ЛЮБИТЕЛІ РОМАНСУ ЗРОБИЛИ ХІД КОНЕМ

Кінь протягом століть завжди був вірним товаришем і помічником людей, і ця спільна скачка крізь тисячоліття залишила безліч прекрасних зразків світової культури. Він став символом поетичного натхнення. Мабуть, неможливо згадати, де б конячка виступала як негативний персонаж. Ну, хіба що троянський кінь. А в шахах кінь взагалі одна із найсильніших ударних фігур. І не полічити мармурових, гранітних, бронзових коней, що прикрашають вулиці та площі.

А якби хтось узявся згадувати відомі пісні та романси,
в яких прославляється кінь, то, щоб перерахувати їхні назви, не вистачило б і газетної шпальти. Хто не підспівував «Розпрягайте, хлопці, коней» чи не піднімав чарку «на коня»? Можливо, саме тому й виникла в клубі «Співуча родина» ідея зробити програму під назвою «Ой, коню мій, коню...»

Переповнений зал столичного Будинку вчителя зустрічав бурхливими оплесками заслуженого артиста України Олександра Василенка, відомого київського барда Ігоря Жука й Аркадія Голубицького, Юрія Пєтухова з Луцька, уже знайому киянам одеситку Ларису Козлову і часто підспівував їм. Потішили слухачів «белокрылые лошадки» найменших виконавців із народного колективу «Дитяча опера», керованого Наталею Нехотяєвою. Як завжди порадував гарним потужним голосом ветеран Другої світової Віктор Болтрик із «Песней ямщика». А ще звучали «Безмежнеє поле...», «Была бы только тройка…», «Подружка верная», «Мы ехали шагом», «По садочку ходжу» та безліч інших чарівних пісень і романсів. Отже, «Співуча родина» вдало скочила на свого коня, а виконавці в клубі завжди на коні.