"Наші сервери не такі потужні, як у Пентагоні!", - кажуть у Національній парламентській бібліотеці

У березні відзначає 150-річчя Національна парламентська бібліотека України. Це унікальне книгосховище, а ще - чудовий культурологічний простір, який об'єднує читачів, авторів: усіх, хто захоплюється книгою. У наш складний час, коли пророкують скору смерть традиційної книги, саме в НПБУ заперечують такі прогнози: як не парадоксально, але кількість читачів не зменшується, молодь як і раніше тягнеться до розумного, доброго, вічного. Тобто - до книги. Отже - попереду - екскурсія в бібліотеку: кілька сторінок з її минулого і теперішнього.

Історія

У березні 1866 р. було створено Київську російську публічну бібліотеку. Засновниками виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства: цукрозаводчик та меценат граф О.О.Бобринський, книготорговці В.Г.Барщевський та С.І.Літов, колишній київський губернатор І.І.Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г.П.Галаган, купці І.М.Бродський, М.І.Горовіц, Ф.П.Ліббе та ін.

Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В.Г.Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань. Спочатку користування книгозбірнею було платним: 15 коп. на місяць, на рік -1 руб.50коп. Для тих часів це було недорого, тож бібліотека була цілком доступною навіть для незаможних.

А спеціальну будівлю по вул. Грушевського, 1 - у дусі італійського ренесансу (архітектор
З. Клаве) - було зведено 1911 року на конкурсній основі на кошти, зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику.

Тож бібліотека в прямому сенсі будувалася на народні кошти. Вона є найдавнішою київською спорудою такого призначення і ввійшла до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст.

Дуже постраждала бібліотека у роки Другої світової. Тоді в приміщенні діяв перевалочний пункт: перед відправкою до Німеччини там сортували книжки, вилучені з фондів київських бібліотек. Понад 51 тис. томів найцінніших видань було вивезено до Німеччини. А в ніч із
5 на 6 листопада 1943 року, за кілька годин до визволення Києва будівлю Бібліотеки підпалили. Вогонь повністю знищив її фонд, в якому нараховувалося близько 7 тис. стародруків, каталогів, безцінних архівних матеріалів.

Будівля Бібліотеки вигоріла вщент, завалився дах.

У повоєнні роки Бібліотеку було відроджено з попелу. Будівельно-відновлювальні роботи розпочалися навесні 1950 р., а вже 18 квітня 1954 р. бібліотека знову відкрила свої двері перед читачами.

На той час її фонд сягав 300 тис. книг, читачі обслуговувались у трьох залах.

Після проголошення Незалежності книгозбірня стала Державною бібліотекою України, а 1994 року одержала статус Національної парламентської бібліотеки України.

Цікаві історичні паралелі: влітку 1941-го, коли ворог наближався до столиці України, на дверях Бібліотеки з'явилася табличка "Пункт Червоного Хреста". У вестибюлі співробітники Бібліотеки - члени дружини Червоного хреста - надавали населенню першу медичну допомогу.

І новітня історія… Під час Революції Гідності в приміщенні Бібліотеки по вул. М.Грушевського, 1 діяв пункт першої медичної допомоги Міжнародного Червоного Хреста. Тоді в цих стінах навіть оперували поранених, простестувальників обігрівали та лікували від застуди, надавали психологічну підтримку.

ФАХІВЦІ

- Колектив бібліотекарів налічує понад 300 фахівців, - розповідає DT.UA заступник генерального директора Галина КИРИЧЕНКО. - Як відомо, сьогодні культура фінансується не дуже добре. Те, що виділяє держава, йде на зарплатню та комунальні потреби. На розвиток, на жаль, не вистачає. Але на щастя маємо постійні нові надходження обов'язкових примірників документів, виданих на терені України.

Галина КИРИЧЕНКО

- Існує думка, що бібліотека в наш час - архаїка?

- Ніколи з цим не погодимося. Адже електронна книга і звичайна - зовсім різний рівень подачі й сприйняття інформації. Усе ж таки книги та газети мають бути друкованими. Скільки років минуло з того часу, коли Йоган Гутенберг винайшов друкарський станок… І відтак в світ ввійшла книга, яка з того часу жива. Так, нищаться будівлі бібліотек, а книги живуть. Словом "рукописи не горят".

- Як ставляться бібліотекарі до теми заборони деяких іноземних, зокрема російських, книг?

- Бібліотекарі ставляться до цього скептично, я б сказала 50х50. Так, ситуація складна. З одного боку ми не повинні купувати товари країни-агресора, а книга - це своєрідний товар. Але ми як бібліотекарі не хотіли б обмежувати наших читачів. Багато хто любить російську літературу, є талановиті російські автори, хороші книжки. Особливо це стосується наукових монографій та науково-популярної літератури. Як бібліотечному працівникові, не хотілося б позбавляти наших читачів користування такими ресурсами.

Світлана СОЛОДОВНИК, завсектором бібліографічної інформації, підтримує колегу:

- Ми повинні бути грамотними, читати різними мовами і поважати всіх. Є люди, які люблять російську поезію, класику. Будь-яке обмеження - це не дуже добре.

ФОНДИ

До послуг відвідувачів - універсальний багатогалузевий книжковий фонд НПБУ: національний інформаційний ресурс, що нараховує майже 5 млн примірників документів більше як 80-ма мовами світу. Відповідно до українського законодавства НПБУ безкоштовно отримує обов'язковий примірник документів. А це понад 35 тис. примірників вітчизняних видань щороку.

Усі книжки та журнали спочатку надходять на вулицю Грушевського. А основні фонди бібліотеки - 4, 5 млн примірників - розміщуються на 9 поверхах книгосховища по Боричевому узвозу, 13.

- Існують державні програми, завдяки яким і поповнюються фонди бібліотек - продовжує розповідь Галина Семенівна. - За програмою Держкомтелерадіо "Українська книга" з'являються книги, які розповсюджуються саме по бібліотеках України. Крім того, Міністерство культури проводить закупівлю книг для бібліотечних фондів.

- Зараз багато цінної періодики виходить лише в електронному вигляді, чи вдається все це - зберегти?

- На жаль, наші сервери не такі потужні, як у Пентагоні. Тому скачати і зберегти всю цю інформацію - у себе - можливості не маємо. Але якщо та чи інша цінна інформація десь зберігається, то в наших базах даних фіксуємо джерела посилання.

Загальний склад фондів бібліотеки - суспільно-гуманітарний.

У 1995 році розпочато формування електронного каталогу, який представлено на веб-сайті НПБУ (www.nplu.org). Його обсяг: понад 1 млн записів. Користувачі мають цілодобовий вільний доступ до інформації про всі документи (книги, періодичні видання, автореферати дисертацій, стандарти тощо), які надходять до бібліотеки. Бібліотека створює аналітичні бази даних, з яких найбільшим попитом користується "Каталог статей зі збірників наукових праць".

Також у бібліотеці цікавий фонд відділу документів іноземними мовами (понад 600 тис примірників). Здебільшого - це періодика, починаючи з 1951 року (близько 400 тис. примірників), все інше - книги.

Найстаріше видання - раритетна книга латиною XVI ст.

З 1958 року НПБУ здійснює міжнародний книгообмін і підтримує партнерські зв'язки з
45 організаціями 19 країн світу, зокрема з Бібліотекою Конгресу США, національними бібліотеками Німеччини (філія в Лейпцигу), Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Чехії, Японії.

- На базі нашого відділу проходять курси есперанто, - розповідає заввідділом Наталія КОТ. - Причому безкоштовно. Також часто проходять лекції, які користується популярністю, наприклад, в рамках співпраці з Чеським культурним центром - "Чеська література ХХ століття". Нашими партнерами також є Посольства різних країн.

РАРИТЕТИ

Відділ рідкої і цінної книги знаходиться на Подолі. Фонд містить рукописні книги, видання кириличного друку, колекції російських та українських видань гражданського друку 1708-1860 рр., прижиттєві видання та окремі праці визначних українських діячів історії, науки і культури, колекції книг українських репресованих авторів 1920-1930 рр., українські видання періоду другої світової війни, книги з автографами провідних вчених, письменників, літературознавців, істориків.

Найцінніше видання - Біблія Івана Федорова 1581 року, яку ще називають Острозькою Біблією. Сьогодні цю книгу визнано шедевром слов'янського книгодрукування. Це перше повне видання Біблії (1 256 сторінок), надруковане староукраїнською мовою (з'явилося в Острозі, у друкарні Івана Федорова). Ініціатором і меценатом створення був український князь Костянтин Острозький. Для реалізації задуму він і запросив до Острога книгодрукаря Івана Федорова.

- У нашій Бібліотеці знаходиться лише один примірник цього унікального видання, - розповідає заввідділом Олена ЛАЗАРЄВА. - Обкладинка лишилась у первозданному вигляді - зі шкіри. Деякі аркуші реставровані, але можна сказати, що це дуже добрий стан зберігання такої рідкісної і цінної книги...

На кожне таке раритетне видання у нас є окремий футляр з безкислотного паперу. До того ж ці книги потрібно зберігати обов'язково в "лежачому" положенні. Ми показуємо їх науковцям, а періодично ці видання провітрюємо.

Ще одна перлина фонду - "Енеїда" (1808-й) - прижиттєве видання шедевру Івана Котляревського.

У фонді зберігаються видання, надруковані в Києво-Печерській лаврі. Зокрема, "Описаніе Кіевософійскаго собора и кіевской іерархіи" Болховітінова (1825 р.)

Гордістю колекції є "Маргарит" Іоанна Златоуста (1595 г.) та "Патерик Печерский" 1799 року. Зберігаються тут також прижиттєві видання Винниченка, Грушевського, Драгоманова, Куліша, Хвильового, Івана Франка, Шевченка, Лесі Українки.

Серед раритетів - Євангеліє церковно-слов'янською мовою 1701 року з металевими прикрасами в оксамитовій обкладинці. Вага книги 3-4 кг. Видана вона в Москві.

У Фонді рідкісної книги є унікальні часописи, наприклад, "Украинский вестник" 1818 року. Ще одне періодичне видання - "Украинская жизнь" за липень-серпень 1916-го. Бібліотекарі кажуть, що ці видання - найбільш запитувані.

Тут зберігається і перша газета українською мовою - "Зоря Галицька", яка вийшла у Львові 1848 року. Читаємо: "Перший річний комплект першої народної газети українською народною мовою".

Є рарітетні видання часів Другої світової. Наприклад, "Борьба за Киев", 1944 року видання. Невеликі книжечки, які в той час виходили дуже обмеженим накладом.

Дуже цікавою є і колекція мініатюрних видань, серед яких такі, що треба читати з лупою.

Усього в відділі понад 47 тис. видань, починаючи з XVI ст. і до сьогодення. Усіма ними можна користуватися, але тільки в читальному залі.

ЧИТАЧІ

Бібліотека має назву "Парламентська", отже тут існує відділ інформаційного забезпечення ВР України, який готує матеріали для інформаційного управління парламенту та комітетів ВР під час їхньої роботи над законопроектами.

Але кожний охочий може записатися до бібліотеки і отримати електронний читацький квиток.

З 1995-го всі читачі мають доступ до електронного каталогу. Фахівці запевняють, що бібліотека користується попитом.

Добрим заохоченням до відвідування є два безкоштовні інтернет-центри. У 2010-му посольство КНР проводило презентацію журналу "Всесвіт". Їм сподобалось як співробітники допомогли організувати цю презентацію, тому подарували бібліотеці 35 комп'ютерів. Ними обладнали безкоштовний інтернет-центр.

- Чи всім вашим відвідувачам доступні навички інтернет-користування?

- Наші бібліографи можуть провести цей лікбез і навчити людей старшого віку основам користування комп'ютером та інтернетом.

Бібліотека частково комп'ютеризована, але електронної книговидачі поки що немає - читач, як і раніше, залишає замовлення на бланку. Фахівці за 10 хвилин підбирають ту літературу, яку він бажає.

Але для міжбібліотечного абонементу існує електронне замовлення. У бібліотеці існує абонемент, за яким можна отримати українську та світову художню літературу (в т.ч. зі шкільної програми), жіночі романи, детективи, фентезі, книги для дітей тощо. З основного фонду через абонемент користувачам видаються документи, наявні в Бібліотеці у двох і більше примірниках.

Також у НПБУ реалізується проект зі створення електронної бібліотеки "Культура України". Вже на сьогодні в електронній бібліотеці оцифровано понад 6,5 тис. документів (600 тис. сторінок), частина з яких також представлена у Всесвітній цифровій бібліотеці та електронній бібліотеці "Золота колекція Євразії".

А з 2012-го читачів обслуговує нове приміщення бібліотеки по вул.Набережно-Хрещатицькій. Тут є три читальні зали та конференц-зал. Коженчитач має можливість підключати ноутбуки чи інші гаджети до живлення, а в усій бібліотеці забезпечено вільний WI-FI.

Словом, все продумано і зручно. Це просторе сучасне приміщення, яке пристосоване і для людей з особливими потребами: зроблено спеціальні пандуси, ліфт - тож будь-яка людина може повноцінно працювати. І це є гідною гуманітарною місією.