Канни стають ближчими. Остання робота Гійома Депардьє — на київському «уїк-енді»

Поділитися
Французький культурний центр і Посольство Франції в Україні представляють у кінотеатрі «Київ» найкращі французькі фільми Каннського фестивалю-2008...

Французький культурний центр і Посольство Франції в Україні представляють у кінотеатрі «Київ» найкращі французькі фільми Каннського фестивалю-2008. Програма називається — «Уїк-енд у Каннах». Глядачі побачать кінострічки різних жанрів — «Клас», «Дорослі люди», «Версаль», «Ельдорадо», «Подорож у Піренеї», «Небесна канцелярія». Всі вони відзначені нагородами на престижному каннському кіноогляді. Слоган київського «Уїк-енду…» — «Магія одного з найвпливовіших кінофестивалів — за два кроки від нас!».

Як відомо, «Канни-2008» відшуміли ще навесні. Французький кінематограф на форумі цього року було подано доволі яскраво. Адже не секрет, що французьке кіно й авторське — майже синоніми. Та й стосунки у Франції з десятою музою особливі. Це вам не Голлівуд! Адже «найважливіше з мистецтв» з’явилося саме тут ще 1895 року. У 1910-му 85% світового кіноринку належали французьким студіям.

Так, нині ця цифра викликає зітхання й ностальгію, бо останніми роками французькі фільми становлять лише 3% світового кіноринку. Та однаково Україні до Франції поки далеко — ця країна все ж зберігає динамічну кіноіндустрію, щороку виробляючи понад сотню картин.

Багато з тих, хто побував на набережній Круазетт, кажуть, цей фест — дзеркало, яке відбиває стан речей у мистецтві кіно. Тому, мовляв, і безглуздо на нього нарікати... Відгомін загальної кризи, що охопила світову кіноіндустрію, не міг не докотитися й до благополучної Франції. Отож, мало не всі критики охарактеризували основний конкурс 61-го МКФ як «дуже слабкий»: мовляв, каннський екран було «окуповано псевдодокументальними фільмами, що волають про милість до пропащих».

Правда, організатори київського «Уїк-енду в Каннах» так не вважають. Вони стверджують, що подані шість фільмів показують крізь призму кінематографа розвиток французького суспільства.

«Клас»
Закриє київський «уїк-енд» володар «Золотої пальмової гілки» цього року — «Клас» («Між стін») Лорана Канте (цікаво, що останній раз французький фільм здобув «Золоту пальмову гілку» ще 1987 року, це була стрічка «Під сонцем сатани» Моріса Піала). Може, деякі критики, несхвально висловлюючись про псевдодокументальне французьке кіно, мали на увазі саме «Клас»?
Фільм зі своїм заданим «форматом» (суміш художнього й документального) мав у Франції чималі касові збори. Майже всі актори в «Класі» — непрофесіонали. У центрі розповіді — стосунки викладача французької мови й учнів звичайної школи. Ці важкі підлітки, різні і за кольором шкіри, і віросповіданням, і характером, майже весь фільм не полишають стін рідної школи, розмовляють то одне з одним, то з учителем... І з цього складаються камерна заданість фільму й відчуття реалістичності того, що відбувається. «Між стін» (або «Клас») — зразок пильної уваги до людини. Може тому на закритті Каннського огляду Шон Пенн і сказав, що рішення журі про преміювання психодрами Канте було одноголосним...

Утім, київський глядач і сам зможе оцінити безсторонність журі «Канни-2008».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі