83-тя церемонія вручення кінопремії «Оскар» відбудеться через місяць. Трансляцію з театру «Кодак» вестиме телекомпанія АБС. А продюсери видовища Брюс Коен і Дон Міскер обіцяють небачене шоу, яке має переплюнути всі попередні і за масштабом, і за винахідливістю. Тим часом, судячи з усього, головна конкуренція на «Оскарі» розгорнеться між картинами «Соціальна мережа», «Початок», «Чорний лебідь».
Прогноз DT.UA: головні трофеї дістануться все-таки «Мережі» Девіда Фінчера, оскільки ця картина «вцілила в час».
Усім відомі переможці однієї з найпрестижніших кінопремій - «Золотий глобус». Услід за вердиктом Асоціації іноземної преси, номінантів «найкращі за рік» назвала і Британська академія кінотелебачення (BAFTA).
З невеликими перестановками мусируються одні й ті самі кіногерої і розкладаються схожі пасьянси гучних фільмів минулого року.
«Гучних» у даному разі - визначення ключове. Бо мистецькі пошуки, авангард і високе звучання кінематографа нині віддано на відкуп арт-хаузним фестивалям.
У полі зору сучасних кінопремій - кіно, яке достойно зарекомендувало себе в бізнесі, набуло соціального резонансу.
Не згадаю, наприклад, одностайних варіантів Канн і «Оскара»!
Зате у «глобусів» і «дядечків» нечасто трапляються різночитання. І навіть торішній конфуз із екс-подружжям Кемероном і Бігелоу («Аватар» та «Повелитель бурі») - приємний проблиск авантюри в американській преміальній кампанії.
І «Золотий глобус», і британська кінопремія, й інше (подібне) - всім відомі пред-паті «Оскара». Почет, який робить короля. До його завдання входить ротація лідерів, їхній своєрідний «піар» на шляху до олімпійського золота.
На кінець лютого навіть у найбільш недосвідченого глядача складеться чітке уявлення про яскраву трійку картин року: «Початок» Крістофера Нолана, «Соціальна мережа» Девіда Фінчера і «Чорний лебідь» Аранофськи. І глядачі цілком чітко знатимуть, що «підпирати» лідерів стануть... або «Залізна хватка» Коенів, або «Боєць» Девіда О.Рассела. З решти запасних гравців - «Король говорить!» та «127 годин».
Останні два - такий собі «британський слід» у Голлівуді, який помітно активізувався останніми роками. Причому найчастіше саме за милу лірику про життя монархів (згадаймо відому «Королеву» у 2007-му)
Колін Ферт уже отримав свій «Глобус» - за виконання ролі короля-заїки Георга VI. А в самої картини -рекордна кількість згадувань BAFTA і всі стратегічні переваги бути «найкращою» на батьківщині. Якщо, звісно, британці не захочуть слави «ретроградів», підтвердивши (вслід за «Золотим глобусом») актуальність «Соціальної мережі».
На «оскарівський» прагматизм я принаймні дуже розраховую.
Гадаю, вже після вручення «Оскара» втомлені від добирання епітетів до «Соціальної мережі» численні кінооглядачі ще раз пройдуться по «феномену зміни соціальної парадигми в епоху Інтернету»...
І ще раз висловляться про нову віртуальну людину з соціопатичним синдромом. Її «узагальнює» творець модного позареального простору Facebook... Хоча, не сумніваюся, скоро преспокійно забудуть цей фільм (як багато хто вже забув «Бійцівський клуб» того ж таки Фінчера, що набагато агресивніше пропагував «хрестовий похід» проти кризи сучасної душі).
Втім, «Соціальна мережа», - швидше, акт смирення перед неминучістю паралельної реальності. І вкрай мало сумнівів, що саме цей фільм НЕ виграє «Оскара»...
А якщо «не» виграє?
Тоді напишуть, як несправедливо повелися з «вісником часу».
Що ж, мода є мода. І «Соціальну мережу», яка гарячим вхопила героя нашого часу на прізвище Цуккерберг, уже готові звеличувати як «явище в кіно межі десятиліть».
Чи кіно? Якщо його насущне художнє завдання - відобразити й навіть викрити викривлену Інтернетом (як відомо, прямим конкурентом кінематографа) свідомість. Адже ця досить традиційна «старперська» картина, сповнена нескінченних діалогів, схожа, швидше, на фільм-черв’як, від якого можна відрізати що з кінця, що з початку - і не зменшиться.
І цей фільм претендує на слово про нове покоління, яке, за улюбленою цитатою кінокритика Андрія Плахова, «залишилося у 5-му класі».
Отож, на цій самій хвилі наступним героєм кіно має стати викривач всесвітньої офіціозної брехні, інтернетівський Робін Гуд - Джуліан Ассанж? (І так і буде: проект про нього вже в роботі.)
Безумовно, «Соціальна мережа» - такий самий очевидний (як і торішній «Аватар») володар глядацьких дум. Першість, а на сучасний момент - і «глобуси» за режисуру, сценарій та саундтрек (це теж, до речі, показово як момент загального настрою), забезпечують деякі завдання, які виходять уже за рамки кіно... На цьому тлі, до речі, інші конкуренти видаються старомодними.
«Початок» пережовує «матричну» ідеологію, забезпечуючи глядача новими спецефектами. За них, а не за сценарій чи режисуру, слід судити талановитого Крістофера Нолана.
«Чорний лебідь» програє за якістю жанру попереднім трилерам Аранофськи. Єдина прикраса фільму - Наталі Портман на пуантах. Вона вже отримала свій «Глобус». І, думаю, це не останній її приз за Одетту, яка болісно перетворюється на Оділію.
Дивно, що все-таки акторські нагороди демонструють затребуваність героя старого зразка... І Наталі Портман, і Колін Ферт - класичні драматичні характери, які переростають себе, своє єство, свої комплекси - на відміну від аморфного героя «Соціальної мережі». На додачу до них, уже зовсім архаїчний персонаж «127 годин» Денні Бойла - людина в сутичці з природою, таке знайоме явище, яке захоплює старожилів. Недаремно головний американський критик Роджер Еберт за цю історію альпініста, котрий відрізав собі руку, щоб звільнитися від валуна, який придушив його, і поставив фільму Бойла вищий бал. Проте де врожай нагород для «127 годин»?
Так само в рамках звичних голлівудських міфів розмістилися фільми «Боєць» і «Залізна хватка».
Фільм про бокс і вестерн, погодьтеся, архіамериканські жанри.
«Боєць» номінувався за основними категоріями «Золотого глобуса». І заробив дві нагороди. Акторські. Одна - «чоловіча» Крістіану Бейлу за «сходження героя», інша - за жіночу роль другого плану Меліссі Лео (ще один тріумф Хелени Бонем-Картер на «Глобусі» видавався б уже непристойним).
Ці самі актори потрапили і в британські номінації. А ось місця «найкращого фільму» чи режисури «Бійцю» не дісталося. На Альбіоні його замінила «Залізна хватка» братів Коенів. Ця остання їхня картина - рімейк вестерна з Джоном Уейном (за який старіючий ковбой отримав-таки «Оскар» у 1970-му) - дивним чином пройшла повз «Глобус». Жодної номінації для гордості нації! Хочеться вірити, що майбутній «Оскар» виправить становище. Тим паче що стилістично фільм Коенів дуже витриманий і гарний. Утім, у нинішній «картині світу», на яку американське кіно спромоглося так швидко реагувати, доречно звучить назва оскарівського призера від Коенів - «Старим тут не місце».