"Віртуози Києва": молоді, та ранні

13 вересня, 2019, 15:55 Роздрукувати Bипуск № 34, 14 вересня-20 вересня 2019р.
Відправити
Відправити

"Віртуози Києва" - камерний колектив, який об'єднує талановитих струнників.

"Віртуози Києва": молоді, та ранні

Оркестр не державний, живе на вільних хлібах, оскільки відбрунькувався від створеного Которовичем 24 роки тому Національного камерного ансамблю "Київські солісти". До речі, знаю декотрих його учасників, чий середній вік - 30–40 років, з їхніх дитинства й юності. І можу сказати, що це колектив високого міжнародного рівня, його учасники - лавреати конкурсів, які отримали освіту в найкращих педагогів Національної музичної академії та її аспірантури.

Нинішнього літа "Віртуози" здійснили кілька яскравих проєктів: гастрольну поїздку Латинською Америкою - Перу, Еквадор, Аргентина, Уругвай, Чилі, де виступали у знаменитих переповнених залах; записалися на студії; брали участь у фестивалі в Габалі (Азербайджан). Зовсім недавно завершився тур "великим складом" Україною: грали в Чернігові, Харкові, Дніпрі, Одесі, Києві та Львові програму "Симфонії Всесвіту".

Нещодавно автору цих рядків пощастило побувати на кількох концертах цього столичного камерного оркестру.

"Віртуози" виступили в оригінальному місці - на даху столичного ЦУМу. Для вишуканої публіки виконували популярну класику: І частину "Маленької нічної серенади" Моцарта, "Ранок" Гріга, "Хабанеру" Бізе, "Танець із шаблями" Хачатуряна з чарівним маленьким дуетом скрипки (Тарас Яропуд) і альта (Костянтин Кулеба), які були солістами, "На прекрасному блакитному Дунаї" Штрауса, "Вальс квітів" з "Лускунчика". Чудово солірували Катерина Бойчук у п'єсі Сарасате, а пізніше - віолончеліст Юрій Погорецький. Концерт відмінно вів артистичний Олександр Печериця.

Ще один серпневий концерт арт-агентства Svitlo Concert, на якому я побувала, пройшов теж у не менш романтичному місці - на вертолітному майданчику. І це був уже хороший, міцний, великий джазовий проєкт із трьох сетів з участю англійського електронно-вокального соул-дуету GeeJay, який чудово імпровізував, американського вокаліста Чака Вінслі та нашої великої джазової групи VOLGA: FUNK Ольги Лукачової. Багато духовиків, глибокий, потужний голос солістки, майстерні імпровізації всіх учасників концерту, оригінальна локація - супер!

Вересневий концерт "Віртуозів" під назвою "Симфонії Всесвіту" у Київській консерваторії (Академії Чайковського) складався з двох відділень. В оркестрі грала велика група запрошених зі столичних колективів музикантів. Зазвичай такі "разові" склади ризикують звучати сиро, часом незбалансовано. Але не цього разу: 60 учасників "розширених" "Віртуозів" зуміли переважно уникнути цих проблем. Духові - дерево та мідь - грали добрим звуком, ніхто не кіксанув, соло й ансамблі потішили точною інтонацією та зіграністю, що непросто в таких ситуаціях.

Чудово, бездоганно зіграли Увертюру до "Сороки-злодійки" Джоаккіно Россіні. Ідеальні, ніжні унісони струнних, чарівні піано та впевнені тутті - браво!

Фортепіанна частина концерту була досить незвичайною. Солістка Анна Улаєва виконала фортепіанну сюїту "Дорожні нотатки" мальтійсько-американського композитора й екскиянина Олексія Шора. Музика експозиційного типу, без розвитку, абсолютно тональна, без сучасних модуляційних, гармонічних новацій. Ясні наспіви, що поєднують мелодизм популярної музики, часом латиноамериканські ритми й танго, проста оркестровка, далеке відлуння Рахманінова.

Дуже хороша піаністка зуміла взяти із запропонованого матеріалу максимум виразності й гарного звуку. Дивними здалися "бісовки" - мало доречна в цьому музичному оточенні "Хроматична фантазія і фуга" Баха, а потім контрастна, позбавлена індивідуальності обробка "Облівіона" П'яццоли. Але публіка залишилася задоволеною.

Друга симфонія Й.Брамса - один із шедеврів німецького романтизму. Маестро Дмитро Яблонський диригує стримано, економними жестами точно домагаючись темпів, динаміки і загального змісту. Відомий у виконанні великих оркестрів та диригентів твір оркестр чудово підготував і зіграв без втрат. Особливого трактування, індивідуального підходу не почула. Але загальне враження залишилося дуже позитивним, хоча грали з натиском, максимальним звуком (Брамс усе-таки потребує більшої кількості струнних). Вітаю, симфонія прозвучала професійно, міцно, виразно!

"Я закинув би музику й пішов в уряд, щоб інваліди могли побувати на концерті"

DT.UA вдалося поспілкуватися з керівником колективу "Віртуози Києва" - американсько-ізраїльським віолончелістом і диригентом Дмитром Яблонським.

- Дмитре Альбертовичу, розкажіть спочатку про ваше коріння, педагогів.

- Я народився в Москві і вчився гри на віолончелі в ЦМШ. Маму, яка викладала в Московській консерваторії і була солісткою Московської філармонії (Оксана Яблонська, відома у світі піаністка. - О.К.), у 1970-х роках переслідували, звільнили з консерваторії, обмежили виступи. Ми довго чекали візу на виїзд із СРСР і емігрували до США 1977 року. В Москві моїми педагогами були Стефан Тимофійович Кальянов та Ісаак Маркович Буравський. У Джульярдській школі в Нью-Йорку навчався в Лорна Манроу, в Єльському університеті - в Альдо Парізота; закінчивши університет, повернувся до Джульярда й удосконалювався під керівництвом Зари Нелсової. Брав уроки у Мстислава Ростроповича та інших відомих віолончелістів.

- А ви самі займаєтеся педагогікою?

- Так, викладаю в Ізраїлі в першому за значенням університеті віолончель, камерну музику і є директором із міжнародних зв'язків. Привіз кілька молодих музикантів і з України - скрипальку Галю Корінець, яка закінчила навчання в моєї дружини в Тель-Авіві й отримала артистичний диплом. Влаштовую в Києві щорічні прослуховування, познайомився з новим ректором НМАУ Максимом Тимошенком… Отож сподіваюся на обмін між українськими та ізраїльськими музичними вишами.

- Як ви очолили Габалінський фестиваль в Азербайджані?

- Десять років тому на гастролях в Азербайджані познайомився з Фархадом Бадалбейлі, проїхав цією прекрасною країною, захопився її природою та красою, і ми домовилися організувати музичний фестиваль просто неба. За ці роки на фестивалі побували видатні музиканти, найкращі оркестри, я полюбив музику Кара Караєва. Тут виконуються також джаз, мугам. Другий фестиваль відкривала перша леді країни Мехрібан Алієва.

- Я прочитала, що 2014 року вас зі США репатріювали до Ізраїлю. Що це означає?

- Якщо у вас є хоч крапля єврейської крові, ви маєте право отримати єврейський паспорт. Я з чотирнадцяти років про це мріяв, оскільки в мене був сильний антирадянський настрій. Мені пощастило, я одружений з дівчиною з Ізраїлю - приголомшливою скрипалькою, концертмейстеркою ієрусалимського оркестру Жанною Гандельман. Я не переїхав із власного будинку в Піренейських горах у Франції, він у мене залишився, але став багато працювати на свою країну - з Єрусалимським оркестром здійснив численні турне. І став викладати.

- Розкажіть, чому припинили співпрацювати з московськими оркестрами.

- Я працював із кількома російськими колективами. Але коли після нападу на Крим і Донбас постало питання дальшої роботи в Росії, то відмовився. Чимало російських відомих музикантів і артистів підписали лист на користь анексії Криму. Розумію, що вони залежать від влади, в них за спинами стоять очолювані ними колективи, фестивалі, вони були вимушені це зробити. Я ж - незалежний музикант. І, хоча формально Україна не є моєю батьківщиною, я все-таки причетний до неї і вважаю події останніх років несправедливими. Тому вчинив як совість веліла…

- 2007-го ви були номіновані на престижну премію Grammy…

- Так, був номінований як диригент у ювілейній 50-й церемонії присудження премії за запис скрипкового концерту американсько-угорського композитора Міклоша Рожа 2007 року - у співпраці з російсько-американською скрипалькою Анастасією Хитрук та Російським філармонічним оркестром.

Ця премія більше для попси. Мене всі вітали, мені було дуже цікаво, і я, швидше з цікавості, поїхав до Лос-Анджелеса. Побачив у залі Шер, Тіну Тернер, у ложі сидів Білл Клінтон. У США це великий івент. Я виріс в Америці, розмовляю зі своїми дітьми англійською, було приємно приїхати відпочити на кілька днів.

- Ви вперше стали за диригентський пульт досить рано і, кажуть, майже випадково.

- Так, я мріяв про диригування, але мені допоміг випадок, коли я 26-річним вийшов до оркестру на заміну відсутнього маестро.

- Розкажіть, як почалася співпраця з "Віртуозами Києва".

- Оркестр виник "із надр" заснованого Богодаром Которовичем Національного камерного ансамблю "Київські солісти". Я працював із "Солістами", але стався конфлікт між музикантами й Адміністрацією президента (ДУС - О.К.), якій юридично підпорядковувався ансамбль. І частина артистів залишила колектив, утворивши самостійний, не державний оркестр "Віртуози Києва". Вважаю його найкращим в Україні. Основний склад налічує близько 15 осіб. Виконують як камерні, так і симфонічні програми, розширюючись за рахунок запрошуваних із інших колективів колег, переважно духовиків. Сьогодні Брамса грають 60 людей, які проводять із цією програмою тижневий тур Україною: Чернігів, Харків, Дніпро, Одеса, Київ і Львів.

- Як ви, тривалий час спілкуючись із українським виконавством, оцінюєте нашу музичну освіту?

- Тут приголомшливо музичний народ, і освіта добра, з України родом Гілельс, Ойстрах, Коган, Ріхтер. Але зараз потрібна допомога держави. В СРСР артист міг спокійно творити, він отримував зарплатню, якої вистачало на сосиски, яйця та філіжанку кави. Тепер це неможливо. Професор консерваторії отримує таку зарплатню, за яку уряду має бути соромно. Я їхав під час українського туру з Дніпра до Одеси машиною. Дорога прямо жахлива. Просто лютував: чому треба так знущатися з людей?

Водії зустрічних машин не обурюються, - вони заощаджували все життя, щоб купити автомобілі, які відразу розбиваються, "помирають" від таких доріг… В Америці, якщо ти купив автомобіль вартістю понад десять тисяч доларів, то відразу даєш пояснення в податкову, де взяв гроші. В Україні багато хто купує машини десятеро дорожчі, і ніхто не пояснює, звідки ці кошти. Надзвичайно багата країна Україна: поля, соняшники, жито... І ніхто не платить податків. Або платить, тільки вони кудись зі скарбниці зникають. В Україні кажуть: "Немає грошей на операцію". Як це можливо? У бідній Іспанії кожна людина застрахована, у плані медицини, "по вуха". В Ізраїлі, США, Європі є контроль, покарання за крадіжки. Якщо ви зіграли концерт, то віддаєте 48–60% податків. Американці кажуть: "У житті дві речі невідворотні - податки і смерть".

В Україні також немає жодних умов для інвалідів. Я кинув би музику й пішов в уряд, щоб інваліди не проїжджою частиною їздили, а мали спеціальне місце для проїзду, пандуси, могли побувати на концерті.

- Розкажіть про свої дітей, якщо можна.

- У мене двоє дітей - син та донька, їм 34 і 32 роки. І четверо внуків - 12 років старшій та 2 місяці молодшому, три хлопчики й дівчинка. Моя донька кухар, закінчила найпрестижніший для свого фаху навчальний заклад, а син - навчає тренерів, які готують собак для допомоги людям, позбавленим повноцінних фізичних можливостей. Наприклад, є дівчинка, яка не використовує рук, і натренований собака приносить їй усе, що вона його просить.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК