ГП2025, як уже згадувалося, ініціювала "молода команда" Л.Черновецького. Щоб протягти узаконення розкрадання київської землі.

Технологія афери полягала в усуненні від розробки містобудівної документації ПАТ "Київпроект" як принципового і високопрофесійного розробника ГП2020.

Для реалізації задуму "команда" Л.Черновецького спочатку створює клон відомої містобудівної установи - розробника ГП2020 (інституту "Київгенплан" АТ "Київпроект") ПАТ "Київпроект" - Комунальну організацію "Центр містобудування та архітектури". Яка неодноразово змінювала свою назву. Саме ця установа втілює в життя побажання агресивних забудовників-інвесторів перетворити ГП2025 на закон.

Різниця між реальним ПАТ "Київпроект" і його фантомним клоном КО "Центр містобудування та архітектури" полягає в тому, що ПАТ "Київпроект" є знаним розробником усіх чотирьох повоєнних генпланів, укомплектованим найкращими спеціалістами. Що засвідчує Державна премія, якою відзначені розробники ГП2020. А клон ПАТ "Київгенплан" КО "Центр містобудування та архітектури" не має ні того, ні другого.

***

Розрахунок ввести в оману суспільство і освоїти величезні кошти - очевидний.

Однак створити "клони" всіх установ та інстанцій, від підписів яких залежала би доля авантюри, "команда Черновецького" не могла. Навіть при всьому своєму космічному нахабству.

Однією з установ, "клонувати" яку було складно, стало Міністерство культури України. Воно мало дати погодження на розробку ГП2025 в частині затвердження зон охорони пам'яток та історичних ареалів Києва (як підставу для розробки нового ГП2025).

І Міністерство культури таке погодження надало! Переступивши через усі формальності та видавши наказ Міністерства культури України від 21.10.2011 р. №912/0/16-11 в частині затвердження зон охорони пам'яток та історичних ареалів Києва - як підстави для розробки нового ГП2025.

У чому полягає порушення?

Саме цей згаданий наказ у частині затвердження зон охорони пам'яток та історичних ареалів Києва (як підстави для розробки нового ГП2025) був свідомо виданий із порушенням норм права та перевищенням повноважень, оскільки наказ було видано в обхід обов'язкового погодження Управлінням охорони культурної спадщини КМДА.

Посадові особи Мінкультури свідомо пішли на порушення. Адже була імовірність того, що Управління охорони культурної спадщини КМДА, ознайомившись із ГП2025, не дасть погодження без гарантій захисту історико-культурної спадщини у старій частині столиці.

Обхідний маневр свого часу здійснили посадові особи міністерства - Вінграновський А. і Вечерський В. Вони, як відомо, діяли як представники попередньої влади, що намагалася шляхом розробки та затвердження т.з. нового ГП2025 узаконити протиправні дії своїх бізнес-структур із розбазарювання в місті Києві особливо цінних земель історико-культурного призначення.

Коли певні схеми (з очевидними ознаками порушень) стали відомі громадськості, то, зокрема, ВГО "Київське віче" апелювало вже до нинішнього міністра культури з письмовим проханням №5263/0/5-14 від 01.09.2014 р. негайно провести службову перевірку і скасувати скандальний наказ Міністерствакультури України від 21.10.2011 року №912/0/16-11.

Однак Міністерство не виявило належного реагування.

Постійні спроби підмінити чинний ГП2020 сфабрикованим новим ГП2025 - відверто волюнтаристські, незаконні. Оскільки, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", що набрав чинності у березні 2011 р., генеральні плани населених пунктів, які були затверджені до прийняття зазначеного Закону, є безстроковими.

З цього випливає, що безстроковим, відповідно до закону, є затверджений у 2002 р. ГП 2020.

Тож зміни за потреби вносять у встановленому порядку в чинний ГП2020 та в його складові частини. Такі як історико-архітектурний та історико-містобудівний опорні плани Києва, розроблені Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування ще у 2001 р.. І викидати бюджетні й залучені кошти на створення нового ГП2025 немає ні правових підстав, ні потреби!

Роль Мінкульту в "схемі" ініціації розробки ГП2025 полягає в затвердженні зон охорони пам'яток та історичних ареалів Києва - як підстави для ГП2025. Для чого і створюється новий історико-архітектурний опорний план.

Щоб виправдати необхідність створення ГП2025, його творці вигадали, нібито ГП2020 віджив своє, оскільки не має такого базового документа як історико-архітектурний опорний план. І тому нібито потрібно створювати новий ГП2025, який матиме такий цінний документ як історико-архітектурний опорний план.

Таке "одкровення" опинилося в полі уваги науковців та архітекторів і мало для апологетів ГП2025 небажані наслідки…

З'ясувалося: офіційні представники розробника й замовника нового ГП2025 в особі Головного управління містобудування та архітектури і Міністерства культури України сьогодні вводять в оману і громадськість, і вищі органи державної влади, і міжнародні авторитетні організації. Офіційно поширюється неправдива інформація, нібито історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів Києва не існує, а чинний ГП2020 нібито "недосконалий"…

Неправдиву інформацію поширюють представники організації КО "Центр містобудування та архітектури", а також Департаменту містобудування та архітектури.

Втім, документи свідчать про прямо протилежне. Як же можна казати, ніби історико-архітектурний та історико-містобудівний опорні плани Києва "не існують", якщо особи, які роблять такі заяви, мали безпосередній стосунок до створення документів, які тепер оголошують "неіснуючими"?!

Провали в пам'яті можна пояснити не тільки поважним віком одного з діячів, а й тим, що саме він став науковим керівником одіозного нового ГП2025…

***

Що ж до захисту пам'яток археології, історії, архітектури та містобудування, то їх лобісти ГП2925 у складі працівників Мінкультури України під різними приводами тисячами (!) не вносили в Державний реєстр нерухомої культурної спадщини України, аби зняти перешкоди для забудови історичного ареалу Києва.

Щоб зупинити ділків, які прикриваються сфабрикованим новим ГП2025, досить скасувати виданий колишньою злочинною владою скандальний наказ Міністерства культури України від 21.10.2011 р. №912/0/16-11 в частині затвердження зон охорони пам'яток та історичних ареалів Києва (як підстави для розробки нового ГП2025). Саме цим і буде виправлене юридичне порушення Міністерства, яке надавало підстави для розробки нового ГП2025. Усунення порушення виб'є грунт з-під ніг скандального ГП2025…

Однак у відповіді Міністерства №2964/10-2/13-14 від 09.09.2014р., наданій ГО "Київське Віче" за підписом першого заступника міністра О.Островської-Лютої (виконавець Моця Б.), ні голос громади, ні норма закону Міністерством не були належним чином почуті.

Виявляється, Міністерство як було, так і залишається співучасником "схеми", яку запустили ще "попередники" з "регіональних" лав, а справу продовжують вже нові гравці?

Лукава відповідь першого заступника міністра збурила громаду столиці…

Замість того, щоб провести службову перевірку і скасувати наказ від 21.10.2011 р. №912/0/16-11 (в частині затвердження зон охорони пам'яток та історичних ареалів м. Києва) і зупинити таким чином просування блюзнірського так званого нового ГП2025, новопризначені посадові особи Міністерства фактично займаються лобіюванням виплеканого будівельно-інвестиційною мафією протизаконного "плану".

Лобісти у Міністерстві, не звертають уваги на те, що нинішній розробник історико-архітектурних опорних планів для ГП2015 - НДІ пам'яткоохоронних досліджень МКУ (на той час керований Сердюк О.М.) - не мав ліцензії на виконання зазначених робіт. Як версія: такий протекціонізм пояснюється тим, що відповідальні працівники Міністерства перебувають у очевидних особливих стосунках з апологетами ГП2025, серед яких значаться і креатури Партії регіонів.

У цій же ситуації виникає питання і щодо заступника управління Мінкультури, яке переймається долею нерухомих пам'яток, Б.Моці: це він готував на підпис лист, сприйнятий громадськістю як ляпас.

Річ у тому, що в протоколі №47 від 22 червня 2011 р. Науково-методичної ради Мінкульту з питань охорони культурної спадщини , яка розглядала проект Заходів для забезпечення охорони пам'яток та об'єктів культурної спадщини м.Києва, розроблених до розділу "Збереження та охорона історико-культурної спадщини" ГП2025, також фігурує прізвище Моця. Правда, свій голос Моця О. передав на тій раді Івакіну Г., а вже той віддав його на підтримку ГП2025.

Чи випадкова така спадковість і така послідовність у діях двох різних осіб з однаковими прізвищами під дахом одного Міністерства?

***

Тим часом, заварюється ще один скандал у царині культурної спадщини.

Сталося те, про що давно попереджали представники громадськості,-завалилася стіна Софії Київської.

А це частина об'єкта культурної спадщини всесвітнього значення, внесеного у перелік об'єктів, що перебувають під парасолькою ЮНЕСКО.

За фактом руйнування об'єкта історико-культурної спадщини має бути відкрите кримінальне провадження. Тим часом обговорюються версії, які вказують на тих, без кого діло не обійшлося.

Якщо попередній директор заповідника "Софія Київська" Н.Куковальська, щоб не порушувати археологічних шарів заповідної території, опалювала відтворені об'єкти електрообігрівом, то її наступниця О.Сердюк, здійснила на території заповідника інженерні роботи з прокладення 210 метрів нових інженерних мереж для теплопостачання зазначених споруд практично під самою стіною (що завалилася), та ще й у траншеї, яка тривалий час залишалася відкритою для усіх опадів, що, як вважають, і могло стати одним з факторів падіння стіни…

Ситуація підводить до гірких висновків: ключові посади в Міністерстві культури України "тихцем" захоплені агентурою будівельно-інвестиційно-архітектурної мафії. І якщо громадськості та вищому керівництву держави не вжити негайних заходів, то Міністерство, опинившись під контролем ставлеників регіонально-будівельної мафії, може перетворитися на Міністерство антикультури України.

Стіна Софії впала наче спеціально для того, щоб показати суспільству ту прірву, яка на нього чекає…

***

Тим часом міністр культури України Є.Нищук, на певний час вибравши вичікувальну позицію (уникаючи участі в вище описаній колізії), таки проявився. Схоже, це він, уникаючи прямої участі у скандалі, наполіг на тому, щоб на засіданні 22 жовтня 2014 р. Кабінет міністрів України таки схвалив проект закону України "Про введення мораторію на будівництво об'єктів в охоронних (буферних) зонах і на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України".

Проект - це вже краще, ніж нічого. Тільки чи стане проект законом?

Чи зітхне Київ, звільнившись від варварів, злочинців-забудовників, колишніх і теперішніх перевертнів, що наплодилися від схрещеного з владою бізнесу?

***

Відеофіксація подій за посиланнями: //www.youtube.com/watch?v=Dw5ntYFM2VU //www.youtube.com/watch?v=UWHEK3_QMfQ

Від редакції DT.UA. Зважаючи на актуальність і резонансність теми, яку порушили представники Громадської ради при Міністерстві культури України, сподіваємось на продовження розмови в наступному номері видання - вже з боку офіціальних представників Мінкульту. Як зупинити незаконну варварську забудову історично-культурного серця столиці та її зелених зон? Де та "межа", яка відділяє честь, совість та історичну пам'ять від загарбницьких планів винищувачів культури?