ПОЛІТ БАЛЕТНОГО ІКАРА...

«... публіка шаленіла, багато хто в залі плакав, але ніхто не знав, що я грав своє життя»

Серж Лифар
«Мемуари Ікара»

Коли вісімнадцятирічний Сергій Лифар залишив рідний Київ задля чужої Франції, то не міг припустити, що через кілька десятків років французький монетний двір викарбує у його честь медаль, один бік якої буде прикрашений його профілем, а другий — фігуркою його героя — падаючим із небес білокрилим «Ікаром». Саме за цю грандіозну безмузичну постановку Серж Лифар 1935 року здобуде почесне звання «етуаль» Опери. Кажуть, що в «Ікарі» він грав, запалений Самим Богом, котрий зійшов з небес, щоб подивитися на свого «ангела», білосніжні крила котрого сьогодні можна побачити в київському Історичному музеї, де відкрито експозиційний зал під назвою «Сергій Лифар».

Численні фотографії, подарунки друзів і шанувальників, особисті речі і навіть театральні костюми — далеко не повний перелік експонатів світу Сержа Лифаря. Його талант — яскраве виблискування багатогранності особистості, яка живе танцем і для танцю. Його виступи — тріумфальна хода Мистецтва. У своїх спогадах Лифар каже, що любов глядача до нього «...була бурхлива, чуйна, за що я висловлюю йому свою вдячність, оскільки завдяки цій любові, доки творчі сили не залишали мене і дарували мені свою благодать, яка сходила з таємничих висот, я міг мобілізувати себе духовно і фізично, домагаючись повного самовираження».

Але Серж Лифар прагнув самовиразитися не лише через балет. В останні роки життя зайнявся живописом. Виставка, організована в Парижі, мала великий успіх. Його повітряні і легкі «танцюючі фігурки» були продовженням тих самих ікарівських крил.

В Історичному музеї з восьми представлених на виставці робіт лише одна належить пензлю самого Сержа Лифаря. Інші — роботи друзів і знайомих, які щиро захоплювалися ним. Виокремлюється невеличка листівка, виконана в цікавій манері: кілька чітких упевнених штрихів, що, попри мінімалізм, мають вражаючу подібність із рисами Лифаря. Це малюнок роботи Пікассо. У «Мемуарах Ікара» Серж розповідав, що якось під час репетицій Сергій Дягілєв (керівник російської трупи французького театру) підійшов до нього і запропонував із півгодини попозувати якомусь художнику. Майбутній володар «золотої балетної туфельки» від такої пропозиції був не в захваті, але погодився. Тоді Серж ще не знав, що незнайомець, який малював його, — той самий Пабло Пікассо, геній і слава якого ростимуть із кожним днем. Пізніше реформатор французького балету стане одним із близьких друзів знаменитого майстра.

Взагалі славетних друзів і знайомих у Лифаря було чимало. Серед них — Шаляпін, Кокто, Стравінський, Рахманінов, Коко Шанель, Анна Павлова, Шарль де Голль, Марк Шагал і багато інших. Знаки дружби цих творчих людей присутні в експозиції. Тут і три посмертні маски близьких Сержу людей — «білого лебедя» російського балету Павлової, учителя Дягілєва і безсмертного Шаляпіна; і зліпок ноги Павлової, що, як і маска, був виконаний за замовленням Сержа; і костюм до постановки «Болеро», виготовлений Коко Шанель 1941 року; і бубон з автографами Лифаря та його друзів, яким він користувався під час репетицій; і лялька-танцівник у костюмі з балету «Жоан із Царісси», подарована метру французької опери шанувальниками; і запрошення великого «Лифаря» на королівський обід у іракського шаха...

Крім усього переліченого виставка рясніє фотографіями, на яких зображено друзів та колег артиста і самого знаменитого Сержа. Ось він репетирує чергову сцену, ось розглядає дуельний пістолет Дантеса, ось Лифар зі своєю мініатюрною дружиною-графинею на площі у Венеції...

Серж Лифар прожив красиве, хоч і непросте життя. Він дуже багато зробив для французького і світового балету: реанімував перший, а другий звів у ранг справжнього мистецтва. Лифар вигнав безцеремонних «балетоманів» із вбиралень танцівниць, зачинив двері перед розважальною публікою, примусивши її шанувати Балет. Про нього і про його 120 постановок, ледь не кожна з яких була шедевром, можна говорити нескінченно. Але найголовніше — Серж Лифар зумів показати усьому світу, що балет — це один із найбільших витворів фантазії людини...