Цьогоріч Vivienne Mort має право гідно відсвяткувати своє 10-річчя: пісні гурту за цей час полюбили слухачі, вони звучать у фільмах і театральних виставах.
Нині інді-гурт вирушив у гастрольний тур Україною, охоплюючи великі міста і маленькі (Моринці, Чумаки, Заліщики, Рованці, Родатичі, Камянець-Подільский).
Нагадаю: Vivienne Mort з'явився в українському музичному просторі 2007 року. Його засновниця - Данієла Заюшкіна, вокалістка й авторка пісень. На сьогодні гурт має п'ять альбомів і до кінця цього року планує вихід шостого, що має назву "Досвід".
Його музика життєдайна. Кожна пісня сповнена енергії любові й нових змістів. Це своєрідні медитації, обмін зі слухачами енергією різних стихій. Мабуть, не кожен здатен одразу пройнятися всім цим. Здається навіть, що для цього потрібна особлива духовна підготовка, вміння пропускати через себе певні потоки, здатність не просто слухати, а чути музику і тілом, і душею.
Гурт від самого початку створював якісну музику і мав свого особливого слухача. А нині він стає дедалі популярнішим і серед масової аудиторії. Швидше за все, це пов'язано з виходом кількох яскравих кліпів, які не могли не привернути увагу, бо приваблюють не лише візуальною картинкою, а й глибоким змістом сценаріїв, що мають свої коди й символи.
Багатьох підкорив один з крайніх кліпів - "Пташечка", що був знятий в Індії, у болівудському місті Мумбаї. І це не просто для краси кадра. Кліп передає атмосферу індійського міста й наповнює слухача відповідними пісні медитативними станами.
Героїня кліпу прокидається зранку (а можливо, перебуває в усвідомленому сновидінні) на даху будинку. Її переповнює відчуття, що десь у світі є саме її людина - єдине кохання - доля, яку так хочеться знайти.
Вдивляючись у дзеркало, вона бачить знак на чолі - у її судженого має бути точно такий самий. І дівчина біжить шукати. Вона вдивляється в обличчя незнайомців, намагаючись упізнати "свого". Незнайомці трапляються різні: і вродливі, і цікаві, і талановиті, - можна було б зупинити свій вибір на одному з них, адже дівчата так часто, боячись залишитися самотніми, пов'язують своє життя з людиною, в якої "інший знак", і так і не знаходять "того самого". Але героїня кліпу вірить у справжню любов і не зупиниться, аж поки знайде свого єдиного.
У цьому, здається, й полягає філософія пісень Заюшкіної - не йти на компроміси, не зупинятися, не здаватись, шукати своє.
Інді-рок (англ. Indie rock, походить від independent - незалежний) - це музичний жанр, що виник у Великій Британії в 1970-х роках. Vivienne Mort достойно представляє цей напрям, а своїми меседжами про мир і любов нагадує The Beatles у їхній "індійський період".
Це музика, яка покликана допомогти людині відкрити в собі всі чакри, позбутися всього, що заважає творчій енергії звертатися через тебе до світу, заважає спробувати налагодити контакт зі Всесвітом і самим собою, а відтак і достукатися до коханої людини. Це музика, яка допомагає відпустити все, що болить, довіритися життєвому задуму й ловити красу миттєвостей.
Хочеться вірити, що саме така музика буде дедалі популярнішою. Час глянцю й гламуру минає. Нове покоління шукає нові смисли. Намагається зрозуміти себе і світ, ставить запитання й шукає відповіді.
Мені здається, що в світі музики чимдалі більшу увагу привертають саме такі виконавці - щирі, самобутні, які думають не про піар і великі гонорари, а про смисли й істини, що їх мусять передавати світу, ловлячи сигнали з Космосу.
Гурти Даха Браха, Onuka, PaniValkova, Vivienne Mort - абсолютно різні, ні до кого не подібні й незалежні. Вони зацікавлюють силою і красою, а не глянцевою сексуальністю. Такі справді зможуть представити українську музику у світі.
Не пророкуватиму, що чекає на гурт у майбутньому, але, коли слухаєш його пісні, з'являється впевненість: навіть якщо це буде світова слава, Vivienne Mort не розгубить найкращих своїх якостей, бо орієнтир гурту - свобода і любов.