Два рівних є крила. Поетичний конкурс Рильського попрощався з гламуром

У Колонному залі Національної філармонії вшановували переможців Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград-2008». Девіз творчого змагання — поетичний рядок Максима Рильського: «Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій!» Усього визначили дванадцять лауреатів. Вони — різного віку, трудяться на несхожих нивах.

Даний літконкурс — уже другий за ліком. Перший вернісаж, який пройшов у 2006-му, виявився помітним і тоді ж заявив про існування в Україні добродійного Фонду Рильського.

Онуки Рильського живуть і в Україні, і в Росії. Свого часу вони і вирішили: найкращою пам’яттю і безперечним засобом популяризації творчості Максима Тадейовича будуть різноманітні культурологічні ініціативи, «брендом» яких і стане ім’я знаменитого українського поета.

На літературно-творчому вечорі багато добрих слів лунало на адресу Максима Тадейовича. Цей поет завжди знав, що таке еталон у літературі. Поет Рильський — чудовий лірик, епік і перекладач.

«Троянди й виноград» — конкурс не для обраних, а для найширших кіл захоплених літературою людей. Мета проекту — відкрити поетичний дар у людині, яка, можливо, досі писала виключно «для себе». Тому цей вернісаж і презентує деякі нові імена — на карті літературної України. Члени журі висловили одностайну думку, що цього року кращими за інших виявилися подані на конкурс вірші саме юних поетів. Для них це шанс. Шанс увійти у велику літературу через «бренд» Рильського.

На вернісажі захоплених поетів об’єднуються як традиції, так і новаторські тенденції. На вечорі хтось із гостей висловив цікаву думку: «Час гламуру вже пішов...» Тому цінними стають ті якості людини, що і викрешують творчу літературну іскру. Не секрет, що сьогодні — у літературі особливо — дефіцит освічених інтелігентних людей. Та й на думку організаторів поетичного вернісажу-2008, наша нинішня Україна — не тільки телевізійно-пісенна, але і поетична. На перші «Троянди» два роки тому надійшло понад 200 заявок з усієї країни. Цього року листів (уявіть, справжніх, не електронних) виявилося 350 — із 24 областей України. А це на 20% більше, ніж на першому вернісажі в 2006-му. Кілька листів на адресу Фонду ім. Максима Рильського надійшло навіть із Польщі, США, Азербайджану, Німеччини. Найбільш активним виявився центр України — Київ і Київська область.

Члени журі, до складу якого ввійшли Борис Олійник (голова), Іван Драч, Олекса Ющенко, Станіслав Шевченко, Ганна Багряна, Микола Луків, Вікторія Колесник, Максим Рильський (онук поета), називали нових лауреатів «юними»… І всі вони, навіть ті, у кого сивина на скронях, признавалися, що справді почуваються юними літераторам. Хоча вік конкурсантів охоплює діапазон від 10 до 84 років. Причому найактивніші у віковій групі — «до двадцяти». На другому місці — «за п’ятдесят». Чомусь не так активно складають вірші 30—40-річні.

Ще трохи «статистики» з цього конкурсу. Жінки, наприклад, виявилися вдвічі активніші порівняно з чоловіками. А коли говорити про рід занять конкурсантів, то на першому місці учні і студенти. Далі — вчителі і викладачі. Є також лікарі, юристи, архітектори, військовослужбовці. Цікаво, що цього разу помітний творчий наступ на «Троянди...» братів-журналістів. Тільки серед лауреатів і дипломантів їх п’ятеро.

Як зауважив глава журі конкурсу Борис Олійник, головна відмінність «Троянд...» від інших численних конкурсів поезії — це демократичність. «До участі допускаються поети будь-якого віку, котрі пишуть у будь-яких жанрах. Також немає фіксованого числа переможців. Так, треба віддати належне членам журі, вони на своїх плечах витягли конкурс разом з онуком поета — Максимом Георгійовичем. Що стосується рівня поезії, то в порівнянні з торішнім вернісажем її якість набагато вища. Адже в ЗМІ з’явилося багато інформації про конкурс, тому до нас потяглися журналісти, викладачі… А це вже фахові майстри слова», — підсумував Борис Ілліч.

Лауреатами вернісажу цього року стали — Оксана Дунська, Людмила Степаненко, Ольга Слоневська, Віталій Лихобицький, Анатолій Марущак, Віра Носенко, Марина Єщенко, Микола Савенець, Дмитро Дроздовський, Лариса Омельченко, Ірина Швиголь, Лідія Зеленська. Журі на літературно-поетичному вечорі у філармонії вручало їм статуетки у вигляді кришталевої троянди і пам’ятні дипломи. А вони читали свої вірші — про любов, про природу, про Україну.

Раніше переможців конкурсного добору на «Трояндах» визначали у трьох поетичних номінаціях: патріотична лірика, пейзажна й інтимна. Згодом усе переграли. Журі вирішило не розділяти переможців, адже багато хто успішно зарекомендував себе у двох і навіть у трьох напрямах. Три автори відрекомендували себе лаконічно — «патріот». Причому патріотична лірика найчастіше зустрічається у людей старшого віку.

Як сказав усе той же Борис Олійник, «цей вернісаж — оглядини творчого стану поетичної спільноти, її настрою, думок, надій. Завдяки народним поетам ми отримуємо духовний зріз життя суспільства...»