Дві Марічки

До 125-річчя від дня народження В.Василька (1893–1972) Одеський український театр, який носить ім'я видатного режисера, здійснив проект "Наша сцена" - посвята своєму патронові та презентація гучних театральних проектів. Три дні - три вистави, а також творчі зустрічі, конференції, інші заходи.

Творча доля Василя Василька складалася так, що він тричі ступав в одну річку. Тобто в різні періоди свого життя тричі очолював Одеський український театр. То були "буремні" 1920-ті, 1930-ті, 1940-ві.

Цей харизматичний митець розпочинав свій творчий шлях у театрі Миколи Садовського, був одним із соратників Леся Курбаса. Згодом працював у різних містах і в різних театрах. Наприклад, саме йому належить оригінальна сценічна версія вистави "За двома зайцями", яка з'явилася в Одеській українській Держдрамі 1925 року і розкрила класичну п'єсу Старицького по-новому, через трагікомічні обставини 20-х ХХ століття.

На одеській сцені майстер здійснив більш ніж 30 постановок. Серед них є знакові й легендарні - "Земля", "У неділю рано зілля копала" за творами О.Кобилянської. 1995-го театру надали ім'я Василя Василька.

Отже, в день відкриття нового сезону васильківці й запропонували акторам і гостям імпрезу "Наша сцена". Перший день (14 вересня) - хореодрама "Політ у ритмі танго", в якій задіяні майже всі провідні актори театру. Напередодні вистави - розмова за круглим столом про феномен Василя Василька, його унікальне місце в театральній історії України. Про це говорили дослідник Роман Бродавко, театральні критики Олег Вергеліс і Анна Липківська, режисер Мирослав Гринишин.

Василько і Курбас, Василько і "Земля", Василько і митрополит Василь Липківський, Василько і його одеські драми - ці та інші теми розкривали образ непересічної людини, видатного митця, про якого нині, на жаль, згадують нечасто. Отже такий захід - ще й уклін пам'яті майстра.

Наступний день "Нашої сцени" (15 серпня) - популярна вистава васильківців "Тіні забутих предків" (режисер Іван Уривський), в основі якої літературний "сценарій" саме Василька. Ця постановка в репертуарі вже три роки, але повсякчас привертає увагу глядачів. І стала таким собі фірмовим театральним сувеніром Одеси. Молодий режисер творив сценічний світ Коцюбинського, коли ще був студентом. Але його сценічні ідеї та образне рішення дуже переконливі, оригінальні.

Власне, ця вистава й познайомила двох Марічок. Молоду актрису театру Марину Клімову, яка грає в одеському спектаклі. І легендарну українську актрису Ларису Кадочникову, яка зіграла Марічку в кіношедеврі Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" (1964).

irogava

Зустріч двох Марічок відбулася відразу після вистави. Кожна з них випромінювала духовне світло, щире хвилювання. Адже дистанція між культовим фільмом і сучасною виставою - доволі довга, 54 роки.

Лариса Кадочникова після перегляду зізналася, що її вразила нова оригінальна сценічна версія "Тіней": знання гуцульського колориту, напружена містична атмосфера сценічної новели. Актриса казала, що особливу роль у цій виставі відіграють і сценічний майданчик (який об'єднав акторів і глядачів), і порожня глядацька зала, в якій особливим містичним життям ніби "живуть" і гори і тіні з твору Коцюбинського.

Напередодні показу "Тіней" актриса провела блискучий майстер-клас для акторів і гостей театру, поринувши у спогади про Параджанова, Іллєнка, а також анонсувавши показ на одеській сцені (вже в листопаді) нової вистави Київського театру імені Лесі Українки "Актрисі завжди 18", де вона грає Сару Бернар.

І третій етап проекту "Наша сцена" - актуальна вистава від режисера Стаса Жиркова "Вона його любила". Ця постановка миттєво здобула широке коло прихильників, навіть фанатів. Тема - сучасна, герої - одесити. Конфлікт між потребою кохати і неможливістю кохання в нашому зашкарублому цинічному світі хвилює глядачів, на виставу майже неможливо потрапити. Режисер чудово розкрив на одеській сцені багатьох акторів цього театру, серед яких, до речі, і Марина Клімова - вона ж Марічка, вона ж Агафія з вистави "Одруження", вона ж і наша сучасниця-гопниця з постановки "Вона його любила".

За словами директорки - художньої керівниці Одеського театру ім. В.Василька Юлії Пивоварової, імпреза "Наша сцена" повинна розвиватися, повинна знаходити свої нові проектні прояви - від фестивального до бенефісного, від презентаційного до просвітницького.

У новому сезоні Одеський театр готує українську класику і сучасні українські п'єси - "Конотопську відьму" Г.Квітки-Основ'яненка, "Енеїду" В.Ченського за мотивами І.Котляревського. І це далебі не всі творчі наміри театру на найближчий час.