ПІРАТИ ЧИ РОБІНГУДИ?

Уже впродовж кількох тижнів культурне середовище українського Інтернету буквально лихоманить. Що б, здавалося, може підняти аж таку хвилю зацікавленості в наших веб-палестинах, якщо це не плівки майора чи секретні файли генерала? Ні, виявляється, існують животрепетні теми, крім шпигунських, прямо дотичні до літературного процесу, які здатні перетворити зазвичай нуднувату вітчизняну www-реальність на поле битви двох непримиренних таборів. Схематично це виглядає так: перший табір виступає за те, щоб вільні громадяни мережі могли вільно скачувати й читати нещодавно виданий львівською «Кальварією» культовий роман Ентоні Берджеса «Механічний апельсин», а другий, як і годиться антиподу, це право заперечує.

Можливо, суперечка так і не вийшла б за межі теоретизування про порушення авторських прав, якби не одна деталь: видавництво «Кальварія» із завзяттям неофітів заповзялося ліквідувати безплатні інтернет-сторінки, на яких вивішувався цей текст. Більше того, головний редактор видавництва Петро Мацкевич сам долучився до жвавої дискусії, у якій використав весь можливий і неможливий арсенал погроз, іноді порушуючи головні засади нормальної людської комунікації. Тобто переходив у наступ з допомогою гримучої суміші праведного обурення ображеного власника (вони забирають моє), пафосу легітимності (закон на моїй стороні) та звичайної, по-людському зрозумілої, нетактовності. І суміш ця неминуче породжувала відруховий протест любителів безплатного Берджеса, які будь-що намагалися довести буржуям-видавцям своє право на вільне оприлюднення тексту в електронній формі. Парадоксально, але саме навколо найбільш лівацького й антибуржуазного твору Берджеса і розгорілася ця дискусія.

Так, звісно, юридично і морально видавець має рацію, бо саме йому належать ексклюзивні права на поширення перекладу роману на території України. Однак існують певні проблеми, що виводять цю суперечку поза межі теми дотримання/недотримання авторського права. По-перше, це цінова політика видавництва, яке власними руками вбиває потенційного читача. Жодне з видавництв в Україні не ставить таких високих цін, хоч це і його право. І хоч би скільки палив пан Мацкевич рукописи на площі перед урядом, протестуючи проти ПДВ на книжку, саме його «Кальварія» робить усе, щоб в Україні купували російськомовного Берджеса, хоч українською мовою він перекладений краще. Нагадаю, цільова аудиторія «Механічного апельсина» — якраз ті «гарні, двадцятирічні», які аж ніяк не здатні викласти pа тоненький томик «від 25 гривень і вище». Ну, не читатимуть його молоді клерки й помічники нардепів, а молодий студент — залюбки. І знайде спосіб прочитати цей роман, його не купуючи.

По-друге, боротьба з піратством в Інтернеті — утопічний проект не лише для України, а й для всього світу. Я особливо наголошую на «світі», бо він, на відміну від нас, уже добре знає, як відстоювати авторське право. А з піратством в Інтернеті впоратися йому несила. Провідним рекординговим компаніям не під силу перемогти всесвітні системи обміну «peer-to-peer», через які щосекунди перетікають з комп’ютера на комп’ютер гігабайти інформації — фільми, відеокліпи, музика… І ніхто не заборонить Сашкові з Бершаді з допомогою Kazaa скачати на свій PC останній альбом Мадонни з комп’ютера Джона з Мілуокі. Можна це називати піратством, але така природа мережі — вона занадто демократична, аби зважати на таку дрібничку, як авторське право. Тому боротьба «Кальварії» з інтернет-піратством нагадує подвиг Матросова: хоч скільки стрибай на амбразуру, а «Механічний апельсин» вилізе іншим боком і під іншою адресою. І робитимуть це вже просто з принципу, аби змусити себе поважати. «Ми дозволяємо собі неформальний підхід до авторських прав, які роблять недосяжними для пересічного покупця майже всі українські книжки. Коли в заснованому на несправедливості суспільстві, де закони порушують абсолютно всі, хтось ні з того ні з сього починає вимахувати якимось одним законом і кричати: «Я вас усіх під суд віддам!» — його формальна правота не завжди добре пахне», — сказав один робінгуд на сайті Smith.faSt.chat. І він, безперечно, також має свою, робінгудівську рацію.