Роман Балаян, Іван Драч, Григорій Грабович, Мирослав Попович, Лариса Мудрак, Сергій Фоменко, Володимир Нудельман, Олег Тістол, Роман Мінін, Алекс Штрай та інші діячі гуманітарної сфери долучилися до масштабної акції #SOSмайбутнє. Це соціальна платформа та громадянський моніторинг українських міст та сіл. Оголення болючого нерву країни.
Загалом усі небайдужі можуть долучитися до цієї платформи. Яким чином? Треба сфотографуватися з хештегом #SOSмайбутнє на фоні пам'яток архітектури, соціокультурної інфрактруктури, які занепадають. Причини занепаду різні, але найчастіше - недбалість та безгосподарність.
За десять днів до акції приєдналися сотні людей у різних куточках країни. Наприклад, режисер Роман Балаян сфотографувався на фоні кіностудії Довженко, а музикант і громадський діяч Сергій Фоменко -- біля знаменитого маєтку Терещенків. Це не лише пам'ятка унікальної Київської архітектури кінця XIX - початку
ХХ ст. Це ще й шана пам'яті найбільшому в історії України меценату.
А от письменник, режисер, автор міжнародних проектів Алекс Штрай зробив фото в "Долині нарцисів" - це заповідний масив, розташований в урочищі Кіреші, за 4 км від міста Хуста Закарпатської області. З 1992-го "Долина нарцисів" входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. На світлині зараз - лише попелище замість свіжих весняних паростків. "Нарциси цвітуть у середні квітня, в залежності від погодних умов, - каже Алекс. - Під час цвітіння до регіону починається культурне паломництво - з'являється стихійний ринок з гуцульськими прикрасами, килимами. Це приваблює туристів. Це гордість країни і це необхідно оберігати. Як сталося загоряння, ніхто не знає. Відновиться долина чи ні - спеціалісти поки що не можуть сказати".
Під час брифінгу в Українському домі громадські діячі закликали всіх, кому небайдужа доля країни долучитися до цієї ініціативи. Мета - провести глобальну інвентаризацію країни. Це можуть бути сільські клуби та пам'ятки архітектури, дитячі хорові колективи та рештки спортивних дитячих шкіл і басейнів "без води", гори сміття там, де мали би рости квіти і бути екологічно чисті території.
"Закликаємо бути активними, адже вже втомилися чути про реформи, - сказала ініціатор платформи, засновник Art Ukraine Foundation Наталія Заболотна. - Люди обурені тим, що в пріоритеті можновладців немає найголовнішої реформи - в гуманітарній сфері. Третій рік ми боремося з гібридною війною, але бачимо, що культурна, гуманітарна, соціокультурна сфера перебуває поза інтересом наших політиків".
Професор Володимир Нудельман також приєднався до акції і вважає, що у світі тривають процеси, які загрожують існуванню людства. Адже це не одномоментна дія, а розтягнутий у часі процес - деградація природного ландшафту, небезпечна зміна клімату, масштабні природні та техногенні катастрофи, наростання доходів людей. До світу, що стрімко змінюється, багато хто не може адаптуватися. А це підживлює агресію, тероризм, війни, потоки біженців. Тобто можна стверджувати, що людство - у рамках існуючої моделі його функціонування - не має майбутнього.
"У той же час технічні можливості суспільства дозволяють забезпечити всі базові потреби людини, - каже Володимир Нудельман. - Треба лише замислитися на світовому рівні, що матеріальні потреби людини - конечні, а духовні - безмежні. І тому необхідно відпрацювати стратегічну мету, програму розвитку, основа якої - культура".
Організатори платформи #SOSмайбутнє вважають, що потрібно спонукати державу розвивати суспільство так, як у Європі. Держава не повинна "притримувати" зароблені на суспільстві гроші (у вигляді податків, особливо з надприбуткових бізнесів - того ж алкогольного чи ігрового), а спрямовувати їх на гуманітарний розвиток. Стан українських музеїв не повинен залежати від того, скільки гривень на них буде "наколядовано" в традиційну ніч ухвалення держбюджету перед новим роком. Гуманітарна безпека - це основа держави. Звісно, дана ініціатива - лише перший крок до цієї реформи.
"Мені #ЅОЅмайбутнє подобається тим, що ця платформа підтримує не лише певні сфери мистецтва, а й мистецтво загалом, просвітництво, - ділиться думками з DT.UA Роман Балаян. - Так, погоджуся, що в гуманітарну сферу потрібні фінансові вливання. Але також важливо почати щось робити. Як у Чехова всі персонажі думають: вийде в них чи ні, правильно вони роблять чи ні, але все ж таки рухаються вперед".
Роман Гургенович сфотографувався на тлі кіностудії Довженка. Він переконаний, що кіностудія повинна стати кінофабрикою. Тобто не отримувати гроші від держави, а навпаки - здавати в оренду свої потужності.
"Дивуюся, чому діаспора не стане акціонером української кіностудії? Не приведе її в порядок. Адже вони приїжджають, бувають на нашій студії. Кіно - єдина форма мистецтва, яка може опинитися в центрі уваги в усьому світі. Над чим зараз працюю? Є цікавий для мене проект. І якщо все складеться, вже восени почнуться зйомки. Але багато чого не від мене залежить. Сценарій проекту буде подаватися на пітчинг. Яка тема? Любов і співчуття. Адже нічого важливішого немає".