«Відлуння твоїх кроків»: що згубило Володимира Івасюка?

У Львові презентували другий том спогадів про Володимира Івасюка - «Відлуння твоїх кроків». У цих спогадах Володимир Iвасюк - людина, композитор, поет, співак, фотограф, художник. Ще одна цінність видання - наявність унiкальних свiтлин із архiву родини Iвасюків.

...Весна, 1971 рік. У далекому від Львова місті Миколаєві 15 - 17-річні хлопці та дівчата жваво обговорюють «Червону руту». Вона щойно прозвучала на телебаченні у виконанні Софії Ротару. Хто він - автор пісні? Тоді широкому загалу було дуже мало відомо про молодого хлопця, який метеором увірвався в музичний простір СРСР. Це не його пісні! Занадто професійно! (В авторство пісень Воло­димира Івасюка не вірили навіть деякі його викладачі.)

- Хотілося створити широке полотно про Володимира Івасюка, яке б уміщувало в себе 30 років його життя. Насамперед потрібно було викласти на папері те, що є. Аби не пропало. Гадаю, на цьому тема спогадів далеко не вичерпана. Коли ми познайомилися у 1972 році з Володею, мене вразило, що така молода людина стільки знає, - каже Любомир Криса. - Його мова була дуже чистою, літературною. Володя був цікавою особистістю, дивував своєю обізнаністю в царині музики, мистецтва, філософії. Мав грунтовні знання з української та світової літератури. По декілька разів перечитував батьківську бібліотеку, а вона була дуже великою. Його все цікавило, він був уважним співрозмовником, умів говорити і слухати.

Дуже добре вловив і передав у своїх спогадах риси В.Івасюка як людини заслужений майстер народної творчості, лауреат премій ім. І.Огієнка та М.Ірчана Дмитро Пожуджук. Він супроводжував В.Івасюка під час його подорожі до Космача.

«Володимир був ерудованим, добро­зичливим, понад усе любив селян, із якими завжди мав про що поговорити, а за кілька хвилин уже себе почував серед них, як між давніх знайо­мих. Перед нашим подвір’ям стріли ми убогу стару Сеньку Рошка­нюк -обдерту, змарнілу. Володимир спохмурнів, витягнув з кишені десять рублів. Подав гуцулці. Та заплакала, впала на коліна і почала молитися. Володя й собі заплакав».

В.Івасюк був людиною широких поглядів. Мав друзів не тільки в Україні, а й за її межами. У книжці є й спогади відомого композитора Вадима Ільїна (який зараз проживає у Москві). Він також розповів багато цікавого. Зокрема про те, що Івасюк мав друзів у Росії. Ільїн категорично спростовує версію про самогубство Івасюка.

«... - на мою думку, - пише В. Ільїн, - однією з причин його зникнення була людська заздрість. Він був молодою, відомою і заможною людиною, а такі речі не всім до вподоби. Перед своїм зникненням Володя був у Києві і, як завжди, зупинився в мене. За обід­нім столом Володя чомусь в цей раз, як на сповіді, розповідав про плани на майбутнє, вони були грандіозні. Після його смерті велося багато розмов про якусь депресію, погане самопочуття, я категорично заперечую такі слухи. У нього був прекрасний настрій і високий оптимізм на майбутнє. «Старий, що мені б таке написати серйозне, я хочу писати симфонічну музику, і я її напишу» - отакі були у нього плани!»

- Нам хотілося, щоб було більше спогадів приятелів, співавторів, людей, які були добре знайомі з Володею, - каже Галина Івасюк. - Але зайнятість, побут забирають скільки часу, що вони не змогли цього зробити.

За роки незалежності ім’я В.Іва­сюка постраждало не менше, ніж за час, коли його замовчували. У Львові він став об’єктом маніпуляцій політиків та недалеких людей. З’явилося безліч людей, які називають себе його друзями, приписують йому думки і слова, яких В.Івасюк ніколи не говорив. Утім, виданням книжки спогадів про В.Івасюка у Львові не обмежилися. Завдяки меценатським зусиллям відомого українського співака С.Ва­карчука, у місті розпочалися роботи зі спорудження йому пам’ятника на проспекті Т.Шевченка. Якраз між консерваторією та філармонією, де часто бував композитор.

Тим часом, як повідомила сестра Володимира Івасюка - Оксана, цього року на конкурс молодих композиторів, що проходить у Чернівцях щорічно, подали заявки всього п’ятеро молодих людей! Це просто катастрофа, яку навіть пояснити неможливо. Ще десять років тому заявок було так багато, що конкурсна комісія працювала кілька днів…

Окрім того, потребує ремонту й сам Музей Івасюка у Чернівцях. Музей має лише одну кімнату, а там буває так багато людей, що скоро незручно буде перед відвідувачами.

У березні 2011-го Володимиру Іва­сюку виповнилося б 62 роки. Лише 62.