СУДНИЙ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО TV

Нагнітання обстановки напередодні 16 вересня, зокрема на телеканалах, розродилося сірим мерехтінням усіх, без винятку, екранів телевізорів. Спасибі, знайомі мелодії «Лебединого озера» не лунали, надто неприємну асоціацію вони викликають. Ця «епідемія», за запевненням віце-президента концерну РРТ, — не більш як запланована ще в листопаді торік загальна профілактика, під час якої не працює жоден канал для збереження здоров’я щогловиків, аби не піддавати їх шкідливому впливу електромагнітних випромінювань. Такі загальні профілактики проводять один раз на півроку.

Пополудні всі канали вийшли в ефір у звичайному режимі, ні на йоту не відступивши від заздалегідь оголошених програм. У першому денному випуску новин на УТ-1 про акцію «Повстань, Україно!» не було сказано жодного слова, хоча Європейську площу на той час люди заповнили вщерть. Як і центральні площі в інших обласних центрах України. Дозволю собі зауважити: у будь-якій цивілізованій демократичній державі сітку програм порушили б заради потужного інформаційного приводу, яким і була вищезгадана акція, і, попри заплановану профілактику, а можливо, і завдяки їй канали наввипередки вийшли б в ефір із спецвипусками новин із прямими включеннями з місця подій.

Звісно, милою темою в нашому випадку може стати низький фаховий рівень представників вітчизняної журналістики, але, знаючи багатьох колег особисто, цей закид дозволю собі відразу відпарирувати — на Європейській площі біля УНІАНу — не за обов’язком служби, а з етичних міркувань — зібралося багато колег по журналістському цеху. І в кожного з них була власна позиція стосовно того, що відбувалося.

А ведучі новин, автори сюжетів і редактори випусків із дуже різних, несхожих каналів, котрі борються за рейтинг, продемонстрували цього разу телеглядачам завидну єдність і «однопоглядність». І якщо хтось сумнівався в існуванні цензури на поділених політиками електронних ЗМІ, у пересічного глядача жодних ілюзій із цього приводу не залишилося.

Владоможці, заплющивши очі на власні попередні заборони, вдали, що нічого не відбувається, а телеканали, намагаючись применшити масштаби події, свої програми новин «ліпили» за одним кліше. УТ-1, «Інтер» і «1+1» розпочали випуски з зальцбурзьких кадрів, закінчивши сюжет протестами антиглобалістів, яких тіснили поліцейські в повному бойовому спорядженні. Відразу за ним ішли місцеві новини, в яких інтонаційно, вербально підкреслювалася неважливість того, що відбувається, і цілковитий спокій та невтручання силовиків. Кількість учасників акції, як у Києві, так і в інших містах, безсоромно применшувалася, відеоряд найчастіше не відповідав закадровому тексту, і подію взагалі завзято намагалися представити збіговиськом літніх людей, котрі сумують за комуністичним раєм із пенсією в 120 рублів, що покриває прожитковий мінімум, і з котрими заграють популістськи налаштовані політики. Деяку видову розмаїтість у стрункий теленовинний хор вніс пропрезидентський канал ICTV, розпочавши випуск «Подробно с Дмитрием Киселевым» із прямого включення з порожньої Європейської площі, хоча численні учасники акції не поховалися в будинки, злякавшись дощу, а перемістилися на вулиці, прилеглі до Банкової, де згодом розгорнулося наметове містечко. До речі, найбільш виважено об’єктивними видалися новини «Тонісу», начисто перекреслені відсутністю в ранкових новинах обіцяного прямого включення безпосередньо від наметів. Побоялися дати інформацію про нічне їх знесення.

Одне слово, господарі мають бути задоволені, усі впоралися з завданням, усіх можна заохотити ситним обідом після покаянного голодування Судного дня, якого, за іронією долі, відбулася акція «Повстань, Україно!».