Уважно оглянувши експозицію робіт львівського художника Олега Дергачова, одна з відвідувачок промовила, як видалось, сама до себе: «Зрозуміло — це в нього хобі...
Уважно оглянувши експозицію робіт львівського художника Олега Дергачова, одна з відвідувачок промовила, як видалось, сама до себе: «Зрозуміло — це в нього хобі. А що ж він робить як професіонал?» Чудове запитання. На багатьох творчих виставках в першу чергу бачиш замордованих, порослих щетиною митців, на чиїх обличчях відбита важка суміш месіанства з довічною каторгою. А в кожному поруху їхнього пензля чи різця відчувається клята праця та безсонні ночі. І часто виникає думка: «В ім’я чого це все? Краще б він шпалери десь тихенько ліпив...»
Олег Дергачов спокійний та елегантний. Його твори — витончені та емоційні. Здається, що художник завжди безпомилково проводить лінію чи кладе колір, а його стек без зайвих рухів гармонійно організує простір. Муки творчості залишились десь там, у львівській майстерні. Перед нами мистецтво. І графіка, і скульптура Олега Дергачова насичена алегоріями. Сатира та іронія присутні в кожній роботі художника. Недарма його чудово знають в світі як майстерного карикатуриста. Хоч він сам цінує у виставках та фестивалях в першу чергу людське спілкування, а не дипломи та медалі, це не заважає йому регулярно виборювати перші місця на різноманітних мистецьких акціях.
Представлені в Києві роботи, втім, як вся творчість Олега Дергачова, сповнені не свіфтівської безвиході та безрадісного осміяння людства, а, скоріше, співчуття людині, котра змушена жити в такому недосконалому, але все ж прекрасному світі. Звичайно, прекрасному, адже в ньому є справжні художники. І вічне мистецтво.
Виставка відкрита до 25 січня в галереї «Майстерня» в Будинку художника на Львівській площі.
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку