Поляки, німці і чуття

Поділитися
Місяць жовтень - традиційно активний період виставок, арт-імпрез, інших проектів. Серед таких - міжнародна виставка "EPHEMEROIDS: ХХ століття у плакатах", виставка "Поляки і німці. Історії діалогу".

Місяць жовтень - традиційно активний період виставок, арт-імпрез, інших проектів. Серед таких - міжнародна виставка "EPHEMEROIDS: ХХ століття у плакатах", виставка "Поляки і німці. Історії діалогу".

В Національному музеї історії України саме й відкрилася виставка "Поляки і німці. Історії діалогу". Вона виникла на основі постійної експозиції просто неба "Відвага і примирення", яка розміщена у Кшижовій біля Свідніци. Проект підготовлено Музеєм історії Польщі у співпраці з Фундацією "Кшижова" для Європейського примирення з нагоди 25-річчя Богослужіння Примирення.

1965 р. польські єпископи надіслали лист німецьким єпископам, у якому йшлося про необхідність примирення. Лист польських єпископів започаткував тривалий процес польсько-німецького примирення. 12 листопада 1989 р. у Кшижові відбулося Богослужіння Примирення з участю першого некомуністичного прем'єра Польщі Тадеуша Мазовецького та канцлера Німеччини, що саме об'єднувалася, Гельмута Коля. Його відслужив польський єпископ Альфонс Носсола. Богослужіння у Кшижові відбулося через три дні після падіння Берлінської стіни. Сьогодні жест обох глав урядів сприймається як символ польсько-німецького примирення.

***

Днями у Центрі візуальної культури відбулася зустріч із художником Микитою Каданом у рамках виставки "Візит привидів". Митець презентував свої проекти останніх років, серед них "Кожен хоче жити біля моря", "Газелька", "Одержимий може свідчити у суді". За словами організаторів проекту, у своїх роботах автор звертається до таких тем, як розширення історичного музею засобами сучасного мистецтва; війна різноманітних ідеологізованих наративів у спільному просторі історичної оповіді; розпізнавання себе як живого архіву різних, іноді несумісних, версій пам'яті; можливість критичного музею. А ось що каже Кадан в одному зі своїх інтерв'ю: "Важливо вирішити: чи ти певним чином компонуєш інформацію, артефакти, докази з минулого для того, щоб оволодіти майбутнім? Тобто чи твоя відповідальність - саме перед певним проектом майбутнього, і ти заради цього проекту майбутнього крутиш, маніпулюєш минулим, яке збирає й показує музей? Чи твоя відповідальність не стосується майбутнього, але ти максимально відповідальний перед, власне, тим матеріалом, який і становить музей? Чи цей матеріал підкорений заради зовнішніх цілей? Чи, може, його істина, його самототожність є самоціллю, може музей є самоціллю?" (фрагмент розмови з Ларисою Бабій).

***

А в "Мистецькому Арсеналі" по 27 листопада в рамках проекту "Литва-Україна: культурне партнерство-2016" триватиме виставка "EPHEMEROIDS: ХХ століття у плакатах". За словами організаторів, мета проекту - презентувати плакат як частину візуальної культури, а також виявити його вплив на колективну свідомість, на соціальний код. Адже графічні форми часто відображають різні тенденції в мистецтві. До того ж плакати дають змогу переосмислити важливі періоди не тільки в історії мистецтва, а й в історії взагалі.

***

А ось у рамках виставки художника з Голландії Андрія Задоріна "Віддзеркалення" в арт-галереї Nebo відбулася презентація книги "Галерея Чуття". Це збірка інтимної лірики українських авторів XX ст., ілюстрованої роботами Андрія Задоріна.

Саме видання - синтез образотворчого та літературного мистецтва, поезії, прози й живопису. За підсумками двох книжкових форумів - Львівського і Книжкового Арсеналу, - нині спостерігається неабияке зростання попиту не тільки на поезію як жанр, а й на СВОЇХ авторів та цікаві візуальні рішення оформлення книжок, креатив у подачі літературного матеріалу та цікаві концепції поєднання письменників. У книжці читач знайде вірші Івана Франка і Євгена Плужника, Володимира Сосюри і Василя Симоненка, Миколи Вінграновського і навіть Сергія Жадана.

Крім цього, у виданні "прозвучать" Олександр Пушкін у перекладі Максима Рильського і Марина Цвєтаєва в перекладі Валерії Богословської. Інтимну лірику українських письменників і переклади вибраних творів російської літератури супроводжують роботи Андрія Задоріна - білоруського художника, що нині живе в Нідерландах.

Сама ж виставка і поява на арт-мапі Києва прізвища Задорін - свідчення зацікавленості української аудиторії кращими сучасними європейськими художниками. Задорін черпає натхнення зі своїх спогадів дитинства, поєднуючи реальність і уяву у своїх полотнах. Великого драматизму його картинам надають гра світла й тіні, багата текстура поверхні і казкова атмосфера його творів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі