Кінобізнес зробив ставки на красуню

Вітчизняний телекінобізнес останнім часом вражає не тільки масштабами кіновиробництва (скоро вочевидь наздоженемо Бразилію, Мексику і навіть країну-агресора), а й упевненим пошуком нових облич, масових кумирів, акторів, які прицільно потраплять у визначене й улюблене глядачем амплуа. Ось, зокрема, є в цьому бізнесі амплуа "красуні-лиходійки". І вершинне досягнення в цій ніші - Джоан Коллінз у "Династії", чудова акторка без віку, яка неперевершено грає чарівних стерв і звабливих леді. Є й інші світові приклади. У цьому контексті, скажемо так, напередодні Міжнародного жіночого дня, і в нас є привід до кінотелесеріальних гордощів, - уже років два як кінобізнес вирахував, облюбував і, практично, утвердив у статусі головної української кінолиходійки дуже вродливу українську акторку Ксенію Мішину. Навіть зараз, практично одночасно на СТБ й "1+1", ідуть серіали з її участю: "Кріпосна" та "У неділю рано зілля копала". Ролі різні, потенціал актриси - очевидний (тобто вона може грати не тільки хижих красунь, а й невинних жертв). Помітно, як обожнює цю акторку камера (хоч би який оператор нею керував): у кадрі вона завжди органічна, приваблива, вона промениться манкістю й водночас серйозністю: мовляв, невипадково я тут і зараз саме на цьому місці.

Ксенія народилася в Севастополі. Але, природно, її життя й робота тепер міцно пов'язані з Києвом. У театральному університеті вона навчалася у Дмитра Богомазова. Потім на театральному кастингу (конкурсі) її помітив Андрій Білоус і згодом запропонував у Молодому театрі роль Софії в класичній комедії Олександра Грибоєдова "Лихо з розуму". Паралельно з театром у її життя ввірвалися кіносеріали. І тепер, судячи з усього, вони поглинають її повністю. Хоча й для театру, до речі, знаходиться час, - недавно Ксенія цікаво репетирувала у прем'єрі Театру на Подолі "DreamWorks/Мрії оживають" за п'єсою Івана Вирипаєва: режисер Давид Петросян, судячи з усього, залишився задоволеним роботою цієї акторки.

Однак, безперечно, масовий глядач ще довго її ідентифікуватиме з роллю поміщиці Лідії Шефер у серіалі "Кріпосна", демонстрація якого переможно йде на ТБ.

- Ксеніє, ваші друзі дивляться "Кріпосну"? Що кажуть? Які усні рецензії?

- Так, звісно дивляться. Дуже довгоочікуваний проект для всієї моєї сім'ї. Мої рідні цікавилися і процесом зйомок, і різними нюансами, пов'язаними з цим проектом, тому перегляд був обов'язковим. Певна річ, я отримала безліч позитивних відгуків. Атмосферність, образність, костюми, картинка - все це викликало великий спектр емоцій.

- Наскільки можна судити, вам часто пропонують грати в кіно вродливих лиходійок. Краса - це зло? І, взагалі, що таке, на ваш погляд, краса - в кіно і в житті?

- Існує така собі стереотипність: краса - це зло. Не можу погодитися з цим. Краса - це індивідуальність. Це те, що надихає й захоплює... Це таке собі джерело щастя. І для кожного воно суб'єктивне.

- Ви починали навчатися акторства у Дмитра Богомазова, а потім потрапили в Молодий театр до Андрія Білоуса. Що думаєте як жінка й актриса про цих чоловіків і режисерів, хто з них ближчий вам за творчим світовідчуттям?

- Це майстри, які були вчителями в певні моменти мого життя. Залишаюся вдячною й захоплююся ними, незалежно від того, наскільки різні вони у стилі, в самовираженні, у баченні й проектуванні своєї творчості. Я - вірний глядач і шанувальниця їхньої творчості.

- Як відомо, сьогодні різко відпав російський ринок серіалів (зйомок), а ось українського ринку вам вистачає для творчих амбіцій?

- Вважаю, що український кіноринок бурхливо розвивається, і якісних продуктів стає більше. Звісно ж, кожному актору хочеться мати багато роботи, тому побажаю великих успіхів і масштабності нашому кіноринку.

- Коли про вас кажуть "вродлива акторка" - це вас надихає, пригнічує, тішить?

- Дивлячись у якому контексті це може прозвучати, хоча в кожному разі це мотивує й надихає на подальший саморозвиток та якісну роботу.

- Чи може сьогодні акторка вашого статусу прожити, працюючи тільки в муніципальному театрі? Без зйомок? Це можливо?

- Якщо йдеться про самостійність і повну незалежність, то буде досить складно. Мабуть, кожен актор потрапляв у таку ситуацію, і доводилося шукати додаткові джерела заробітку.

- Ви починали репетирувати Софію в "Лиху з розуму" Грибоєдова. Але зіграла інша. Якою могла б бути саме ваша Софія - за вашими внутрішніми відчуттями та припущеннями?

- "Лихо з розуму" - одна з улюблених п'єс. Мабуть, тому, що я тривалий час працювала над нею, закохувалася в неї. Хотілося показати в Софії симбіоз ранимості та твердості характеру, тим самим постаратися закохати глядача в її образ і харизматичність.

- Чи існують у кіно й театрі якісь табу, яких ви як жінка ніколи б не порушили?

- Намагаюся досить відносно розглядати слово "табу". Залежно від ситуації, від власних на неї поглядів. Слухати себе, відштовхуватися від самовідчуттів щодо моменту, який склався, при цьому зберігаючи гнучкість і здоровий глузд.

- А, цікаво, як складаються ваші стосунки з кастинг-директорами? Чи сильна сьогодні залежність від них у наших акторів?

- У цій професії формування позитивних взаємин дуже важливе. І не тільки з кастинг-директорами. Тут усе співзалежно. Ми беремо участь у колективній творчості, що сприяє створенню якісних продуктів.

- На якому недавньому фільмі або виставі ви плакали? І над чим ви тоді плакали?

- Недавно переглядала свою роботу в серіалі "У неділю рано зілля копала" і не змогла стримати сліз. І, звісно ж, причиною стала тема кохання, адже вийшла дуже зворушлива й атмосферна історія.

- Успішна акторська доля - це фарт, судьба, парадокс? Що?

- Думаю, всі три перелічені вище аспекти можуть супроводжувати успішну акторську долю в парі з наполегливою роботою та регулярним саморозвитком. Комусь дано з народження, комусь фартить, а хтось іде до мети через велику працю. У кожному разі, якими б не були ваші судьба та фарт, удосконалення й робота над собою - це основні двигуни успіху.

- Що найбільше засмучує вас у професії та поза нею - заздрість колег, бездарність режисерів, смаки глядача?

- Вважаю, кожна професія, а тим більше власний у ній успіх несуть за собою й частину певних негативних фонів. Тут суть в особистому сприйнятті і ставленні до цього. Набагато продуктивніше розглядати це у вигляді мотиваційних елементів...

- Яка пісня сьогодні відбиває ваш настрій і стан душі?

- Сьогодні це Ludovico Einaudi - Drop Variation.

- А ось хто б переміг у кастинг-поєдинку, якби не вітчизняні, а голлівудські продюсери вам одночасно запропонували зіграти Скарлетт О'Хару і Анну Кареніну?

- Думаю, мій вибір упав би на Скарлетт О'Хару. Мені дуже імпонують її суворість, внутрішня сила та впевненість у власній невідпорності.