ХІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, вистражданий з причини дворічної затримки через війну на Сході країни, все ж таки відбувся. Загроза виключення єдиного в Україні члена WFIMC (Всесвітньої асоціації міжнародних музичних конкурсів), що нависла над ним, минула. Цьому сприяли зусилля оргкомітету на чолі з Юрієм Зільберманом (генеральним директором конкурсу, президентом Фонду Володимира Горовиця, проректором з наукових питань Київського інституту ім. Р.Глієра).
Команда провела колосальну підготовчу роботу і домоглася фінансової та організаційної підтримки від Міністерства культури і столичної адміністрації, спонсорів і меценатів.
Форум зібрав поважне міжнародне журі на чолі з професором НМАУ ім. Чайковського Валерієм Козловим (групи "Горовиць-дебют" і молодша) і ректором Київського інституту музики ім. Р.Глієра професором Олександром Злотником (середня група). У складі журі працювали представники США, Грузії, Італії, Німеччини, Польщі та Франції. Конкурсні прослуховування відбувалися в залі Київського будинку вчених НАНУ. А фінальні виступи з оркестром і нагородження переможців - у Колонній залі ім. М.Лисенка.
З 200 претендентів, які подали заявки, після прослуховування записів до змагань було допущено 77 юних піаністів з України, Азербайджану, Австралії, Австрії, Білорусі, Болгарії, Німеччини, Ізраїлю, Італії, Китаю та Сербії.
Група "Горовиць-дебют" була зворушливою. Діти віком від 8 до 13 років спочатку змагались у чотирьох номінаціях з довільною програмою.
І група "А" ELEMENTARY (тривалість виступу 10 хвилин);
ІІ група "В" ELEMENTARY (тривалість виступу 15 хвилин з обов'язковим виконанням етюду);
ІІІ група "С" ADVANCED - програма на вибір учасника з обов'язковим виконанням сонати (І або ІІ-ІІІ ч.) або варіацій (тривалість виступу 20 хвилин);
IV група "D" ADVANCED - виконання частини концерту для фортепіано з оркестром у супроводі другого фортепіано.
Дехто витримав марафон у всіх чотирьох групах. Незаперечним лідером за кількістю представлених творів став Ван Дзі Ю з Китаю, який підготував для участі в усіх номінаціях 17 сольних номерів і першу частину Третього концерту Д.Кабалевского.
У групах "Горовиць-дебют" і "Молодшій" за Україну виступили не тільки вихованці середніх спеціальних музичних шкіл при музичних академіях, а й численні учні ДМШ. Приїхали діти з обласних і районних центрів. Географія конкурсу була представлена всіма регіонами, а серед переможців - діти з Шостки, Острога, Сєвєродонецька, Южного, Фастова, Одеси й кількох київських ДМШ.
Результати в групі "Горовиць-дебют" вивели на сцену юних переможців, потім їхніх педагогів. Високу якість творчої роботи наставників з повагою констатував у своїй промові професор Козлов.
Хочеться назвати імена всіх маленьких артистів.
Номінація "А":
Третє місце: Альбіна Шумакова, Єлизавета Рябошапка, Єгор Мезенцев;
Друге: Михайло Єрмак;
Перше: Катерина Єлісєєва.
Номінація "B":
Шостого, п'ятого місць не присуджували.
Четверте місце: Святослав Свєчников, Софія Лукашіва;
Третє: Марія-Луїза Плешакова, Марк Іваницький, Єлизавета Рябошапка;
Друге: Кирило Барташевич (Білорусь), Єгор Мезенцев, Катерина Єлісєєва;
Перше: Христина Михайличенко.
Номінація "С":
Шосте місце: Ван Дзі Ю (Китай), Олександр Коркута;
П'яте: Софія Дубій, Єгор Бахмут;
Четверте: Ангеліна Даценюк, Софія Муштай;
Третє: Марія-Луїза Плешакова;
Друге: Анна Небаба;
Перше: Кирило Барташевич (Білорусь).
Номінація "D":
Шостого, п'ятого місць не присуджували.
Четверте: Анастасія Соловйова;
Третє: Софія Дубій;
Друге: Дмитро Кущ, Єгор Мезенцев, Михайло Єрмак;
Перше: Христина Михайличенко.
***
У концерті переможців групи "Горовиць-дебют" по одній мініатюрі зіграли Христина Михайличенко, Катерина Єлісєєва, Михайло Єрмак, Анна Небаба, Кирило Барташевич і Єгор Мезенцев.
Чудову техніку і занурення в дитячий, однак переданий непростими засобами, зміст п'єси Аарона Копленда "Кіт і миша" показав 8-річний учень 32-ї київської ДМШ Михайлик Єрмак.
Здивував зрілістю і глибиною 12-річний білорус Кирило Барташевич, який передав глибокий трагізм знаменитої Прелюдії №2, опус 3, Сергія Рахманінова.
Закінчила дитячу частину концерту переможниця "оркестрової" номінації "D" Христина Михайличенко. П'ятикласниця столичної школи ім. М.Лисенка - кримська переселенка, яка тепер навчається у класі відомого педагога Наталії Толпиго-Русиної. У супроводі симфонічного оркестру Національної філармонії під керуванням Віталія Протасова юна артистка впевнено виконала фінальне Рондо Другого концерту Л.Бетховена.
Подарунком на завершення вечора став виступ Антонія Баришевського - соліста Національної філармонії, лауреата другої премії в середній групі Шостого конкурсу Горовиця, а також другої премії конкурсу Ферруччо Бузоні в Італії і Золотого медаліста конкурсу ім. А.Рубінштейна в Тель-Авіві. Піаніст переконливо зіграв одночастинний енергійний і дзвінкий Перший концерт С.Прокоф'єва. Публіка не відпускала улюбленця, на біс прозвучала мрійлива прелюдія О.Скрябіна, опус 13, до мажор.
Упродовж тижня в Будинку вчених відбувалися конкурсні прослуховування першого і другого турів молодшої та середньої груп.
Третій тур знову перемістився до Колонної зали ім. Лисенка, де цього разу в супроводі НСОУ під керуванням Володимира Сіренка фіналісти молодшої групи зіграли по одній частині концерту.
Звання лауреатів (називаю програми третього туру) розподілилися так.
I. Лао Жуй Сі - Шанхай, Китай, 11 років - Й.Бах, Концерт ре мінор, 1 частина;
II. Роман Федюрко - Київ, ДМШ №21, 11 років - Л.Бетховен, Концерт №2, 1 частина;
III. Дмитро Семикрас - Сумська ДМШ №1, 14 років - Ф.Шопен, Концерт №1, 1 частина;
IV. Микола Мірошниченко - Харківська ДМШ №2, 7 клас - Л.Бетховен, Концерт №3, 1 частина;
V. Аліса Заїка - Школа ім. М.Лисенка, 8 клас - С.Прокоф'єв, Концерт №1;
VI. Марія Мацієвська - Київська ДМШ ім. С.Турчака, 14 років - Ф.Шопен, Концерт №2, 1 частина.
У Колонній залі переможці грали на роялі Yamaha, який надали конкурсу спонсори (під час виступів у Будинку вчених - на прекрасному інструменті C.Bechstein).
Результати нерівнозначні і продемонстрували різний рівень навичок піаністичного туше й володіння виражальним потенціалом інструментів.
Чудово взаємодіяв з оркестром володар прекрасного звуку Лао Жуй Сі. Не відстали від нього обидва виконавці концертів Бетховена.
Переконливо і впевнено звучав Рома Федюрко - переможець багатьох конкурсів. З хорошою артикуляцією, хоча, подекуди "грузнучи" в тексті, грав Перший концерт Шопена сумчанин Дмитро Семикрас. Не все вийшло у виконавиць Прокоф'єва й особливо шопенівського Другого концерту.
Лауреати молодшої та середньої груп отримали не тільки моральне задоволення, а й грошові призи. Їх розмір від 200 дол. за шосте місце в молодшій групі до 5 тис. - володарю першого місця в середній групі. Не менш важливою нагородою для переможців є й можливість виступити в подальшому на провідних українських і зарубіжних сценах.
Результат змагань у середній групі, як і в молодшій, включав, звісно ж, підсумки всіх трьох турів.
Другої і четвертої премій не присуджували.
Перша премія дісталася українцеві Олексію Канке. Третя - Джордже Радевскі з Сербії. П'ята - Чень Ванчуаню з Китаю. Шоста - у трьох учасників. Це Марія-Десіслава Стойчева з Болгарії, українець Ілля Овчаренко і Павле Крстіч, який представляв одночасно дві країни - Сербію і Австрію.
Про враження від третього туру. До фіналу вийшли шість учасників, які виконували в супроводі оркестру Національної філармонії під керуванням Миколи Дядюри тричастинні фортепіанні концерти (по 25-40 хвилин кожен). Ці виступи зайняли два вечори.
Жанр концерту вимагає від музиканта неабиякого хисту. Це не тільки технічна досконалість, а й емоційна зрілість, вміння висловити іноді вельми різноманітну й багату палітру думок і почуттів, вкладених у нього автором. Усі учасники фіналу прозвучали гідно.
Звичайно, величезний і складний Перший концерт П.Чайковського у виконанні Олексія Канке вразив. Хотілося написати "в інтерпретації", але, як на мене, про неї говорити ще зарано, хоча 11-класник школи ім. М.Лисенка - справжній трудівник і великий молодець, правда, звук у нього поки що сухуватий, та й індивідуальність не дозріла.
Сподобався Другий концерт Шопена, який блискуче, витончено, на мій погляд ідеально, зіграв китайський піаніст Чень Ванчуань. Вишукана тендітність і чуттєвість "покоїлися" на міцній технічній основі.
Він і його маленький земляк з молодшої групи Лао Жуй Сі жодного разу не схибили в непростому пасажі, обидва володіють чудовим звуком, ні на мить не виходять з образу. Вони не порушували динамічного балансу з оркестром, що не раз траплялось у грі інших претендентів обох груп. На жаль, у середній групі було багато ритмічних розходжень солістів з оркестром, що підтверджують недосвідченість і сильне сценічне хвилювання молодих виконавців, "ловити" яких не завжди виходить...
Не так вдало виконав цей же концерт Павле Крстіч. Не було шопенівського звуку, жанровості мазурки в фіналі. Грав сумлінно, але ординарно.
Цікаво звучав Другий концерт С.Рахманінова у Джордже Радевскі. Не все було ідеально, але відчувалися власне виконавське ставлення й індивідуальність.
Потішив наймолодший конкурсант цієї групи - 15-річний Ілля Овчаренко. Він з великим ентузіазмом, сміливо й розкуто виконав Концерт №2 К.Сен-Санса. Зумів прикувати увагу залу, правда, не вистачило витримки й досвіду у фіналі.
Гідним завершенням конкурсу став виступ болгарки Марії-Десіслави Стойчевої з Концертом Р.Шумана, опус 54. Дівчина правильно вибудувала форму, грала красивим звуком, усвідомлено, слухати її було цікаво.
- Аналогів подібних конкурсів для зовсім молодих виконавців у світі небагато, - каже Юрій ЗІЛЬБЕРМАН. - Дитячі конкурси, як правило, мають багато номінацій. Вони дуже потрібні. Годину тому хтось з дітей сказав: "Я прийшов послухати, бо це дуже важливо для мене". Тобто це й обмін досвідом серед дітей, і підвищення педагогічної майстерності. Адже ми входимо молодшими групами до Європейської асоціації юнацьких конкурсів. Німецький конкурс Bundes Jugend Musiziert нагадує колишні радянські: спочатку - конкурс у школі, потім - у районі, потім - міський, республіканський і, нарешті, всесоюзний. І там змагалися справжні зірки.
За цим принципом проводиться Jugend Musiziert, який викликає у публіки колосальний інтерес. Уся Німеччина прикипає до телевізора - іде фінал! Молодці. Тому ми придумали конкурс-супутник "Горовиць-дебют".
Потрібно стимулювати розвиток раннього виконавства, збирати дітей разом, відкривати і готувати перспективу.
Часом помічаємо, що дитина за своєю природою перспективніша за те, чого її навчив викладач. Звісно, у маленьких райцентрах теж народжуються зірочки, яким потрібно дати основи піанізму, чого іноді бракує випускниці музучилища, яка працює з дитиною. У плані перспектив наступної, старшої, групи загадувати не беруся - буває неймовірно яскравий склад учасників, але трапляється й середній рівень, відсутність лідера, коли перша премія не присуджується, як це вже бувало.
А що стосується технічного аспекту, то легко було організовувати конкурс у рік Євро 2012, коли ми ввійшли до урядової культурної програми року. 2013-го ми мали підтримку лише міста, а Міністерство культури конкурсу не фінансувало. Два роки його не проводили, хоча був момент, коли міністерство навіть погодилося відпустити конкурс за межі України. А тим часом на 2014-й рік було майже 300 заявок з 26 країн. Ми відібрали кожного п'ятого, близько 60 дітей. Складно сказати, що чекає нас у майбутньому, сумно втрачати країну з культурної карти світу.