Генії в спецфонді

Напередодні Дня незалежності Національний художній музей України презентує нову виставку - "Спецфонд. Графіка". Цей проект об'єднує і відомих, і забутих українських митців, яких свого часу звинувачували у формалізмі й буржуазному націоналізмі.

Куратор проекту - Юлія Литвинець. Завдяки ентузіазму пані Юлії, кропіткій роботі інших музейників у просторі Національного музею зустрінуться такі художники як Георгій Нарбут, Михайло Жук, Борис Крюков, Василь Сильвестров, Микола Рокитський. А також - Микола Бутович, Святослав Гординський, Володимир Пурій, Олексій Кравцов, популярні в 30-х рр. ХХ ст., але невідомі нашим сучасникам.

Майбутня виставка графічних творів зі спецфонду - це продовження проекту, який був презентований рік тому і представляв виключно живописну частину засекреченого наприкінці 1930-х рр. мистецтва. Такий масштабний проект позиціюється як дослідження, що повертає сучасним поціновувачам цілий материк колись витісненого національного надбання. Таким чином заповнюється велика біла пляма на мапі української культурної свідомості. Музейники зазначають: "Спецфонд у нинішньому Національному художньому музеї України виник у 1937-1939 роках. Тоді за наказом вищого керівництва СРСР у закрите, засекречене зібрання мали бути звезені з усієї України роботи художників-авангардистів та інших митців, у чиїх творах вбачали "формалізм", "буржуазний націоналізм", "спотворення дійсності" та інші явища, що могли "нести загрозу новому радянському суспільству". Так до музею потрапили твори Віктора Пальмова, Давида Бурлюка, Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Еля Лисицького, Анатолія Петрицького, бойчукістів, а також багатьох талановитих майстрів, чиї імена могли бути втрачені назавжди, якби не самовідданість музейних працівників.

Інвентарна книга спецфонду 1939 року налічувала 1747 позицій, серед яких живопис, графіка, обкладинки книжок, фото, скульптура, посуд, папки з музейними справами, плакати, хрести, ікони, книжки, дипломи, листування, вирізки з газет. Доступ до цього зібрання музейникам і мистецтвознавцям було відкрито в останні десятиліття. Лише 1987 року розпочалася робота з переведення творів спеціального фонду до основного. Деякі з них уже повернулися до глядача, як-от полотна Віктора Пальмова і Василя Седляра. А є такі, яких ніхто не бачив від 1930-х. Робота триває, і виставкові проекти "Спецфонд" і "Спецфонд. Графіка" є лиш етапом на довгому шляху реставрації та реабілітації викреслених сторінок українського мистецтва, без яких неможливо усвідомити свою ідентичність".

Серед графіків, чиї твори буде представлено в новому проекті, - Микола Бутович. Маловідома постать, але надзвичайно яскравий талановитий митець - графік, живописець, майстер декоративної графіки, ілюстрації, карикатури. До того ж - письменник-мемуарист, автор епіграм. Він народився 1895-го на Полтавщині в родині з потужним козацьким корінням. Перед Першою світовою Микола Григорович навчався у Полтавському кадетському корпусі. У Празі, Берліні й Ляйпцигу студіював малярство. Художню освіту здобув у Празі, закінчив також Ляйпцизьку академію графічних мистецтв. Згодом жив і працював у Львові та інших західноукраїнських містах. Історичні обставини змусили його робити громадянський вибір - так він опинився у штабі першої козацької дивізії армії УНР. Згодом - у Польщі, потім - у Празі. З 1943-го викладав у Львівській художньо-промисловій школі. Друга світова війна закинула його до Німеччини, а згодом до США. Але внутрішнього зв'язку з Україною, з рідною Полтавщиною він не поривав ніколи. Дослідники кажуть, що витоки його графічного стилю пов'язані з творчістю Гоголя і Котляревського. Тематика робіт Миколи Бутовича навіяна козацьким життям та українським побутом. У Нью-Йорку зберігаються його унікальні ілюстрації до "Енеїди" Івана Котляревського.

Не стало видатного, але маловідомого в Україні митця 1961-го. Він помер у штаті Нью-Джерсі. Йому було 66.

Майбутня виставка "Спецфонд. Графіка" - це лише спроба доторкнутися до вибраних творів Миколи Бутовича і його напівзабутих сучасників.