Форум несподіванок

Невже література — це лише тиша бібліотек, томи задрукованих сторінок? Чи, можливо, це не більше, ніж ринок книжок та авторських прав? Звичайно, ні. Як і сотні років тому, на світанку європейської культури, література знову постає насамперед святом, незабутнім фестом, спільною учтою, в якій учасниками є всі — і письменники, і їхні читачі.

З матеріалів Другого літературного фестивалю Форуму видавців

Цьогорічний Форум видавців подарував багато несподіванок. Перша — невручення найпочеснішої відзнаки — Ґран-прі — вже традиційного щорічного конкурсу «Книга Форуму 2007». На думку журі конкурсу, найвищої відзнаки варта не лише книжка-подія, а й така, яку направду захочуть купити більшість відвідувачів Форуму. З-поміж книжок, поданих на конкурс, такої не знайшли.

Ще одна несподіванка — найпрофесій­ніша розмова року про книговидання і книгорозповсюдження — Другий біз­нес-форум «Українське книговидання: стан, проблеми, перспективи розвитку».

Третя подія у категорії приємних несподіванок — Другий літературний фестиваль за участі 91 письменника з дев’яти країн: Австрії, Білорусі, Болгарії, Литви, Німеччини, Польщі, Сербії, Ук­раїни та Хорватії. Найвідоміші з них — «емблема польської популярної літератури» Катажина Грохоля та сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича. А також живий класик австрійської літератури Манфред Хобот, один із найвідоміших у світі представників напряму відео­поезії, неординарний берлінський поет-репер Бас Бетхер, зірка сучасної німецької прози Марсель Байєр, культовий польський письменник-детективіст Марек Краєвський, яскравий і провокативний болгарський письменник, автор «іронічної прози жахів» Алек Попов; найгеніальніший хуліган хорватської літератури Зоран Ферич і багато інших. І, звичайно, зірки української літератури — Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Андрій Курков, Євгенія Кононенко, Ірен Роздобудько, Лариса Денисенко, Світлана Поваляєва, Таня Малярчук. Формат зустрічей — спаринги іноземних та українських авторів під назвами «Західний балкон», «Balkan blues», «Українська антологія».

Четверта несподіванка — широке коло партнерів і спонсорів — майже 100 організацій.

Поза сумнівами, форум видавців — подія року в українському книговиданні та літературному житті. Нинішнього року він відбувся вже чотирнадцятий раз. Місце і дата традиційні — Львів, 13—16 вересня. Цифри зростають — 600 учасників та 286 заходів за чотири дні.

Почесний гість форуму — Петер Вайд­гаас, екс-директор Франкфуртського книжкового ярмарку, — назвав успішну діяльність малих та середніх видавництв запорукою якісного розвитку книжкового ринку: «Книжки, як кури, — їм потрібні маленькі господарства без гормонів. Справді якісні книжки створюються в невеликих видавництвах і без домішку масової культури». Він сподівається, що львівський книжковий ярмарок стане членом Міжнародної організації книжкових ярмарків, до складу якої наразі входять кілька десятків ярмарок світу.

Саме для малих і середніх видавців існують книжкові форуми. Вони слугують місцем комунікації, обміну досвідом та співпраці. Їхня актуальність тримається на невирішених проблемах. Чим більше проблем — тим вищий інтерес. За даними експрес-опитування, 40% видавців — учасників львівського форуму — основною перешкодою розвитку книжкового ринку вважають проблеми з книгорозповсюдженням, занепад старої мережі книгарень та недостатній розвиток нових мереж. Учасники бізнес-форуму відзначили, що в Україні працюють лише два великих дистриб’ютори книжок — «Самміт-книга» і «Джерела М» (брати Капранові). З книгарнями не краще — їх нараховують від 300 до 500, якщо називати книгарнею точки продажу книжок з торговою площею і 5000 назв книжок в асортименті. І частина цих книгарень уже давно не платоспро­можні. Можна було б збільшити кількість точок продажу книжок, продаючи книжки у магазинах дитячих товарів, одягу, аптеках тощо. Але для цього потрібні зміни у законодавстві. Низька роздрібна ціна книжок залишає мало можливостей для розвитку книгарень, дис­триб’юторів чи гуртовиків та видавців. Хоча, станом на 9 вересня нинішнього року, кількість виданих назв книжок перевищила торішні показники на 40%, а загальний наклад — на 20%. Але обсяг ринку і далі невеликий, наклади й надалі мізерні. За оцінками експертів, російський книжковий ринок — це 2 мільярди доларів обороту, український — 360 мільйонів доларів. Поліпшити ситуацію може поступове і незначне (в межах 20%) підвищення цін на книжкову продукцію, контроль з боку видавців за цінами на їхні книжки у книгарнях або навіть запровадження фіксованих роздрібних цін на вітчизняні книжки, як це роблять у багатьох європейських країнах. Видавці самі встановлюють фіксовані роздрібні ціни на свої книжки і тримають їх однаковими у всіх каналах роздрібного продажу книжок упродовж року. Далі — можливість переглянути ціну у бік зменшення чи збільшення. Це допомагає книгарням конкурувати не цінами, а якістю обслуговування та асортиментом.

Учасники бізнес-форуму погодилися з тим, що держава не може бути гравцем на книжковому ринку і повинна лише створювати умови для розвитку. Визначати законодавчі рамки діяльності, сприяти пропаганді читання, скасувати безглузді тендерні процедури для закупівлі книжок бібліотеками, допомагати з пільговою орендою книгарень. Але не фінансувати діяльність видавництв чи видання книжок і підручників. І не проводити безплатних книжкових ярмарків, які руйнують конкуренцію. Ці гроші краще спрямувати у бібліотеки, але щоб кожна бібліотека сама вирішувала, які книжки купувати.

Участь політиків у форумі варта окремих слів. Наприклад, для Юрія Луценка «...книжки — це те саме, що для Вікто­ра Ющенка бджоли». «Тому, потрапивши до Верховної Ради України, я робитиму все можливе, аби популяризувати українську книжку», — сказав політик і запропонував іншим політикам розповісти, які книжки вони читають.

Як передає zaxid.net, президент Ук­раїни Віктор Ющенко на форумі видавців «купив два з половиною десятки кни­жок і потратив на них 700 гривень, а, можливо, трохи менше». За словами пре­зидента, тематика придбаних книжок різна. «Для мене надзвичайно важливі книги, котрі утверджують українство. Тому я найбільше полюбляю книги істо­ричного плану», — наголосив Віктор Ющен­ко. Він розповів, що знайшов на форумі у Львові перший том літературних праць Пантелеймона Куліша. «А це людина, яка входить у десятку найвидатніших людей світу. Я придбав перший том, знаю, що всього готується до друку 60 томів Пантелеймона Куліша», — резюмував президент України. Учасники ярмарку заплатили за таку заяву близько чотирма годинами очікування у порожньому Палаці мистецтв (місце проведення форуму видавців) у найбільш людний день і час — суботу з 14.30 по 18.30. Відвідувачі в цей час на форум не потрапили, хоча за квитки заплатили. Автори книжок не презентували, а видавці книжок не продавали. Задоволеною залишилася хіба служба охорони.