Книжки в СНД: сьогодні і вчора

Поділитися
Нині жодна з країн, що входять у Співдружність незалежних держав, не має у своєму розпорядженні точної інформації про стан книговидання і книгорозповсюдження...

Нині жодна з країн, що входять у Співдружність незалежних держав, не має у своєму розпорядженні точної інформації про стан книговидання і книгорозповсюдження. Тільки за сигнальними примірниками випущених видань республіканські книжкові палати ведуть облік видавництв і видавничих організацій, виданих книжок і брошур — за назвами і накладом. Точної статистичної інформації про стан книжкової торгівлі ані міністерства, ані національні асоціації не мають.

Цифри, наведені нами нижче, отримані з різноманітних джерел: вважати їх абсолютно точними не можна. Проте вони дають загальне уявлення щодо цього питання.

Під час дослідження використовувалися матеріали, отримані з десяти країн, що входять у СНД.
Це країни із загальним населенням, 250млн. 794тис. 700, на їхній території було 9524 видавництва і видавничі організації. Станом же на кінець 1990 р. їх було всього лише 252. Іншими словами, за минулі роки кількість видавництв і видавничих організацій в Україні зросла в 73,5 разу, в Білорусі — у 66,2, Молдові — у 49,5, Казахстані — у 39, Росії — у 34,9. В Азербайджані, Вірменії, Грузії, Киргизстані і Таджикистані також відбулося зростання кількості видавничих організацій, але порівняно з 1990 роком їхня кількість зросла в 12—25 разів.

Істотно збільшився і випуск книжок за назвами. У Молдові — в 4,77 разу, Білорусі — в 4,45, Росії — в 2,64, Вірменії — в 2,63, Україні та Азербайджані — в 2,55. Лише в Грузії, Киргизстані і Таджикистані випуск книжок порівняно з 1990 роком скоротився (у Грузії він становив 95%, Киргизстані — 72,1%, а в Таджикистані — 85% до показників 1990 р.)

Проте загальний тираж випущених книжок знизився у всіх країнах, причому істотно. Тільки в Казахстані випуск книжок (за тиражами) залишився на рівні 1990 р. (28,7 млн. прим.). У Білорусі до рівня 1990 р. він становив 90,7%, Азербайджані — 46,7. У Росії випуск літератури 2007 року становив усього 42,9%, в Україні — 32,1, Вірменії — 21,2, Киргизстані — 11,26, Таджикистані — 7,6% від рівня 1990 року.

У результаті значних змін у випуску книжок за назвами і тиражами змінилися і показники середнього тиражу. Якщо 1990 року практично у всіх колишніх союзних республіках середній тираж книжки перевищував 10 тисяч примірників, тепер він коливається від 6119 примірників у Росії до 998 у Вірменії.

Нині в п’ятьох країнах із 10 досліджуваних (Азербайджані, Вірменії, Грузії, Киргизстані, Таджикистані) видається менше однієї книжки на душу населення, в Україні — трохи більше однієї книжки на одну людину (1,15 прим.), у Казахстані і Молдові (1,7 прим.) і лише в Росії та Білорусі — понад чотири книжки на одну людину. Проте й ці показники майже втричі менші за ті, що були на початок 90-х років минулого століття.

Якщо за 1991—2007 рр. кількість видавничих організацій різко зросла, то кількість книгарень різко скоротилася. Нині книготорговельна мережа становить приблизно 20% від наявності книгарень на початок 1990-х років. 1991 року в Азербайджані було 236 книгарень, нині — 45, у Вірменії — 193 і 40 відповідно, у Білорусі — 641 і 130, Казахстані — 1565 і 147, Україні — 3517 і 600, Киргизстані — 237 і 46, Росії — 8455 і 3000 відповідно.

У 1990 р. у цих країнах на 100?тисяч населення припадало 6,45 книгарні, зокрема в Молдові — 16, Казахстані — 9,4, Україні — 7,2. У 2007 році, за даними національних асоціацій, в Азербайджані на 100 тисяч населення припадало 0,5, Казахстані — 0,88, Киргизстані — 0,97, Таджикистані — 1,89 книгарні. Загалом у досліджуваних країнах на 100 тисяч населення припадає 1,7 книгарні.

Якщо використовувати зворотний показник — кількість населення, яка припадає на одну книгарню, — картина стане ще більш промовистою: у середньому на одну книгарню припадає 58,6 тис. людей (в Азербайджані — 187,5 тис., Грузії — 166,3 тис., Казахстані — 113,8 тис., Киргизстані — 103,3 тис.). Для порівняння: в Німеччині на одну книгарню припадає 11,52 тис. людей, у Швеції — 18 тис., Фінляндії — 6,48 тис., Угорщині — 13,33 тис., Чехії — 13,1 тис.

Ми спробували зібрати дані також про випуск перекладної літератури. На жаль, цифри, які нам вдалося отримати, не відображають повної картини. Респонденти зуміли надати лише окремі цифри щодо перекладу літератури рідною мовою і щодо випуску рідної літератури. І за назвами, і за тиражами кількість таких видань не перевищує 15%. Причому в перекладах значну частину становить англійська література.

Це дослідження ще раз переконує, що стан книговидання і книгорозповсюдження потребує серйозного втручання та підтримки держави. Проте, як видно з викладеного вище, книжка ще не має належної уваги з боку керівництва країн СНД. Якщо в Молдові, Таджикистані і Грузії податок на додану вартість дорівнює 0%, у Росії — 10 (18), Казахстані — 13, Вірменії — 16,67, то в Азербайджані та Білорусі — 18, Киргизстані та Україні — 20%. Для порівняння: в Австрії ПДВ на книжки дорівнює 10%, у Нідерландах — 6, в Угорщині, Литві, Латвії, Іспанії, Італії, Греції — 4, Великобританії, Ірландії, Норвегії, Кіпрі — 0%.

Податок з прибутку книговидавничі та книготорговельні підприємства сплачують у тих же розмірах, що й підприємства інших галузей. Найвищий відсоток сплачують книготорговельні підприємства Казахстану (30%). Податок з прибутку в Україні дорівнює 25%, у Росії та Білорусі — 24, Азербайджані — 22, Вірменії — 20, Молдові — 15 і в Киргизстані — 10%.

Утім, у Росії в 1996—2002 рр. діяв Федеральний закон про державну підтримку засобів масової інформації та книговидання Російської Федерації. У досліджуваних країнах СНД також діють нині програми підтримки вітчизняного книговидання і книжки. Так, в Україні і Киргизстані ухвалено республіканські закони про підтримку книговидання, але вони стосуються тільки вітчизняних видань. В Україні на вітчизняну книжкову продукцію встановлено нульову ставку податку на додану вартість. Для видавництв і книготорговельних підприємств, які її виробляють і реалізують, установлено пільги на орендну плату за займане приміщення. У Киргизстані від сплати ПДВ звільнено постачання навчальної, художньої літератури, виданої для дітей державною мовою. У Білорусі від орендної плати звільнено всі державні видавництва, а також юридичні особи та індивідуальних підприємців, що здійснюють видавничу діяльність і книжкову торгівлю, якщо обсяг випуску та реалізації книжкової продукції, пов’язаної з освітою, наукою і культурою, становить понад 50%.

Флорентійська угода про ввезення матеріалів освітнього, наукового та культурного характеру і протокол до нього закликають держави, що її підписали, звільнити друковані видання від сплати мита. Проте цю угоду підписали тільки Росія, Казахстан і Молдова. А угоду країн, що входять у Співдружність незалежних держав, про створення сприятливих умов для взаємного обміну друкованою продукцією досі навіть не винесено на обговорення Ради глав урядів СНД.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі