Роман Віктюк у Чорнобильській зоні

На сцені Театру імені Мосради (в самому центрі Білокам'яної) відбулася прем'єра спектаклю Романа Віктюка "На початку і в кінці часів". Особливість проекту в тому, що автор п'єси - молодий український драматург Павло Ар'є, з яким уперше познайомилася московська публіка. Ще одна особливість: Роман Віктюк, за його словами, вирішив, що ця п'єса має йти без перекладу - "на мові". Фінал прем'єри увінчала 20-хвилинна овація.

Вперше українські театрали дізналися про п'єсу "На початку і в кінці часів" рік тому на фестивалі ДРАМА.UA під час читань. Тоді дехто з вітчизняних критиків прогнозував велике зацікавлення театрів текстом Ар'є, який по черзі живе і працює в Україні та Німеччині. Втім, ніхто не міг припустити, що офіційною прем'єрою п'єси стане постановка Віктюка. В центрі історії - українська сім'я, яка живе в зоні відчуження і вважає, що "ніякої радіації нема, а все придумали тільки для того, аби виселити людей із насиджених місць". Головні герої - 86-річна Баба Пріся, її дочка Слава, внук-інвалід Вова.

Як зізнався у телефонній розмові з DT.UA сам Роман Григорович, уперше він познайомився з автором і з текстом у рідному Львові: "Я відразу зрозумів: цей автор - божевільна людина! А тільки з такими драматургами мені й хочеться працювати. Мені здається, що Паша Ар'є з тих авторів, які постійно про щось спілкуються з представниками "того" світу - потойбічного... До речі, його п'єса - це спроба зазирнути в потойбічний світ, хоча місце дії - зона Чорнобильської катастрофи".

Віктюк каже, що автор пропускає чуже лихо через себе, але найстрашніше, що четвертий саркофаг у Чорнобилі знову лякає людство, адже по суті ніхто нині не займається запобіганням можливої катастрофи.

У центрі спектаклю - сама зона відчуження, в якій і перебуває багато років Баба Пріся (це, до речі, другий варіант назви п'єси). До неї постійно навідуються домочадці, бо шукають порятунку від "комфортного" світу саме в цій зоні... Багато критиків вважають, що образ Прісі - одна з прекрасних авторських знахідок Павла Ар'є, який у своєму персонажеві побачив "іншу Мавку": не юну, зворушливу, квітучу, як у драмі Лесі Українки, а загартовану життям, бешкетну, вічну стару.

- Із цією та з деякими іншими своїми п'єсами для мене відкрився драматург високого рівня, - розповів DT.UA Роман Віктюк. - Мені приємне таке відкриття, оскільки в різний час доводилося вперше ставити п'єси Людмили Петрушевської, Олександра Володіна, Олександра Вампілова. Наш спектакль іде без перекладу - "на мові". Перші прогони переконали, що московська публіка грандіозно приймає цей проект. У нашому спектаклі звучить прекрасна українська пісня "Ой чий то кінь стоїть". Сподіваємося показати спектакль і в Києві, і в моєму рідному Львові...

До речі, головну роль у спектаклі "На початку і в кінці часів" - саму бабу, як це часто буває у Віктюка, грає чоловік. Цього разу актор - Олег Ісаєв, пам'ятний київським театралам за гучними спектаклями на сцені столичної Російської драми "Гравець", "Священні чудовиська", "Дама без камелій".

Московські шанувальники творчості Віктюка кажуть, що спектакль про Чорнобиль - найкраща його робота за останні роки, в якій чудово проявилися актори віктюківського театру, вже згаданий Ісаєв, Людмила Погорєлова, Олександра Семенова, Олександр Дзюба.

У найближчому майбутньому п'єса "На початку і в кінці часів" ("Баба Пріся") з'явиться в репертуарних афішах провідних театрів Києва, Львова, Харкова. Віктюк покаже свою "Прісю" глядачам Санкт-Петербурга, а невдовзі ця постановка вирушить в Ізраїль та Америку.