Відлуння джазового сезону

«Джазова весна» у столиці відцвіла разом із бузком та каштанами. Музичне життя триває, хоч фінансова криза вдарила по культурі в різних країнах світу. Наприклад, американська компанія Festival Productions мусила в цьому сезоні скасувати серію джазових фестивалів (зокрема найбільші в Нью-Йорку, Ньюпорті, а також проекти в Чикаго, Маямі та інших містах). Передбачається, що повноцінного відновлення фінансування американського джазу корпорацією JVC слід очікувати вже у 2010 році. Але, незважаючи на проблеми, 16 червня в Нью-Йорку відбудеться церемонія нагородження найкращих джазових музикантів за версією JJA (Асоціації джазових журналістів).

У травні донецький фестиваль ДоДж провів у Києві насичений вечір у Театрі оперети і завершальний концерт у Міжнародному центрі культури та мистецтв (Жовтневий палац). Перед цим в опереті відбувся конкурс, на якому більшість призів завоювали молоді київські джазмени. Як мовиться, вдома й стіни допомагають. На мій смак, найцікавішими виявилися срібні призери — це польський колектив, який володіє високою культурою і тонкощами стилю, а також одеський дует піаністки-композитора Роксани Смирнової та співачки Тамари Лукашової. У цих виконавиць яскрава авторська позиція, потужний виконавський фундамент. Кияни показали, швидше, загальнокомандний результат. Вони завоювали першу і третю премії та перемогли в таких номінаціях, як «найкращий вокаліст», «найкращий саксофоніст». Хотілося б, аби ДоДж швидше пройшов етап становлення, оскільки всі міжнародні конкурси вже відмовилися від практики участі в них учнів членів журі (чого поки що не уникнув ДоДж).

У рамках проекту запам’яталося молоде тріо під керуванням креативного київського піаніста Олексія Боголюбова. Музиканти показали загальний ліричний тон, тонкість і ясність думок, ритмів та тембрів, чудовий ансамбль.

Їх змінив польський квартет Soundchek. Зміст, культура — чудові риси польських артистів, які грають у стилістиці європейського лейбла ЕСМ. Вони вміють грати виразно «тихо». Слухати не тільки кожен себе, а й весь ансамбль загалом, розумно маніпулюючи динамікою, тембром, видаючи напористі кульмінації, вибудовувати форму.

Третім учасником був вокаліст Борис Саволделлі, якого називають «італійським Боббі Макферріном». Концерт у МЦКМ виявився малоджазовим, хоча досить драйвовим і яскравим. ДоДж привіз американську групу THE AL MCKAY ALLSTARS — триб’ют-групу супергіганта — THE EARTH, WIND AND FIRE (EWF, «Земля, вітер, вогонь»), у якому в ті роки працювало два учасники з прибулої команди. У незаповненому МЦКМ (квитки коштували до 1500 грн.) публіка долонь не шкодувала. Американці звучали напористо, чисто. Три міцні і рухливі вокалісти — Тім Овенс, Девір Даккет і Клод Вудс — на авансцені дуже жваво, еротично й синхронно пританцьовували.

Вони добросовісно наслідували вокал лідера EWF, тенора-альтино Філіпа Бейлі. Чотири духовики (дві труби, тромбон і альт-саксофон) вставляли щільні акордові «пачки». Ритм-секція (два клавішники, бас-гітаристи, два ударники й лідер-гітарист Ел MакКей) працювала злагоджено. На обличчях глядачів сяяли усмішки — в залі перебували палкі шанувальники EWF. Багато хто з них танцював, як чеховські «спінози», радо виробляючи кренделі ногами. Отож шоу вдалося.

У травні два джазові проекти представив продюсерський центр Jazz In Kiev. У залі столичної консерваторії виступав квартет Metro: три американці — гітарист Чак Лоеб, який рік тому вже грав у Києві, клавішник і композитор Мітч Форман (обидва — засновники групи) і бас-гітарист Мелвін Девіс. Четвертим був добре відомий у нас польський барабанщик і продюсер Кшиштоф Завадський. В основному звучали композиції з останнього альбому Express. У двадцятихвилинній «увертюрі» музиканти висловили масштабність, уміння розвивати й вибудовувати форму, свіжість контрастів. Тембри різноманітив клавішник М.Форман, який імітував звучання то французького акордеона, то сопрано-саксофона, то органа «Хаммонд». Хотілося б також відзначити технічність і різноваріативність гітарних прийомів Ч.Лоеба, який користувався педаллю-семплером і постійно перебував «у центрі інтриги». Красень-басист грав ненав’язливо, культурно, місцями вкраплюючи м’який і заворожуючи приємний блюзовий вокал. Сподобалася авторська музика, досить різностильова і свіжа п’єса Хербі Хенкока Cantaloupe Island. А завершили дуетом клавіш і гітари на тему бітлівської пісні Yesterday, інтерпретацій якої — сотні. Ця була однією з найкращих. Враження: абсолютна виваженість, витонченість, майстерність.

Через тиждень там само Jazz In Kiev представив мінський інструментальний проект Apple Tea, який мені доводилося чути в столиці й на фестивалі в Коктебелі. Після концерту ансамбль поїхав до Луцька, щоб продовжити промо-тур на підтримку нового альбому Apple Tea V. На жаль, зал був напівпорожнім під час виступу і американців, і мінчан, хоч обидва концерти вдалися.

Концерт білорусів вразив із перших нот. Автор майже всіх композицій бас-гітарист Ігор Сацевич — безумовно, дуже оригінальний композитор. Не можу сказати, що Apple Tea здійснює стильовий прорив, — група, швидше, використовує багато досягнень сучасного джазу й академічної музики. І робить це по-своєму оригінально. У складі Apple Tea — потужні духовики Ігор Лютий (альт- і сопрано-саксофон) та Павло Аракелян (тенор-саксофон, флейта), яких підтримує чудова ритм-секція, що складається з клавішника Костянтина Горячого, гітариста Михайла Філіпені, бас-гітариста Ігоря Сацевича та барабанщика Олександра Сапеги. Очевидно, що музиканти слухають не тільки джаз, а й більш «серйозну» музику, добре знають народну пісню, вміють думати і відчувати, підготовлені технічно та емоційно. Бракувало елементів шоу — оздоблення деталей, лоску. Втім, їх компенсували яскравість і розмаїття матеріалу, музикальність, відкритість.

Із саксонського міста Плауен прибув дитячий ансамбль Futur під керуванням легендарного кри­ворізького джазового педагога Олександра Гебеля, який емігрував 12 років тому до Німеччини. Німецькі підлітки вразили надзвичайно високим виконавським рівнем, недитячою самостійністю та справжньою музичною культурою. Добре виглядали їхні київські побратими — учасники дитячого оркестру Little Band Academia з Академії мистецтв на Оболоні, яким керує колишній криворіжець, а тепер — уже киянин Віктор Басюк.

Запам’ятався ліричний, романтичний концерт у Будинку архітектора, присвячений пам’яті видатного українського педагога Володимира Молоткова з участю київсько-берлінських гітаристів Олексія Крупського й Олексія Вагнера і французького піаніста Тібо Фалька. Чудово вис­тупив литовський дует Пятраса Вішняускаса (сопрано-саксофо­ніст) та Егідіюса Бужиса (рояль) у Колонному залі ім. М.Лисенка. Вішняускас — відомий музикант, який володіє всіма джазовими стилями (від класики до етно- і авангардного джазу). Цього разу він грав джазові стандарти традиційно, однак по-своєму оригінально. Культура — основна риса цього професіонала світового рівня. Тим часом триває цикл виступів бас-гітариста Ігоря Закуса (видавництво «Темпора» «Jazz-коло»): завдяки доступним цінам і цікавим учасникам він завжди збирає повний зал Укра­їнсь­кого дому. Втім, сезон завершується, і невдовзі київський джаз піде на канікули.