Невтрачені ілюзії. Олексієві Петренку запропонували зіграти родича Ющенка

Днями в Києві гостював славетний актор Олексій Петренко («Агонія», «Розповідь про те, як цар Арапа женив», «Жорстокий романс», «12» і т.д.). Приїзд майстра передбачав запис аудіокниги українською мовою і старт промо-кампанії нового вітчизняного фільму «Ілюзія страху», який у нас уже висунули на «Оскар». У вузькому колі ЗМІ в ресторані «Декаданс» Петренко, уродженець Чернігівщини, гірко зізнавався, що Україна часом поводиться досить дивно зі своїм же співвітчизником…

Це не акторські образи, а, швидше, просто гіркий жаль. Актор планував нинішнього року (в унісон своєму ювілеєві) приїхати до Києва з вокальним проектом (на музику Прокоф’єва) «Іван Грозний». Наша філармонія навіть виділила попередні терміни для виступу. Але потім — відмова! Без жодних мотивувань.

Петренко припускає, що причину, мабуть, слід шукати в нинішніх неадекватних україно-російських відносинах. Коли будь-яке нагадування про того або іншого царя вже викликає нервову напругу у вірнопідданих українських чиновників (тих, хто вчора вилизував медом партію Леніна, а сьогодні так само віддано перефарбувався під новий курс).

В актора, природно, навіть не попросили вибачення.

Як і не привітали його — з недавнім 70-літтям.

Тим часом, як відомо, Олексій Васильович народився 1938 року в Україні — у селі Чемер Чернігівської області. Тут закінчив Харківський театральний інститут, тут працював у місцевому театрі.

Потім доля зробила кульбіт — і Петренко опинився в Росії, ставши одним із найбільших російських кіноакторів ХХ століття. Його запрошували у свої картини Олександр Мітта, Елем Климов, Дінара Асанова, Лариса Шепітько. І, природно, Микита Михалков.

Петренко і сьогодні знімається в Михалкова — у «Втомлених сонцем-2». А нещодавно зіграв у Микити Сергійовича в гучній картині «12». Олексій Васильович лукаво зауважив: так, не всі спокійно поставилися до його образу... А грає Петренко в цій картині одного з присяжних — такого собі виконроба-метробудівця з обрусілих українців. Один знайомий після прем’єри зателефонував актору: «Ех, як ти нас!.. Ну то що ж, маєш право...»

Петренко ж відповідає: шукав у цьому фільмі не національність, а характер. Оскільки саме характери різних людей і визначають драматургію цієї картини, що отримала хорошу пресу і спецприз на Венеціанському фестивалі.

Що стосується нової роботи в українському фільмі «Ілюзія страху» (за мотивами книжки Олександра Турчинова), то Петренко, за його ж зізнанням, погодився брати участь у цьому проекті без особливих роздумів. Його зацікавила сама фабула — коли історія сучасного бізнесмена подається паралельно з історією царя Соломона. Вже сама форма, вважає актор, вирізняє фільм із маси інших картин, які безперервно сходять із розважального конвеєра.

На запитання: «Чи знайде цей фільм свого глядача, з огляду на його ускладнену дволінійну структуру?» — Петренко відповідає впевнено: «Не треба думати про глядача гірше, ніж він того заслуговує. Сьогодні в зали приходять не тільки по попкорн, а й по авторську думку...»

В «Ілюзії страху» Петренко грає співкамерника головного героя (в цій ролі Олексій Панін) — такого «абата Фаріа», який як може наставляє на шлях істинний заблукану душу.

Режисер Олександр Кирієнко каже, що перший актор, про якого він подумав, прочитавши сценарій, і чиє ім’я зразу ж написав навпроти прізвища героя, — був Петренко.

Згодом познайомилися, поговорили. Зняли фільм... Який, як нещодавно виявилося, вже відряджають по «Оскар» — від нашої країни.

На запитання «ДТ», хто ж прийняв таке рішення, режисер відповів: «Ті, хто раніше посилали «Мамая» та деякі інші картини...»

Прокат «Ілюзії...» — з 4 грудня (2008 рік). Ще б днів зо два — і вгадали б під вибори, та суди зашкодили.

Тим часом фільмом зацікавилися на Першому російському телеканалі (потрапити у прайм туди непросто): ведуться переговори про придбання прав на показ.

Російська сторона, правда, запропонувала творцям трошки «обкарнати» соломонівську лінію, тобто філософську частину, залишивши тільки «про бізнесменів». Але режисер непохитний: «Не виріжу ні міліметра!» Тому, дуже ймовірно, показ можуть і посунути: з вечора — у глибоку ніч (у «Закритий показ» Олександра Гордона).

А у Петренка, цілком імовірно, в Києві незабаром буде ще одна відповідальна робота. Це кіноепопея про гетьмана Калнишевського, нібито далекого родича Віктора Андрійовича Ющенка. Цього історичного діяча, який прожив років до ста у страстях та печалях, матушка Катерина запроторила в підземелля — страждати і каятися. Як повідомив «ДТ» режисер Володимир Савельєв (творець картини), у головній ролі він бачить саме Петренка, і в Києві вони вже обговорювали нюанси проекту.

Можливо, майбутній історичний фільм якось залікує давню рану актора — у зв’язку з нереалізованим образом Тараса Бульби (у віртуальному фільмі Віктора Греся). Я спробував було запитати в актора про незіграного Бульбу: мовляв, чи не померла надія остан-
ньою? Але режисер Кирієнко так стукнув мене по коліну (мовляв, не смій, це ж заборонена тема, актор дуже переживає з цього приводу!), що запитання зависнуло у повітрі... І навіть Чміль на нього вже не відповість.