Київ і Москва знову об’єднуються: на основі серйозної музики

Фестиваль пам’яті Івана Карабиця пройде і в Росії, і в Україні. У Москві відбудеться п’ять концертів. На сценах Концертного залу Національного культурного центру України, Державного музею музичної культури ім. М.Глінки та Державного будинку-музею С.Прокоф’єва прозвучать російські та українські твори у виконанні молодих музикантів двох країн. Москвичі почують живу розповідь доктора мистецтвознавства, професора Маріанни Карабиць «Іван Карабиць. Особистість, творчість, епоха». Мультимедійну презентацію розширять унікальні фотографії, відеоматеріали, аудіозаписи. Афіші обіцяють прем’єру невиданих творів Карабіца: фортепіанних сонат, елегій, прелюдій, токат і варіацій у виконанні москвича Миколи Кожина. Також уперше росіяни почують Першу віолончельну сонату, «Ліричні сцени» для скрипки і фортепіано, вокальний цикл «Мати» на вірші Бориса Олійника. Особливою принадою московської частини фестивалю стане прем’єра циклу з 24 фортепіанних прелюдій Івана Карабиця. Їх зіграють ініціатор проекту і його учні. Не сумніваюся у великому інтересі московської публіки до заявленої музики корифея ХХ століття Бориса Лятошинського і маститих українців — сучасників Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Юрія Щербакова, Кармелли Цепколенко, Ірини Алексійчук. У Києві фестиваль продовжиться з 20 червня в залі галереї Фонду розвитку мистецтв на Подолі, де відбудуться п’ять камерних вечорів.

…Цього року видатному українському композитору Івану Карабицю виповнилося б 65. От уже вісім років, як його немає з нами. Чудовий симфоніст, автор оперно-ораторіальних творів, великої камерної спадщини, кіномузики, чудових пісень, учень Бориса Лятошинського і Мирослава Скорика... Його світлий дар і діяльність у царині популяризації української академічної музики у нас в країні і за її межами залишили нам, його сучасникам, добру пам’ять. Сім’я композитора — дружина, шанований музикознавець Маріанна Копиця-Карабиць, син, відомий український диригент Кирило Карабиць, донька Іванна, випускниця Київської консерваторії (НМАУ), учні професора Карабиця, колеги-композитори, усі шанувальники української музики бережуть про нього зворушливі чисті спогади... Творчість Івана Федоровича, як і раніше, затребувана, інтерес до нього з роками зростає. Його симфонічні твори, вокально-ораторіальні полотна, камерна музика дедалі частіше звучать на фестивалях і концертах. Це не тільки вшанування Карабиця — видатного композитора, а й вдячність колег талановитому організатору. В 1989-му Карабиць ініціював і протягом дванадцяти сезонів був музичним директором фестивалю української академічної музики «Київ Музик Фест». Він стояв біля витоків Міжнародного фортепіанного конкурсу ім. В.Горовиця і до 2001 року був беззмінним головою його журі. Турботою Карабиця були обов’язки члена Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО.

Українському піаністу Артему Ляховичу ще немає 28 років. Лауреат кількох міжнародних конкурсів викладає в Київському інституті музики ім. Р.Глієра і НМАУ, паралельно займається наукою. «За сукупністю» досягнень у 2008 році киянина було нагороджено премією і медаллю Кабінету міністрів України «За розбудову України».

Завдяки підтримці популярного музичного порталу forumklassika.ru Ляхович грав кілька разів у Москві. Вивозив виступити в Білокам’яну і своїх студентів. А ще він чудово малює і сам розробив логотип фестивалю Карабиця…

І в Москві, і у нас на цьому фестивалі прозвучать твори російських класиків ХIХ—ХХ століть: М.Мусоргського, П.Чайковського, С.Рахманінова, Д.Шостаковича, С.Прокоф’єва, Р.Щедріна, І.Стравінського, О.Скрябіна, А.Шнітке. Окрасою київської афіші стане концерт із рідкісною програмою, складеною з маловідомих шедеврів російського авангарду початку ХХ століття. Ми почуємо твори натхненника Ахматової — футуриста Артура Лур’є, лідерів АСМ (Ассоціації сучасної музики) Миколи Рославця та Олександра Мосолова, піонера чвертьтонової техніки Івана Вишнеградського.

У Києві прозвучать два тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі, які, слід думати, викличуть ажіотаж не тільки серед нашої композиторської молоді. «Шопен. Фуга» — цей твір написав викладач Московської консерваторії 40-річний Федір Софронов, а «Троїстi музики» — уродженець Дніпропетровська, професор МДК Володимир Тарнопольський (текст Г.Сковороди «Гимн нищете Христовой»). В.Тарнопольський, один із засновників нової Асоціації сучасної музики (АСМ-2), ініціював створення ансамблю солістів «Студія нової музики», відкриття Центру сучасної музики Московської консерваторії і п’ятнадцять років реалізує проект щорічного Міжнародного фестивалю авангардної музики «Московський форум». Не сумніваюся також в інтересі до творів їхніх молодших колег — В.Кривцова, О.Курбатова, П.Карманова.