В "Арсеналі" вперше представлять партитуру музичного проекту Курбаса

З 17 жовтня по 2 грудня в "Мистецькому Арсеналі" розгорнеться проект "Курбас: нові світи", мета якого - дослідження новацій видатного українського режисера в його київський та харківський періоди.

Світ Курбаса, без перебільшення, безмежний: театрознавці повсякчас відкривають нові і нові "планети" у його безмежному космосі. За 50 років свого життя великий український режисер був далебі не кометою на українській сцені, а був він справжнім сонцем, навколо якого рухались інші світи, творилися нові смисли.

Нагадаємо, що Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року, навчався в Тернопільській гімназії, Віденському та Львівському університетах. Батьки прищепили йому любов до театру. Він і сам улітку 1911-го на запрошення Гната Хоткевича влаштувався в "Гуцульський театр", а згодом спробував себе у професійному пересувному театрі "Руська бесіда" (1912–1914).

У Варшаві, Празі, Берліні, Мюнхені Курбас побачив найкращі театральні постановки початку ХХ століття. І згодом прагнув перенести європейські сценічні тенденції на українську сцену.

Впродовж 1916 року Курбас працював у театрі Миколи Садовського в Києві, потім почав власне театральне світотворення - "Молодий театр", "Київдрамте", "Березіль". Він був і режисером, і актором, він був ідеологом нового театрального світу, адже у Києві та Харкові Курбас народжував новий український театр, обстоював європейський вектор національного театру.

Театрознавці підкреслюють, що саме Курбас був засновником політичного і філософського театру в Україні. А його співпраця з драматургом Миколою Кулішем та художником Вадимом Меллером стала піком творення саме такого театру.

Трагічний фінал Леся Курбаса - відомий: 1933 року його звільнили від керівництва театром "Березіль" у Харкові, звинуватили в націоналізмі, "хибності" репертуарної політики. Згодом його засудили, вислали на будівництво Біломорсько-Балтійского каналу, а 3 листопада 1937 року геніального українського режисера розстріляли в урочищі Сандармох…

Проект "Курбас: нові світи" - це й є спроба пильніше вдивитися в трагедію його часу, у творчі світи режисера.

Виставка в "Арсеналі" створена у співдружності з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України та театральною групою "Яра мистецька група" (Нью-Йорк).

Куратори проекту - Вірляна Ткач, Тетяна Руденко, Вальдемар Клюзко.

Як зазначають організатори в офіційному релізі, ця виставка складається з двох частин, перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об'єднання "Березіль" у Києві у 1922–1926 роках, а у другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926–1933 роках.

Згідно з релізом, у київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці "Ґаз" Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці. У постановці "Джіммі Гіґґінз" (1923), аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа у світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в "образ" просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави "Березоля". У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музикальність мови вистави. Мюзикл "Алло на хвилі 477!" показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів: це перше джаз-ревю в Україні.

Третю виставу - комедію Миколи Куліша "Мина Мазайло" (1929) про сучасних харків'ян - Курбас "розміщує" у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час - де минуле і майбутнє впливають на сучасність. Курбас співпрацює з художником-авангардистом Вадимом Меллером. Сценічні конструкції, що їх створює Меллер, більше нагадують скульптури або інсталяції, ніж театральні декорації. Ці конструкції формують складний, багатоповерховий простір дії та схожі на полотна кубістів або супрематистів.

На виставці в "Арсеналі" буде відтворено сценографію Вадима Меллера до кількох вистав Леся Курбаса.

Організатори виставки також зазначають, що 1923 року Мистецьке об'єднання "Березіль" започаткувало Театральний музей для збереження пам'яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році "Березіль" переїхав до Харкова, Театральний музей у Києві став самостійною установою. Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам'яток про діяльність "Березоля", покладено в основу експозиції "Курбас: нові світи". Це оригінальний макет сценографії, костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії.

Особлива подія в рамках виставки: вперше буде представлено партитуру джаз-ревю "Алло на хвилі 477!", яка зберігається в музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка. Як зазначають куратори, це дасть можливість відтворити музику до першого українського мюзиклу.

Стосовно саме цього театрального проекту - естрадна вистава-ревю театру "Березіль" "Алло на хвилі 477!" була представлена глядачам, вважайте, майже 90 років назад, на початку січня 1929-го. У той час на хвилі 477 м з'являлися популярні передачі харківського радіо. І це зумовило назву ревю. Естрадна вистава передбачала три дії. Перша мала назву "Галопом по Харкову", де були діалоги харківських студентів Ляща і Свинки, а також інші сцени. Дія друга переносила в "Америку", а господарем третьої дії був Остап Вишня. Театрознавці відзначають, що така естрадна вистава об'єднувала сценки, мініатюри на злободенні теми, а також циркові номери, пантоміму, танці. Композитор - Юлій Мейтус, автор багатьох віршів - Майк Йогансен. Режисери - Борис Балабан, Леонтій Дубовик, Володимир Скляренко. А власне керівником такого проекту і був Лесь Курбас.

Цікаво, що колоритні ролі харківських студентів Ляща та Свинки виконували неперевершені Йосип Гірняк та Мар'ян Крушельницький.

Отже, виставка в "Арсеналі" дасть змогу бодай частково відчути атмосферу "ревю" в доволі жорстоку епоху кінця 20-х років ХХ століття.

До того ж на виставці буде можливість прослухати аудіозапис першої дії вистави "Народний Малахій" у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку.