У столиці Слобожанщини, за підтримки посольств США, Німеччини і Франції в Україні, відбувся Третій міжнародний фестиваль «Харків Za Jazz». Нинішнього року змагання джазових мейстерзінгерів тривало десять днів і плавно перейшло у вже традиційні дні культури Франції в Україні.
На відкритті форуму в театрі ім. Т.Шевченка грали тільки харків’яни. А закриття фестивалю організатори поєднали з відкриттям «Французької весни» у кіноконцертному залі «Україна». Мені пощастило побувати на трьох із п’яти головних подіях фестивалю і скласти про них враження.
Поліна Свиридова |
Дівчина виступала також у клубах Києва. Поліна імпровізувала і трималася абсолютно вільно. Її голос, безмежна фантазія та вміння співати в різній стилістиці підкуповували й заворожували. Співачка оригінально і свіжо інтерпретувала стандарти The Girl from Ipanema, A Night in Tunisia, Whisper та ін., а також виконала власну баладу — ніжну, романтичну, трепетно-проникливу... Відчувалися розкутість, природність. У величезному позитивному впливі на зал сибірячці допомагав акомпанемент
українського тріо під керуванням креативного клавішника Володимира Прихожая. З ним грали чудові бас-гітарист Сергій Тарасенко і барабанщик Максим Руденко. У другій частині виступив польсько-львівський ансамбль — дві дівчини-співачки та бас-гітарист-контрабасист. Тріо DagaDana, яке виконало власну неяскраву музику, не вразило. Можливо, якби дівчат поставили виступати першими, вони б упоралися з функцією розігріву публіки перед виходом П.Свиридової, але після неї вони прозвучали дуже невпевнено...
Затим ополудні в театрі ім. Шевченка відбувся майстер-клас американського піаніста Дона Фрідмана. Послухати маестро прийшло... всього десь тридцять осіб, тому великий зал виглядав сиротливо.
Питання до музиканта інколи звучали «повз ноти». Приміром, його запитували, з якої він родини, яким вокалістам йому доводилося акомпанувати, — про все це можна було дізнатися і з релізів. Піаніст трохи пограв, а потім більше жартував. Дуже здивувало, що на прохання зіграти якусь відому тему в різних джазових манерах була відмова, — я запідозрила, що метр до такого виявився не готовим. А його поради звелися до того, що треба більше грати і слухати хороші записи. Але про це кажуть студентам усі викладачі світу.
Проте уже ввечері театр був заповнений. 73-річний Дон Фрідман — маестро, у нього величезний запас традиційних прийомів гри, у нього якісний доторк, прекрасний звук. Грав він по-хорошому салонно, приємно. Але віртуозності, якоїсь фантазії все ж таки бракувало. Піаніст сягнув творчого піку років 25 тому і сьогодні експлуатує свій досвід. З американцем кілька п’єс виконав учасник багатьох українських джазових фестивалів німецький гітарист Жан-П’єр Фрьолі. Він також є другим секретарем і аташе з культури Посольства ФРН в Україні. Погодьтеся, дипломат такого рівня, який вільно імпровізує на гітарі, — явище неординарне.