НА РОЛИКАХ ІЗ ПІСНЕЮ

Перші роликові ковзани Владлену Ковтуну презентували на
60-річчя. Ентузіазму, із яким він поринув у нове захоплення, міг позаздрити будь-який тінейджер. Погодьтеся, нечасто побачиш дідуся, який катається на роликах разом
з онуками. За п’ять років Владлен Кузьмович ковзани, що називається, «скатав». У 65 він стрункий, підтягнутий, спортивний і зовсім не виглядає дідусем. Адже не даремно саме на його вірші композитор Леонід Попернацький склав пісню, яка стала сьогодні шлягером, «Сто доріг і одна», де є рядки: «А я біжу, біжу, біжу стома дорогами...»

А розпочав свій життєвий марафон Владлен Ковтун на живописній Черкащині в поетичному Шевченковому краї, де народився в інтелігентній учительській родині. Там із золотою медаллю закінчив школу. Потім було не менш успішне навчання в інституті за фахом радіоінженера, який зрештою привів його на посаду заступника міністра побутового обслуговування України. Потім — крісло віце-мера Києва. Сьогодні Владлен Кузьмич — один із керівників генеральної дирекції
з обслуговування іноземних представництв у столиці. Крім цього, уже чимало років він очолює
Федерацію хокею на траві, а ще головує в комітеті будинку, навколо якого щодня їздить на роликах.

І при цьому не може жити без поезії. Писати вірші Владлен Кузьмович розпочав уже в зрілому віці, але відразу привернув увагу композиторів. З ним стали співпрацювати Горчинський, Каландьонок, Білаш, Попернацький, Чемержі, Свидюк, Мороз. І з’явилися такі відомі пісні, як «Однієї долі два крила», «Село моє, Нетеребка», «Сліди на снігу», «Осокори»,
«У Корсуні осінь», «Я часто матір згадую свою».

Творчий вечір на честь 65-річчя Владлена Ковтуна в столичному театрі оперети зібрав повний зал. Один із подарунків особливо вразив гостей: ювіляру вручили новенькі ролики...