МІЖ СІРИМ І ЯСНО-ЧЕРВОНИМ

В історії цій, загалом простій і неважливій, є один важливий підтекст. Річ у тому, що Мережковський і Гіппіус становили собою подружню пару, яка суперечила переконанням Толстого, та була надзвичайно приваблива для Софії Андріївни, — вони всюди їздили разом, разом вели літературну діяльність, протягом усього життя не розлучалися ні на день, але, щоправда, не мали дітей і майже не були обтяжені побутом. Одне слово, саме вони й були левом та левицею, тоді як бідній Софії Андріївні так і не вдалося посісти гідне левиці становище.

І якщо врахувати, що Софія Андріївна насправді левицею не була, то виставі Молодого театру годилося б повернути придуману драматургом назву — «Поганські святі». Справді, Лев Толстой, попри свою християнську проповідь, усе ж таки язичник, ужалений і пронизаний плоттю, що свого часу блискуче відзначив той-таки Мережковський. У виставі Молодого театру Толстой — саме поганський святий, а його дружина — утілення статі і пристрасті, та ж поганська Велика Мати, тільки принижена і ремствуюча. Її ремство й опір — лейтмотив цієї прем’єрної постановки Молодого театру, присвяченої любові-поєдинку, в якому були переможені, але не було переможців.

Всі статті Олена Раскіна

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі