Ярмарок «прекрасного»: третій сезон. Фінансова криза тільки надихнула українських колекціонерів і покупців

В Українському домі завершує роботу III Міжнародна художня виставка-ярмарок «Арт-Київ 2008». Цього разу організатори акцентували «гостросюжетну» тему актуальності — contemporary art. Вже втретє великий картинний ярмарок організований з розмахом. Цього разу в «Арт-Києві» взяло участь понад 50 галерей з України, Росії, Польщі, Німеччини, Чехії, Італії і Франції.

Перший Арт-Київ, який відбувся два роки тому, був лише пробною кулею. Починання вдалося. Наступного разу на «Арт-Києві» уже була зроблена серйозна заявка на майбутнє. Організаторам хотілося подивитися, на що спроможні галереї, що вони нині являють собою в суто художньому і комерційному планах.

Саме визначення «актуальне мистецтво» в Україні поки в стадії трансформації. Проте відвідувачі Українського дому з цікавістю вивчають приватні колекції. Цього разу на «Арт-Києві 2008» поданий живопис із приватних зібрань Ігоря Воронова, Дмитра Андрієвського, Сергія Вакуленка та багатьох інших.

У їх колекціях (на кожну картину був укладений окремий договір) — Олександр Гнилицький, Арсеній Савадов, Василь Цаголов, Олег Тістол, Влада Ралко, Ілля Чічкан, Сергій Панич...

Також у рамках «Арт-Києва 2008» чергові спецпроекти демонструють відомі українські художники Олександр Гнилицький, Оксана Мась, Олександра Жумайлова-Дмитровська, Лариса Клюшкіна, Аліна Максименко і Василь Татарський, Олександр Жерноклюєв, Іва Павельчук, а також скульптор Олег Пінчук.

Цікавий у цьому плані проект Олександра Гнилицького «Скромність і жир». Це перша персональна виставка одного з лідерів українського транс-
авангарду після тривалої перерви. Сам художник живе в Німеччині і тільки зрідка приїжджає на батьківщину. У своїх роботах він концентрує увагу на, здавалося б, повсяк-
денних предметах, що нас оточують. І ми часом їх ігноруємо — але навіть меблі або сантехніка усе ж підсвідомо формує наше світовідчування, а, відповідно, і настрій.

Ще один спецпроект — Лариса Клюшкіна, «Балет». На перший погляд, тут немає нічого спільного з хореографією. Але художниця хотіла за допомогою живопису передати особливий настрій і певні емоції. Живопис і балет — це «електричний ланцюг взаємних перетворень, зближення і злиття приймачів і джерела енергії». Живопис як балет, а балет як живопис.

— За великим рахунком, для мене цей проект — просто зізнання в любові до самого живопису, — зазначила Лариса Клюшкіна.

Цікаві і роботи в стилі поп-арт Стаса Жалобнюка, якого представляє одеська галерея «Сади перемоги». Сам художник говорить, що нічого нового він нібито не створює, а лише фіксує час. Художник, по суті, робить колажі у вигляді величезних міських плакатів. Стас підтверджує, що в сучасному мистецтві — як і в усьому іншому — усе виникає складним шляхом лобіювання й представлення комусь чиїхось інтересів. А вже сучасне мистецтво від самого художника мало залежить, а залежить воно, швидше за все, від людини або фонду, що це мистецтво фінансує і пропагує.

— Ідея завжди існує спочатку, — переконаний Жалобнюк. — А сам художник її тільки виражає. У мистецтво завжди хочуть вкласти певну кількість грошей, і вже через кілька років мати прибуток...

На думку художника, найближчим часом світовий художній пензель... буде досить активно відбивати нинішню загальну кризу. Бо мистецтво — теж дзеркало (або навпаки).

Усе, що відбувалося майже тиждень на «Арт-Києві», помалу підштовхує організаторів до думки про поступовий поділ «форматів» і стилів. Тому вже у травні буде віддане належне антикваріату, класиці і сучасникам — тим, хто працює на славу розміреного Fine-art. А вже на осінь планується добірний contemporary.

Як з’ясувалося, цілком недоцільно об’єднувати твори сучасного і традиційного українського образотворчого мистецтва в межах однієї експозиції — під дахом Українського дому. Адже в кожної з цих двох художніх концепцій своє коло як прихильників, так і противників.

— Ще у вересні в нас проходив антикварний салон — і ми побачили, що люди з таким же захопленням сприй-
мали Модільяні, Пікассо, Сальвадора Далі, як і представлених сьогодні сучасних творців, — признається «ДТ» директор Українського дому Наталя Заболотна. — Так, звичайно, існує в сучасному мистецтві і багато псевдоактуального. Тільки спеціалісти вже відрізняють руку майстра від пензля дилетанта-наслідувача.

***

Незважаючи на всюдисущу кризу, нинішній «Арт-Київ» значно більшою мірою, ніж попередні аналогічні проекти, має комерційний, по-справжньому арт-ринковий характер. Кажуть, мистецтво з кожним днем дорожчає! Хоча нещодавно в Москві і провалилася одна з гучних арт-акцій. У Києві ж кілька днів спостерігався справжній «торговий бум» навколо творів мистецтва.