Третього дня останнього місяця нинішнього року Європа визначає свої кінематографічні пріоритети… В Берліні нагороджуватимуть переможців European Film Awards. Серед 1600 кіноакадеміків європейських фаворитів відбирали також українці — Андрій Курков і Богдан Ступка.
Про акцію European Film Awards широкому загалові здебільшого відомо, що це — європейський аналог «Оскара». Європейській кіноакадемії на чолі з Вімом Вендерсом поки не вдається вийти за межі цього стереотипу й створити оригінальну концепцію події, що зараз нагадує чемпіонат Європи з кіномистецтва. Втім, у порівнянні з тим самим «Оскаром» чи з європейськими кінофестивалями класу «А» подія під назвою European Film Awards справляє враження змагання у нижчій лізі. Йдеться не про рівень учасників, а про впливовість і авторитетність Європейських кінонагород у світі кіно.
Європейська кіноакадемія від початку створювалась у противагу аналогічній американській організації, що вручає «Оскара». Європейцям не сподобалося, що американське національне кінозмагання поступово переростає у чемпіонат світу, і 1988 року, на хвилі європейського єднання, пройшла перша церемонія вручення European Film Awards. Переможців тоді нагороджували статуеткою «Фелікс», що додало недоброзичливцям приводів збиткуватися з євроакадеміків — мовляв, у всьому імітують заокеанських колег. Згодом статуетку розіменували, але це не допомогло Європейським кінонагородам змагатися з Каннами, Берліном та Венецією. Європейський кінопроцес, на відміну від американського, не може мати однієї чітко визначеної центральної події. Він існує між трьома найбільшими кінофестивалями, довкола яких структурується кіноіндустрія. Найгучніші європейські прем’єри спеціально готуються під Канни, Берлін або Венецію. European Film Awards відбуваються наприкінці року, коли найголовніші фестивалі вже позаду. Попри те, що Європейська кіноакадемія ніяк не залежить від фестивального руху й існує паралельно до нього, виходить, що номінанти на European Film Awards уже перетравлені і критиками, і гладачами. Натомість нагороди Європейської кіноакадемії вважаються більш об’єктивними та незалежними від кон’юнктури, що часто визначає фестивальних переможців.
Цьогорічна церемонія не стане винятком. Найімовірніші претенденти на нагороди «засвічені» на чільних кінофестивалях. З шести номінантів на приз за найкращий фільм троє побували в Каннах. Це «Приховане» Міхаеля Ханеке, «Заходьте не стукаючи» Віма Вендерса та «Дитина» Жан-П’єра і Люка Дарденнів. Навряд чи «Брати» Сюзанни Бієр, «Моє літо кохання» Павела Павліковського і «Софі Шолль — останні дні» зможуть скласти конкуренцію вищеназваним хітам. Ханеке, Вендерс, Бієр та Павліковський, поза тим, номіновані на звання найкращого режисера Європи-2005. З ними конкурують менш знамениті Роберто Фаенца («Вийди на світло», Італія), Алекс де ла Іглесіа («Ферпектний злочин», Іспанія) та Крісті Пую («Смерть містера Лазареску», Румунія).
В акторських номінаціях зірки також сусідять із новачками. В чоловічій категорії змагаються Даніель Отой, Ульріх Томсен, Ромен Дюрі, Генрі Гюбхен, Ульріх Маттес, а також каннська сенсація Жеремі Реньє. Найкращою актрисою можуть стати Жюльєт Бінош, Юлія Єнч, Конні Нільсен, Наталі Пресс, Одрі Тоту та Сандра Чеккареллі. Українському глядачеві більшість імен незнайомі. Не лише тому, що сучасній Європі справді бракує зірок, а й через відірваність нашого прокату від європейського кіно. Натомість серед номінантів на приз «Відкриття Європейської академії» — учасники МКФ «Молодість»: «Коли море наближається» Йоланди Моро й Жіля Порта, «Уно» Акселя Генні та «Звинувачений» Якоба Тюзена.
Українська участь у європейському святі обмежиться двома членами Європейської кіноакадемії, що разом із колегами визначать переможців. Письменник та сценарист Андрій Курков займається цим уже кілька років, а актор Богдан Ступка нинішнього року вперше виконає обов’язки кіноакадеміка. Минулого року Ступка номінувався на Європейську кінонагороду за роль у фільмі Дмитра Мєсхієва «Свої». Приз отримав Хав’єр Бардем, але Ступці запропонували вступити до Європейської кіноакадемії. Судді працюють дистанційовано, переглядаючи фільми на DVD та виставляючи оцінки.
Лідером за кількістю номінацій цього року є французький фільм австрійця Міхаеля Ханеке «Приховане», висунутий у семи категоріях. Недавні події у Франції перетворили цю драму про співіснування європейців з арабами на мало не пророчу візію європейської дійсності. Виглядає так, що сьогодні ввечері Ганеке буде поза конкуренцією — як за кількістю нагород, так і за точністю свого художнього вироку.
ДЕТАЛІ…
Фільм Міхаеля Ханеке «Приховане» — фаворит рейтингу европейських кіноакадеміків. Світова кінопреса визначає, що ця страшна гнітюча стрічка аналізує витоки майбутнього апокаліпсису. Певним чином – це умовне ідеологічне продовження попереднього фільму майстра «Час вовків». Ханеке в цій стрічці ніби виконує «реквієм» по слабкості та злочинній ницості так званої інтелігенції. В «Прихованому» пропонується ніби варіант міні-епізоду з фільму «Код невідомий» (в тій стрічці молодий негр намагається довести справедливість, караючи білого підлітка, котрий скривдив біженку…) Ханеке нещадний у своїх вироках. Він ніби прогнозує, що війна світоглядів, ідеологій, релігій, рас і побутів вже не дуже далеко — вона за вікнами наших будинків. Можна заплющити очі, можна затулити вуха, але спалахи цієї пожежі, її вибухи — поруч… (У фільмі, який був представлений в рамках київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» знімались Даніель Отой, Жульєтт Бінош, Ані Жирардо, Моріс Бенішо.)