«Київ» уже в Європі, черга за країною

Столичний кінобізнес — не словом, а ділом — інтегрується в європейські декорації. Днями надійшло повідомлення про те, що популярний столичний кіноцентр «Київ» першим в Україні прийнятий до престижної мережі EUROPA CINEMAS. Це дозволить кінотеатру відчути себе рівним серед європейських кіноцентрів, а також отримати фінансовий бонус — у розмірі 10 тис. євро.

Річ, напевно, все-таки в тому, що європейські кіноподвижники не тільки час від часу читають сценарії (на відміну від нашого Мінкульту) перед тим, як запустити їх у виробництво і спрогнозувати хоч який, а все-таки глядацький попит, але й... Але й принаджують іноземного глядача — навіть на відстані. За допомогою найрізноманітніших заохочувальних культурологічних прийомів. От, скажімо, та сама EUROPA CINEMAS. Хіба мало на Заході організацій із подібними гарними назвами? У цієї ж мета жорстка та прагматична, у програмному документі задекларована — розширити програми показів європейського кіно, а саме французьких фільмів і французьких спільних картин у кіноцентрах, розташованих переважно у країнах, які не охоплені програмами Media, Eurimages або Еuromed Audiovisual, особливо в країнах СНД, Центральної або Східної Європи, Латинської Америки, Азії, у франкомовних країнах Африки.

Отже, Україна й опинилася під прицілом. Тобто європейський кінобізнес цілком свідомо стелить соломку там, де може спіткнутися «неголлівудське» кіно, — у залах найбільших кінотеатрів. Перший удар у цьому плані — захист художніх і моральних інтересів національних кінематографій країн Євросоюзу. Другий удар — розвиток самої мережі, котра, як у відомому романі «Азазель», втягне у свій «невід» усе нових і нових місіонерів.

Французи, зокрема, серйозно субсидують програми своїх фільмів — у різних країнах. При цьому уточнюють: під «європейським фільмом» мають на увазі повнометражний ігровий фільм, документальний або мультиплікаційний, зроблений однією (або більші спільно) європейською кінокомпанією, виробництво якого потребувало вагомого внеску європейських професіоналів кіно. Кінофільми, зроблені в країнах Центральної та Східної Європи, включаючи республіки колишнього СРСР, також можуть кваліфікуватися як «європейські фільми».

Останнє зауваження для нас особливо радісне — було б тільки з чого кваліфікувати. При цьо-
му EUROPA CINEMAS жорстко попереджає: навіть не рипайтеся у нашу мережу, якщо пропагуєте фільми... «публіцистичного, порнографічного, расистського характеру або фільми, що ініціюють насильство».

Зважаючи на все, жодна з цих категорій не прошмигнула в репертуар кінотеатру «Київ». Оскільки, прозондувавши його покази, починаючи з 2007 року, європейські ревізори знайшли тільки втішливі результати. По-перше, 24 тижні показу європейських картин. По-друге, 17 французьких стрічок, які не відхилялися від критеріїв програми МАЕЕ (це картини, які протягом десяти останніх років активно підтримував Національний центр кінемато-
графії Франції). І, по-третє, для 22 інших стрічок, які демонструвалися в Києві, було організовано 220 показів.

Директор Культурного центру кінотеатр «Київ» Вілія Бондаренко повідомила «ДТ», що 10 тис. євро, які мають бути отримані у разі такої симпатії EUROPA CINEMAS, вони використають для ще більшого технічного удосконалювання кінозалу. А на запитання, чи важко сьогодні конкурувати з блокбастерами, пропагуючи європейські цінності, досить-таки несподівано відповіла:

— Річ у тім, що саме на фестивальні фільми і є свій глядач! Причому його набагато більше, ніж здається декому. Приклад — наш Малий зал, де часом не вистачає місць для шанувальників арт-хаузного якісного кіно. А блокбастери, до речі, сьогодні не завжди можуть виконати покладену на них місію — і деякі після відносного тижневого успіху здуваються, як кулька без повітря. У цьому плані одна з поки нерозв’язних проблем українського кінопрокату — брак національного продукту в режимі природної конкуренції. Його практично немає на екранах... Майже ніхто не опікується і просуванням-виробництвом дитячого українського кіно. Однак цей глядач — реальне «завтра» нашої країни. Дивно, що про нього ніхто не думає.

У найближчих планах Культурного центру — нові програми європейського кіно, Міжнародний кінофестиваль «Молодість» (він знову базуватиметься на території «Києва» із 18 по 25 жовтня), а також участь нарівні з європейським кінобізнесом у серії круглих столів із проблем прокату, що відбудуться у Франції в середині листопада.