УНІВЕРСАЛЬНИЙ СОЛДАТ ЖАН-КЛОД ВАН ДАММ ЗАВОЮВАВ «КІНОТАВР»

Місто Сочі знаменитостями не здивуєш. По-перше, тому що відомий курорт розбещений гастролями популярних акторів. По-друге, тому, що ось уже 12-й рік на два тижні в червні сюди приїжджають най-най... Найталановитіші, наймодні, найбільш епатажні актори, режисери, співаки, політики (і так далі) з усіх країн колишнього Радянського Союзу заздалегідь вивільняють кілька червневих днів, щоб прилетіти до Сочі.

Місця зустрічі змінити не можна — в цей час тут править бал кінофестиваль «Кінотавр», взяти участь у якому (і навіть просто отримати гостьове запрошення) стало дуже престижним.

Тут уже знають спортивні уподобання і кулінарні смаки Микити Михалкова й Олега Янковського, Олексія Булдакова і Сергія Маковецького, Станіслава Говорухіна і Михайла Козакова. Багато знають про наших «зірок» сочинці, чого доброго ще й інтерес втратять! Але мудрий Марк Рудінштейн не для того придумав цей фестиваль, щоб таке допустити. Щороку він готує якийсь сюрприз, своєрідну елегантну, а все ж бомбочку. Цього разу обіцяли візит суперзірки Голлівуду Жан-Клода ван Дамма. Щоправда, на відкриття фестивалю він приїхати не зміг, завадили особисті проблеми, позов із черговим розлученням. Однак слова дотримав і за день до закриття фестивалю, веселий та балакучий (як і годиться американській кінозірці), ступив на землю Сочі. А вже через годину давав прес-конференцію журналістам, акредитованим на фестивалі. Чесно кажучи, перше враження від героя бойовиків і чарівного красеня на екрані було трохи несподіване. Невисокий, далеко не атлет і вже не дуже молодий чоловік — таким видався мені Жан-Клод ван Дамм у перші секунди. Гадаю, не мені одній. І, ніби передчуваючи можливе розчарування, Жан-Клод продемонстрував залізні біцепси, які завдяки майстерності операторів у кіно ще більшають, білозубо всміхнувся, мовляв, no problem, і все стало на свої місця. Перед нами був сам Жан-Клод ван Дамм.

Біографічна довідка

Жан-Клод ван Дамм, він же Жан-Клод ван Варенберг, народився 18 жовтня 1960 року в Бельгії (за іншими даними — 1 квітня 1961 року).

1987 року зіграв першу «зоряну» роль у фільмі «Кривавий спорт».

— Я вперше в Сочі, але, маю сказати, він мені вже подобається. Тут пахне Каннами, і я з першої хвилини відчув, що мене в Росії дуже люблять, може, навіть більше, ніж в Америці. І тому з задоволенням розповім, що мене хвилює в житті і творчості, про мою філософію життя. А мені, повірте, є що сказати, я багато побачив на своєму віку і не відразу став таким, яким ви мене знаєте сьогодні.

Може, нелегко повірити, але в дитинстві я був худим, хворобливим хлопчиком, і само собою постало питання про заняття спортом. Однак батько мій був небагатий, і такі престижні види спорту, як теніс, наприклад, мені були недоступні. Тоді я зайнявся карате, потім бодібілдингом і балетом. І тоді побачив перші результати на собі, на своєму тілі, зрозумів, що спорт — це не лише здоров’я, а й бізнес. Відкрив у Брюсселі власну спортивну школу. Справи в мене йшли непогано, але через кілька років усе покинув і поїхав до Америки — я мріяв стати актором і дав собі слово, що стану ним будь-що-будь. Як ви розумієте, мене в Америці не чекали: ким я тільки не працював — шофером у ресторані, продавцем у магазині. І постійно брав участь у кінопробах, результат яких був незмінно негативним.

Я був близький до розпачу, і, набравшись нахабства, написав лист режисеру і продюсеру Менахему Голану, у якому просив побачення. Не знаю чому, але він призначив мені зустріч. І вона виявилася для мене доленосною: чи то Голану сподобалася моя зовнішність, чи то екстравагантна витівка — під час розмови я всівся на шпагат між двома стільцями, але він дав мені шанс спробувати себе в кіно. І після кількох сіреньких ролей 1987 року з’явився «Кривавий спорт».

Біографічна довідка

Жан-Клод ван Дамм був чотири рази одружений. Передостанньою дружиною його була чемпіонка з бодібілдингу, каратистка Гледіс Португез, ім’я останньої — Дарсі Ла П’єр.

— Ви не лише актор і спортсмен, а й батько. Скільки годин на тиждень ви віддаєте своєму тілу, а скільки — дітям?

— Дітям я намагаюся присвячувати весь свій вільний час, але його в мене, на жаль, дуже мало. Що стосується спорту, то протягом останніх 4—5 місяців я не тренувався, роботи було — не продихнути. У такі періоди я багато п’ю кави, але уникаю жирної їжі. Їм просту їжу: боби, рис, овочі. І, як бачите, зберіг хорошу форму (заразливо сміється і знову демонструє біцепси). Але перед майбутніми зйомками протягом трьох місяців тренуюся щодня.

Фільмографія
Жан-Клода ван Дамма

«Не відступати і не здаватися», «Кікбоксер», «Подвійний удар», «Універсальний солдат», «Тяжка мішень», «Самоволка». На фестивалі «Кінотавр» представляв фільм «Універсальний солдат. Повернення».

— У житті кіноакторів, а особливо голлівудської зірки, щодня наявні спокуси. Напевно, не уникнули їх і ви.

— Звісно. І сьогодні, коли мені лише 40 років, а я дуже знаменитий, дуже багатий, можу зізнатися: спокуси, звісно, були. Мене оточували вродливі жінки, їх було багато, і всі вони домагалися моєї уваги. Це якоюсь мірою розбалувало мене, розбестило. Один час я приохотився до наркотиків, і знадобилася сила волі, щоб зрозуміти: якщо не облишу це заняття — загину...

Може, сьогодні я все ж став розумнішим і серйознішим, але знаю точно: угода із самим собою — найважливіша угода в житті. Якщо ти виконуватимеш усі її пункти — залишишся особистістю, не загубишся в цьому житті. І якщо комусь ці слова здаватимуться моралізаторськими, згадайте, що їх говорив я — Жан-Клод ван Дамм. А я маю на це право.