Конкурсні дні, київські «ночі». Музам у столиці наказано — «Замовкнути!»

Криза кризою, але життя на цьому не закінчується. І не стихають звуки у Всесвіті, якщо владі бракує коштів на серйозні художні заходи, а на політичні безумства вистачає завжди. Недавні сумні новини — у столиці заморожено кілька відомих творчих форумів. Серед них — Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, а також Міжнародний фестиваль «Серж Лифар де ля данс». І це, очевидно, не межа. Тишком-нишком усе спишуть — криза ж...

У кожного із цих форумів своя особлива історія. Були періоди ренесансу, були більш скромні творчі етапи. Та хай там як, для культурної карти столиці такі заходи — завжди окраса. На тлі загальної бездуховності та культу низькопробності. Зрозуміло, велика гра в класику коштує чималих грошей. Тут із владою не посперечаєшся — захід не з дешевих... Але грошей завжди бракувало — на мистецтво. Останнім часом цю «статтю витрат» узагалі скоротили до трагічного мінімуму...

— Сподівання на те, що VIII Міжнародний конкурс молодих піаністів, призначений на квітень 2009 р., відбудеться, почали танути ще в листопаді минулого року, коли після проведення конкурсу «Горовиць-дебют» ми чекали належне нам за договором між фондом конкурсу та міським управлінням культури і мистецтв фінансування, — ділиться своїми переживаннями із «ДТ» заслужений діяч мистецтв України Юрій Зільберман. — 10 грудня 2008 р. закінчився термін подачі заявок на весняний конкурс, і до Нового року надійшло понад 100 заявок з багатьох країн світу. За умовами конкурсу, опублікованими і розісланими два роки тому, ми 20 січня мали вивісити в Інтернеті (опублікувати) склад журі. А до 1 лютого — провести відбірний тур і повідомити претендентам, допущені вони до участі в конкурсі чи ні. І навіть попри те що і влітку, і восени місцева влада і міністерство запевняли нас, що конкурс буде внесено до плану 2009 р., ми в січні ще раз звернулися з проханням підтвердити можливість фінансування конкурсу у квітні 2009 р. І тут отримали відповідь: «Пропонуємо перенести конкурс на 2010-й».

— Які наслідки може мати такий зсув у термінах? Ви втратите творчих партнерів? Постраждає репутація конкурсу?

— Легко сказати: «Перенести»! По-перше, конкурс Горовиця — член Всесвітньої федерації музичних конкурсів, одним із правил якої заборонено самочинно переносити конкурс, не повідомивши федерації. Зроблено це для того, щоб не завадити іншим змаганням, які можуть проводитися в той час, на який перенесено конкурс. Скажімо, якби у квітні 2010 р. проводився конкурс Вана Кліберна, його дирекція могла б порушити питання на щорічній Генеральній асамблеї федерації про неприпустимість перенесення конкурсу Горовиця на цей термін. Нам вдалося проскочити: просто щасливий випадок, що ми не «зіткнулися» у квітні 2010 р. з жодним федеративним фортепіанним конкурсом...

— Скільки часу зазвичай триває підготовка до такого конкурсу, як ваш?

— Півтора-два роки інтенсивних занять (по шість-вісім годин на день). А для зарубіжних музикантів це ще й дуже дороге задоволення, оскільки один приватний урок для підготовки до конкурсу коштує не менше 100 доларів.

— Але ж не все вимірюється тільки грошима...

— Безперечно. Є таке, здається, вже забуте поняття — «довіра». Модні — «престиж», «рейтинг» — якось не узгоджуються з ним. Учора було престижно — сьогодні ні, учора рейтинг був високий — сьогодні «трохи опустився». Що з того? Буденно й навряд чи варте уваги. А от втратити довіру...

Це багато чого варте — завоювати довіру. До цього конкурс Горовиця йшов наполегливо і не один рік. Організація концертів наших лауреатів у «Карнегі-хол» у Нью-Йорку, залі Ліги Націй у Женеві і Юнеско в Парижі, а також багатьох інших (їх близько 300 у 26 країнах) — тяжка праця. Двомісячні «Київські літні музичні вечори», які проводяться вже 11 років, — фестиваль, який, власне, й задуманий, і існує тільки для того, щоб молоді виконавці могли концертувати, — це хіба цукор, мед? Чи постійний головний біль дирекції (і це на ній!) конкурсу? Літня академія, на яку з’їжджаються впродовж уже восьми років музиканти з десятків країн світу, започатковані три роки тому «Віртуози планети», — єдиний у своєму роді фестиваль «золотих» лауреатів елітних конкурсів, записи дисків, мультимедійних «подорожей» по конкурсу тощо...

— Вважаєте, що столиця не надто й переймається своїм музичним реноме?

— Я хочу сказати, що довіру (можете назвати це визнанням, але визнавати можна й не довіряючи) було завойовано — та тільки не у своїй країні. Місту якось байдуже — є на музичній карті світу Київ чи немає. А Міністерство культури (організатор конкурсу Горовиця з 1995 року!), його професіонали, які перші мали б цінувати своє надбання, ніби й не бачать його на тлі сірості й убогості влаштовуваних ними «заходів». Хоча конкурс Горовиця можна сміливо віднести до значних досягнень музичного мистецтва країни.

— Чи є гарантії, що перенесення дати проведення конкурсу не стане приводом для його можливого закриття — саме через фінансові проблеми?

— Я лише констатую те, що є. VIII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (середня і старша групи) перенесено на квітень 2010 року. Чи справді перенесено? Дай Боже, якщо це так. Хоча не дуже віриться — сьогодні, напевно, немає жодної людини в країні, котра не почула б у відповідь на будь-яку свою претензію, вже всім обридле: «Криза ж, добродію! Що ж ви хочете?» Благословенна КРИЗА! Що б вони казали і робили, якби не вона?

З досьє

Від часу заснування Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (1995 р.) у змаганнях взяли участь 1217 молодих музикантів із 32 країн світу. Було організовано понад 300 концертів переможців конкурсу в 26 країнах. Багато його лауреатів згодом ставали переможцями престижних світових музичних змагань: Олександр Гаврилюк, Олексій Колтаков, Денис Прощаєв, Вадим Холоденко, Євген Уханов, Костянтин Товстуха, Дмитро Онищенко, Марія Кім, Чун Вай Чин Речел, Олексій Горлач і багато інших. У 2004 році форум вступив до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів. А рік тому VIII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця прийняли в Генеральну асамблею EMCY.