Раду Поклітару: "Десять років? Не вірю!"

У жовтні відзначає своє 10-ліття "Київ модерн-балет" - один із найуспішніших творчих колективів України, яким керує Раду Поклітару. До ювілею "модернбалетівці" згадають і покажуть одну зі своїх перших вистав, "Кармен. ТV" (балет на дві дії, на музику Ж.Бізе), а невдовзі вирушать на фестиваль IFMС до Вітебська.

Різні джерела називають 25 жовтня 2006-го офіційною датою народження цього колективу. Того вечора у 2006-му й відбулася прем'єра "Кармен TV", згодом відзначена оберемком театральних премій. Свій театр Раду Поклітару створив за дієвої фінансової підтримки мецената Володимира Філіппова. І, як з'ясувалося, меценатські вкладення в мистецтво не були марними: "Київ модерн-балет" став упізнаваною візитною карткою сучасної української хореографії в усьому світі. Свідчення цього -і запрошення на різні фестивалі, і міжнародні нагороди. Не маючи власного приміщення, цей театр із 2009-го ділить будівлю на Подолі з Київським муніципальним академічним театром опери та балету для дітей та юнацтва. За 10 років Раду Поклітару і його команді вдалося створити оригінальний і для багатьох завидний репертуар: "Палата № 6", "Лускунчик", "Болеро", "Дощ", "Жізель". За недавні проекти ("Жінки в ре-мінорі" та "Довгий різдвяний обід") Раду Поклітару отримав Національну премію імені Тараса Шевченка.

- Як відзначатимете 10-ліття театру? В чому особливості ювілейної програми? Чи буде тур містами України?

- Коли міркували, як відзначити 10-ліття, всі зійшлися на думці, що смисл існування театру - показ вистав. І нічого кращого й символічнішого, ніж показ нашого первістка, балету "Кармен.TV", не придумати. Крім того, видали великий фотоальбом, у якому відображено історію театру. Досі не вірю, що минуло 10 років. Здається, це було буквально вчора. І, дивлячись уперед, я думаю, що в нашого театру-ювіляра попереду захоплююче творче майбутнє.

- Чи існує статистика в "Київ модерн-балет" - скільки за 10 років ви зіграли вистав, у скількох країнах побували з гастролями, фестивалями?

- Суха статистика не дуже властива творчим людям. Тому, попри те, що це можливо, ми не підраховували всіх вистав, міст, країн... Приблизно можу порахувати: Румунія, Іспанія, Південна Корея, Китай, Польща, Португалія, Естонія, Білорусь, Молдова, Франція... Мабуть, чогось не згадав...

- Які ваші найближчі фестивальні та гастрольні маршрути, і які назви з вашого репертуару сьогодні найбільше цікавлять іноземних імпресаріо?

- Найближчий фестиваль, на який їде наш театр, - IFMC (Вітебський фестиваль сучасної хореографії). Це найдавніший на пострадянському просторі форум сучасного танцю. Всі сьогоднішні метри пройшли через вітебський фест. На сцені Великого театру опери та балету Білорусі, де я протанцював 10 років, а потім у Вітебську "Київ модерн-балет" покаже нашу "Жізель". Приємно, що багато артистів театру візьмуть участь у фестивальній конкурсній програмі як хореографи.

- Який головний - особисто для вас - підсумок творчої діяльності театру "Київ модерн-балет"? Тобто - чи вдалося зробити те, що планували?

- Річ у тому, що, коли організовувався театр, про якусь 10-річну програму й мови не було. Тому нічого звіряти! На мій погляд, те, що театр досі живе, і не просто живе, а перетворився на потужний професійний творчий колектив, - це і є головне досягнення 10 років.

Ми романтизуємо перші роки роботи театру, це ж перший склад трупи! Поза сумнівами, цей період просякнутий романтикою перших звершень і неймовірним ентузіазмом виконавців. Але... зараз рівень на порядок вищий.

- Якщо дивитися в перспективу - чи можуть з'явитись у вашому театрі на постановки зірки світової хореографії, навіть зважаючи на те, що це ваш авторський театр?

- Я вже давно зняв мораторій на абсолютну "авторськість" "Київ модерн-балету". Багато артистів дебютували як хореографи зі своїми мініатюрами та спектаклями, багато планують це зробити в майбутньому.

Що стосується зірок світової хореографії... На жаль, усе впирається у фінанси.

- Чи можна говорити, що в Києві, де ви працюєте вже 10 років, утворився такий собі фан-клуб навколо вашого театру? Якщо так, то хто ці люди?

- Не беруся назвати нашу аудиторію фан-клубом. Поза всяким сумнівом - свою публіку театр має. Мені важко створити "узагальнений портрет". На щастя, наші глядачі - неймовірно різні.