Підтримати
У черговому театральному блозі на тему нового сезону спробую вийти із зони сценічного столичного комфорту і полетіти трохи вище й трохи далі - до вершин театральних регіонів або ж помандрувати на сценічне узбережжя з метою виявити й виловити нові ідеї, нові назви, які привернуть увагу не тільки місцевих мешканців, а й театральних туристів.
Суфлер для Зеленського
Минулого сезону, до речі, мода на театральний туризм була доволі помітною - театральні активісти, не шкодуючи часу і коштів, мандрували в пошуках нових вражень до Львова, Одеси, Франківська, Вінниці. Слава Богу, було з чого вибирати.
І ось що мені спало на думку в цьому контексті. Коли дивишся черговий інформаційний серіял з представниками вищої влади в жанрі "я вам покажу кузькину мать!", то, чесне слово, треба інколи міняти декорації, в яких розпікають місцеву владу наші найвищі державні чини. Що я маю на увазі? У регіонах є певні проблеми не тільки на митниці чи деінде. Уявіть, який вагомий гуманітарний ефект викликала б мізансцена "я вам покажу кузькину мать!", коли Володимир Зеленський розпікав би місцевих гетьманів, наприклад, в Одесі біля ганебного напівзруйнованого фасаду Українського драматичного театру імені Василя Василька або викликав на допит черкаських козарлюг звітувати про відновлення місцевого театру імені Тараса Шевченка (старе приміщення згоріло, а з новим не всі розуміють, що нині коїться). І таких місцевих мізансцен на медійну театральну тематику Володимирові Олександровичу вистачило б не на одну гастроль до вершин і низин наших чудових українських міст. І це ж я ще не торкнувся проблеми руйнування окремих музеїв, старовинних замків. Отже, президентові негайно потрібен суфлер, який оновить його театрально-політичну стратегію "кузькиной матери" - і тоді, дивись, може й оновляться окремі театри, які в маленьких містах є центрами культурного життя, таким собі гуманітарним фундаментом.
Львів. "Перший" уже не буде крайнім!
Важлива прикмета минулого театрального сезону - активна міграція молодих митців, яких не лякають легенди про провінційну тмуторокань, адже нині сучасний театр - це простір, який може бути де завгодно - у тмуторокані, на полі, в музеї, на руїнах, у катакомбах, на заводі. Була би під цей простір цікава ідея - і тоді народиться цікавий театр. Не так давно Перший театр у Львові в статусі головної режисерки очолила талановита Роза Саркісян. І після кількох прем'єр за її каденції художнього керування про цей театр активніше заговорили, вистави потрапили до чартів престижної театральної Премії імені Леся Курбаса, а також Всеукраїнської театральної премії ГРА. Ось що каже пані Роза:
"Насамперед тішить те, що нове покоління не цурається провінційних міст і усвідомлює, що мистецтво можна робити не тільки в столиці. Така театральна міграція, на мій погляд, є важливим політичним жестом людини, яка займається мистецтвом, а не війною. При цьому часто театральних мігрантів місцеві сприймають як варварів, котрі прийдуть і знищать усе, що набували роками. Але це чергова брехня, бо, як показує практика, нове покоління налаштоване виключно на комунікацію та обмін досвідом і часом дбайливіше ставиться до локального контексту і традицій, ніж місцеві мастодонти!
А тепер, власне, про майбутні театральні проєкти Першого театру у Львові. З 25 серпня по 8 вересня тут розпочне свою роботу масштабний фестиваль-лабораторія "ДрамаTeen".
Головна його тема - життя львівських околиць. Під час фестивалю-лабораторії відібрані автори-підлітки візьмуть участь у майстерні театрального сторітелінгу під керівництвом драматургів Андрія Бондаренка й Ірини Гарець. А створені в майстерні тексти потім поставить четвірка режисерів (Олена Апчел, Дмитро Захоженко, Ігор Білиць, Дмитро Гусаков) у вигляді театрального альманаху, яким і відкриють 8 березня наш 100-й ювілейний сезон.
У жовтні в нашому театрі продовжить свою роботу міжнародна театральна резиденція румунського режисера Косміна Матея та української драматургині Ірини Гарець "Пам'ять. Тожсамість. Ми", що здійснюється завдяки гранту від Українського культурного фонду в рамках програми "Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти". Головні теми, з якими працюватимуть автори вистави, - сучасні львівські ідентичності та відчуття культурно-соціяльної приналежности, роль пам'яті в творенні ідентичностей, персональні межі політичного вибору та емансипації в Україні. Результатом роботи лабораторії стане постановка вистави, яка базується на імпровізаціях акторів та на їхніх персональних історіях, на осмисленні особистого досвіду. Прем'єра планується на кінець жовтня".
Також упродовж року плануються постановки штатних режисерів. Головна режисерка Роза Саркісян працюватиме над постановкою вистави для дітей молодшого віку, в основі якої буде музична сюїта Каміля Сен-Санса "Карнавал тварин". Режисерка Лариса Діденко ставитиме п'єсу для дітей сучасної польської драматургині Малини Пшеслюги, а Роман Валько поставить "Божевільний день, або Одруження Фігаро" Бомарше.
Окрім цього, планується фестивальна й гастрольна діяльність. Зокрема, виставу "Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи" в серпні покажуть на трьох фестивалях - XII Spotkania Teatralne Bliscy Nieznajomi: Ukraina (Познань, Польща), ParadeFest (Харків), "Світогляд" (Сєвєродонецьк)".
Захоплива подорож з "банкету" до "Бухенвальда"
Не втрачає активних творчих обертів і культовий Львівський театр імені Леся Курбаса. Минулого сезону було багато галасу навколо їхніх "Перехресних стежок" (вистава отримала Премію імені Леся Курбаса). У новому сезоні буде відразу два проєкти від керманича театру - легендарного Володимира Кучинського.
Отже, чого чекати?
"Кабаре Бухенвальд" за п'єсою КЛІМа (режисер Володимио Кучинський), "Небезпечні зв'язки" за Шадерло де Лакло (режисер Ніл Флекман), "Бенкет" за Платоном (режисер Володимир Кучинський).
Але, можливо, в афіші курбасівців з'являться ще й інші нові назви?
А Львівський національний театр імені Марії Заньковецької поки що офіційно не анонсує назв прем'єр, бо ще тривають перемовини. Але є інсайт про те, чим заньківчани дивуватимуть. В одному зі своїх інтерв'ю режисер Стас Мойсеєв зізнався, що в нього тривають перемовини з Театром Заньковецької на предмет постановки. Станіслав Анатолійович, за його власним зізнанням, хоче запропонувати заньківчанам свою версію шекспірівського "Венеційського купця".
І ще один цікавий режисер може з'явитися в театрі з новою постановкою - це Олексій Кравчук (керівник львівського театру "І люди, і ляльки"). Його зацікавила яскрава касова бенефісна п'єса Еріка-Еммануеля Шмітта "Бульвар злочинів", присвячена відомому французькому лицедієві Фредерику Леметру. У п'єсі цікавий час - початок ХІХ століття, буремна Франція, шалена популярність бульварного театру, який пропонує французам десятки кримінальних п'єс. Хто зіграє Фредерика - поки що таємниця. Трупа велика, але, можливо, буде й запрошена зірка?
Про творчі плани Федора Стригуна й Алли Бабенко в новому сезоні наразі нічого не відомо. А от актор і режисер цього театру Богдан Ревкевич здійснить проєкт у форматі "поетичного театру".
А що на батьківщині Гройсмана?
Вінницький академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського минулого сезону привернув до себе увагу столичних театралів і глядачів інших міст яскравою музичною виставою "Kvітка", яку присвячено видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик. Є сподівання, що в новому сезоні експерти ГРИ та інших театральних оглядів помандрують до Вінниці не тільки милуватися знаменитими фонтанами чи щоб відвідати бункер Гітлера, а й переглянути нову версію "Гамлета" (у перекладі Юрія Андруховича). У літературно-драматичній частині цього театру повідомили:
"Театр готується до відкриття 86-го театрального сезону. Тарас Мазур, відомий нашому глядачеві як режисер "Народного Малахія", "Занадто одруженого таксиста", "Моєї чарівної леді", "Білої ворони", захопився Шекспіром. На 26 вересня заплановано прем'єру Story of revenge "Гамлет". Художницею-постановницею "Гамлета" є Анна Духовична. У театрі також розглядають можливість постановки знаменитої драми Фрідріха Дюрренматта "Гостина старої дами". До Новорічних та Різдвяних свят - "Чарівник Смарагдового міста" за мотивами американського письменника Лаймена Френка Баума. Режисер-постановник - Роман Хегай-Семенов. Пластичне рішення у всіх виставах - заслуженої артистки України Діани Калакай.
Люко Дашвар. Першопрочитання в Чернігові
Продовжуючи паралелі з минулим сезоном, зазначу, що той сезон утвердив у статусі одного з найвпливовіших театрів країни Чернігівський театр імені Тараса Шевченка. Головний режисер Андрій Бакіров реалізує цікаву художню програму, і театр активно запрошують на фестивалі й гастролі. Як відомо, "Вій" чернігівців став одним з головних фаворитів премії ГРА. Є великий інтерес і до їхнього "Скапена".
У новому сезоні теж буде "на що їздити" київським критикам та блогерам. Зокрема, цей театр уперше запропонує сценічне прочитання популярної і модної прози української письменниці Люко Дашвар. Режисер Антон Меженін бере в роботу її твір "Мати все". Сам Андрій Бакіров працюватиме над "Танго" Мрожека. А виставу "Наймичка" Івана Карпенка-Карого поставить молода режисерка Анастасія Кузик, яка отримала грант президента і вже працює над цим твором.
"Травіата", підступність, Жванецький, Уривський
Як я вже казав раніше, Одеса потроху повертає собі статус привабливої театральної столиці. Помітний "движ" - в Одеському українському театрі імені Василя Василька, в Одеському оперному театрі. Інші колективи також не розслабляються. Одеську оперу в статусі головного режисера відносно недавно очолив молодий і амбітний Євген Лавринчук (учень Романа Віктюка). На новий сезон заплановано чимало привабливих проєктів.
"Найочікуванішою прем'єрою Одеської опери нового сезону має стати La Traviata, - каже пан Євген. - Ставлю я, диригент - В'ячеслав Чорнухо-Воліч. Це абсолютно інноваційна версія як із погляду режисури, так і залучених сценографічних засобів, а також нестандартного підходу до продюсингу й піару. Нестандартність режисури полягає у створенні ілюзорного простору, який дематеріялізується наприкінці кожної дії і відноситься вітром, тобто пролітає у свідомості головної героїні за мить до її смерті".
Нестандартність продюсингу полягає і в залученні позабюджетних коштів - з джерел новоствореного Фонду Одеської опери, який очолює головний режисер театру Євген Лавренчук. Розширений піар полягатиме у створенні цілої лінії супутніх освітніх програм навколо La Traviata, проєктів як для професіоналів у царині опери, так і для глядачів, а найважливішим проривом у просуванні сучасного українського мистецького продукту стане проведення шоу-кейсу для європейських критиків, продюсерів та оперних інтендантів.
Що ж, бажаємо успіху.
А тим часом Одеський український театр продовжує перемовини з київськими режисерами. Зокрема, молода київська режисерка Тетяна Губрій (учениця Стаса Жиркова) поставить у театрі відому п'єсу Василя Сігарєва "Фантомні болі". Втім, у театрі уточнюють, що це буде вистава за мотивами п'єси.
На великій сцені Роман Фєдосєєв ставить "Горгони" Дона Нігро - виставу-дуель для двох іменитих актрис. Як відомо, ця ж п'єса з'явиться і в репертуарі столичного театру "Актор", де головні ролі зіграють чоловіки - Олексій Вертинський і Артем Ємцов.
У головного режисера цього театру Івана Уривського тривають муки творчости: він обмірковує оригінальну концепцію класичної шиллерівської міщанської трагедії "Підступність і кохання".
Як зазначає художня керівниця театру Юлія Пивоварова, новий сезон буде щедрим на акторські сюрпризи, адже в нових проєктах зустрінуться і знані майстри театру, і молоде покоління, яке щойно влилося в трупу. Отже, серед очікуваних назв на великій сцені - "Бабине літо" від режисерки Тетяни Аркушенко, "Вечеря в Сансілі" від продюсерки і режисерки Ірини Зільберман, яка нещодавно з великим успіхом поставила в Одесі дитячий мюзикл "Дюймовочка".
Якщо продовжувати тему дитячого театру, то сусід васильківців Одеський театр ляльок останнім часом привертає увагу не тільки малечі, а й дорослого вимогливого глядача, котрий високо оцінив такі вистави як "Баби" Бабеля та "Містифікація".
"Наші плани на новий сезон - прем'єра вистави за п'єсою О.Богаєва "Dawn-way. Дорога вниз без зупинок" від режисера Элістіна Михайлова, - розповідає художній керівник Одеського театру ляльок Йосип Меркович. - Також - "Горка" за О.Житковським (режисер О.Баркар). Далі - "За двома зайцями" від режисера І.Карпова, ще - вистава за Йонеско "Король вмер" (режисер Г.Гамкрелідзе), "Буратіно" - (режисер Ю.Чайка), "Сонячний промінчик" (режисер І.Руді), "Маленький Дід Мороз" (режисер Ю.Чайка), "Івасик-Телесик" (режисер О.Куцик)".
Тим часом справжню бомбу готує в новому сезоні Одеський театр музичної комедії. Це прем'єрний мюзикл - на основі творів Михайла Жванецького.
"Це буде дуже велика подія в житті Одеси, та й загалом у житті України, - розповідає режисер-постановник Володимир Подгородинський. - Михайло Михайлович саме нашому театру дав такий дозвіл. Це буде світова прем'єра. У планах на 73-й сезон - також прем'єри мюзиклу "За двома зайцями" та оперети "Маріца".
Харківські угоди
Це місто супертеатральне. Цікаві події вирують і в центрі, і на околиці, зокрема в Театрі на Жуках. Якийсь особливий художній присмак завжди супроводжує прем'єри модного харківського театру "Прекрасні квіти". І такою собі іконою театрального Харкова вже давненько є режисерка Оксана Дмитрієва, керівниця Харківського театру ляльок імені Афанасьєва.
"У новому сезоні в нас точно буде прем'єра Андерсена "Стійкий олов'яний солдатик", - каже пані Оксана. - Цю виставу ми робимо спільно з Наталею Денисовою. Ще є кілька назв, які будуть підтверджені вже у вересні. Сподіваємося на реалізацію цих творчих задумів".
"Харківський камерний Театр на Жуках цього сезону відзначає своє 12-річчя і відкриє його у вересні показом нової вистави "Тому що метелики" за п'єсою Леонарда Герша "Ці вільні метелики", прем'єру якої зіграв на початку літа, - розповідає Дмитро Терновий, відомий драматург і один з керівників Театру на Жуках. - Також у вересні на сцені театру - вистава "Тінь" французького режисера і педагога Жоржа Ґаньоре за казкою Андерсена. Показ цієї вистави, що зроблена з використанням новітніх інформаційних технологій "захоплення руху", відбудеться за підтримки Українського культурного фонду в рамках проєкту "Театральне вікно до Європи". Після Харкова, до речі, виставу побачать також у Києві (театр "Дах") і на Гогольfest у Дніпрі. Що ж до прем'єр сезону, то "Жуки" готують виставу "Детектор брехні" за новою п'єсою співзасновника театру драматурга Дмитра Тернового "Гамлет. Шоу", яка переносить події класичної шекспірівської трагедії на сучасний український ґрунт. Театр хотів би випустити виставу вже в грудні, до свого дня народження, і вперше планує вийти з нею на велику сцену. Ще одна робота, за яку театр візьметься у другому півріччі, має робочу назву "Ліберте". Це експериментальна пластична постановка, побудована на роботі не тільки з "фізикою", а й з акторською увагою. Також у цьому сезоні "Жуки" збираються відновити в оновленому складі свою виставу "Пластилін світу" за філософською казкою Євгена Клюєва "Між двох стільців", що полюбилася глядачеві. Усі ці проєкти традиційно готуються у постановці художньої керівниці Театру на Жуках режисерки Ольги Тернової".
Вже найближчим часом напишемо й про інші "харківські угоди" - нові вистави в модному театрі "Прекрасні квіти", а також довгоочікувану музичну прем'єру в Оперному театрі Харкова - це спільний міжнародний проєкт про "українського короля" Вишиваного (режисер-постановник - Ростислав Держипільський, автор лібрето - Сергій Жадан, композиторка - Алла Загайкевич. Сценографом планують запросити архітектора Олега Дроздова, який розробив проєкт Театру на Подолі).
Південний напрямок: і в нас буде свій МХАТ
Миколаїв - знане театральне місто. Останнім часом широкий розголос супроводжував вистави Максима Голенка в Українському театрі ("Біла Ворона" і "Закат). У новому сезоні театр, очевидно, робить великі ставки на виставу за мотивами гоголівського "Одруження". Втім, вона матиме назву "Женихи" - це, так би мовити, повернення до первісної концепції автора (як відомо, саме її вже яскраво сценічно реалізували в Одесі, в Театрі імені Василька). Гоголівський проєкт реалізує литовський режисер Лінас Зайкаускас. Також у театрі буде музична вистава "9 життів Едіт Піаф", моновистава Світлани Лубенець "Так, я живу!". Усього - 12 прем'єр на Великій і Малій сценах.
"Мають бути цікаві прем'єри і на Малій сцені, - розповідає в одному з інтерв'ю керівник Українського театру Микола Берсон. - Так, 12 вересня 93-й театральний сезон відкриє вистава "Сільвія" за п'єсою американського драматурга Альберта Герні про бездомну собаку Сільвію, яку підібрала подружня пара. З нетерпінням глядачі чекають на музичну подорож на дві дії, присвячену життю і творчості Людмили Гурченко і Валерія Ободзинського. До речі, квитки розкуплено вже на 20 вистав уперед".
Тим часом колеги і конкуренти Миколаївського українського театру з місцевої російської драми також планують каскад прем'єр. Цей театр нині в стані трансформації його назви. Нинішня - Миколаївський художній академічний драматичний російський театр - МХАДРТ. Як на мене, забагато слів. Можна би й скоротити до МХТ без будь-яких зазіхань на славу і репутацію Московського художнього театру, яким нині керує Сергій Женовач. Країни - різні, театри - різні, вистави - різні...
Художній керівник нашого МХАТу Артем Свистун розповідає про майбутні роботи:
"Максим Голенко поставить виставу "Хаос. Жінки на межі нервового зриву". Будуть також "Диваки" за Олександром Купріним. Очікується вистава на Малій сцені "Як я був актором" від Катерини Богданової. Ще - "Дивна Діана" за твором Лопе де Веги "Собака на сіні" від Сергія Чверкалюка, "Маєток Рейвенскрофт" за Доном Нігро ("П'ять жар-птиць у маєтку ворона") - режисери Павло Гатілов і Андрій Карай, "Дім Бернарди Альби" за п'єсою Ф.Г.Лорки - режисер Євген Тищук, "Бременські музики" в інсценуванні Олени Карай".
Про плани Херсонського театру імені Миколи Куліша розповів його художній керівник Олександр Книга:
"У нашому театрі відбудеться бенефіс народного артиста України Анатолія Толока - це буде відкриття сезону. Чекайте водевіль "Ну, кумедія тобі" (Л.Яновська "На сіножаті") від заслуженої діячки мистецтв України Ірини Корольової. Також в афіші "Одруження" М.Гоголя - режисер Станіслав Мойсеєв, "Украдене щастя" І.Франка від заслуженого діяча мистецтв України Сергія Павлюка, "Кохання попри все" - режисер Руї Мадейра (Португалія), "Рок-н-рол при заході сонця" - режисерка Тетяна Аркушенко. Планується також відкриття "Нічного театру" виставою "Кабаре" - режисерка Катерина Слажнєва. Від цієї режисерки очікується кілька постановок - "Виконувач бажань" (А.Курейчик), "Я чекаю тебе, коханий" (Даріо Фо), "Офіс" (І.Лаузент), "Залишитись, неможливо поїхати", "Красуня і Чудовисько".
Нагадаю, що Херсонський театр традиційно приймає один з наймасштабніших і найвпливовіших міжнародних театральних форумів в Україні - "Мельпомена Таврії". І, очевидно, деякі з нових назв згодом знайдуть своє місце і в привабливій афіші чергового фестивалю.
P.S. Такий розлогий блог-простирадло про нові вистави в українських регіонах має на меті не тільки підігріти інтерес до сценічної децентралізації в наших містах, а й подати попередню мапу потенційно цікавих проєктів у рамках Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА, який проводить Національна спілка театральних діячів України. Навіть пробігши по діягоналі таке простирадло, вже зараз можна сказати, що буде з чого вибирати. І це ж іще далеко не всі театри. Про творчі плани театрів Івано-Франківська, Дніпра, Чернівців, Сум, Ужгорода - найближчим часом.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google