Думки

Як би ви оцінили організацію та проведення відбірних турів українських виконавців на конкурс «Євробачення-2006» у рамках проекту «Ти — зірка»? Які виграшні та програшні сторони цього формату, використаного вітчизняним ТБ за ірландською схемою? Наскільки ефективна для майбутнього міжнародного конкурсу пісня Тіни Кароль «Я твоя королева» і які шанси в цієї композиції потрапити, приміром, у закордонні ротації? Із такими запитаннями «ДТ» звернулося до людей, безпосередньо причетних до теле- й шоу-бізнесу...

Олександр ЗЛОТНИК, композитор:

— Є певні претензії до журі. Хотілося б бачити його більш професіональним. Погано, що в його складі не було композитора. І ще хотілося, аби співаки, котрі у складі журі змінювали один одного від етапу до етапу, мали більш зоряні імена та міжнародний досвід. Приміром, Олександр Пономарьов чи Таїсія Повалій. Останній раз був Віктор Павлик... Фонограми й добір пісень не надто відповідали характеру й іміджу виконавців, часто й тональності не збігалися. Гадаю, потрібно було б провести всеукраїнський відбірний конкурс «Євробачення» для композиторів. Повірте, вони писали б пісні безплатно. Адже в Україні відомих композиторів не так вже й багато, ну якийсь десяток. Зрештою, коли пісня певного автора перемагає на конкурсі, він здобуває авторські права. У такий спосіб можна було б визначити географію української пісні. Наскільки я знаю, у Росії спеціально писали пісню для конкретного виконавця, а в нас, як я чув, Тіна сама для себе склала цю композицію.

Але можу сказати, що до фіналу вона прийшла справедливо. І Іра Розенфельд, і Тіна стали цілком гідними фіналістками. Радує, що був присутній природний відбір. Можливо, хтось і пролетів, бо не ті пісні підібрав, хоча було показано дуже багато здібних виконавців. Але головне — репертуар. Мене від цього усунули від самого початку. Щодо пісні не переконаний — 50х50. Цим треба займатися всерйоз, адже співака робить репертуар, і розмови про покупку пісні велися. Чого чекають люди від виконавця, котрий представляє країну? Шлягерності й географії. От Руслана взяла географією й самобутністю, її пісня була споріднена з жанром фольк-поп, що нині досить модно, цим вона потрапила в яблучко плюс її супроводжувала хороша рекламна кампанія. Вона і Ксенофонтов розуміють, що таке промо, і змогли поставити акцент там, де треба, знайшли саме ту формулу успіху.

Володимир БИСТРЯКОВ, композитор:

— У мене склалося враження, що після минулого «Євробачення», коли вольовим рішенням вирішили розвести народ і зіпхнути групу «Гринджоли», інтерес до чергового «Євробачення», як глядацький, так і організаторський, підупав. Багато моїх знайомих зовсім не дивилися цей відбірний конкурс, бо вони вважають УТ-1 «убитим» каналом. Тому, як мені здається, дійство набуло дуже келійного характеру. Коли в 90-х роках я брав участь у конкурсі «Юрмала», то там у складі журі не було жодного продюсера, не кажучи вже про перукарів. Тоді переміг киянин Сашко Єгоров. А сьогоднішній склад журі — це два продюсери, директор і перукар. Чому б не підключити ще й пожежників, бухгалтерів, працівників санепідстанцій? Адже їм також подобаються пісні... Узагалі таке враження, що нікому це не треба й конкурсний відбір має дуже вузьковідомчий характер. Що стосується учасників, то їх від самого початку поставили в нерівні умови: одна зірка вже розпіарена телебаченням, а решта хлопчиків і дівчаток на побігеньках роблять вигляд, що вони також конкурсанти. Це видно неозброєним оком. Так, з останньої трійки найяскравішою виявилася Тіна. Але й на початкових етапах були цікаві виконавці, котрих потім відсіяли, і почали працювати вже на одну зірку. Це не докір Тіні, а закид організаторам. Адже цьому конкурсу намагалися надати статус загальноукраїнського. Проте остання прес-конференція була навіть дуже на руку Тіні. Я знаю, що в кулуарах точилися розмови й когось із учасників хотіли витягнути. Чутки такі ходили у зв’язку з тим, що всім цікаво укласти контракт. Тому були спроби посунути Тіну вбік. Проводити такі загальнонаціональні заходи необхідно. Але чому ж у складі журі не було ані поетів, ані композиторів? Не рятувало навіть те, що в кожному відбірному турі був весільний генерал в особі певної зірки. Усе це мало дуже театральний вигляд, бо вони нічого не вирішували. А сама система голосування... Чому у фіналі було виведено саме цифру «12»? І ніде не фігурувала реальна кількість голосуючих? Утім, цей конкурс уже давно себе дискредитував і перестав бути конкурсом пісні. Свого часу на «Євробаченні» сяяли Селін Діон або «АBBA». А нині там сяє лише політика. Тому дуже часто пахне підтасовками. А все тому, що «Євробаченням» займається група людей, для котрих це передусім бізнес.

Стосовно пісні «Ти моя королева»... Вона водночас і форматна, і ніяка. Люди, що покладаються на загальний формат, як правило, опікаються. Як позаторік невдача супроводжувала Юлю Савічеву з Росії. Зате, приміром, Бьорк — дуже неформатна співачка — свого часу виграла. Нині на конкурсі потрібне щось на зразок «Тріо Мареничів», які вийшли б на сцену з гітаркою й сопілкою й тим самим зробили фурор. Отож, на жаль, пісня Кароль враження на мене не справила. Гадаю, коли виконавці пишуть пісні, то не від хорошого життя. Тіна мені дуже сподобалася на «Новій хвилі», вона талановита артистка. Але повірте: не буває священних корів. Я багато чув виконавців, котрим при вході аплодували гучніше, ніж при виході. Як правило, продюсери не розуміються на музиці, а тільки «косять» під стиль і формат. Якщо Тіна Кароль напередодні поїздки до Афін не придумає собі запаморочливий номер, нічого не вийде. Формат — це хитра штука, вигадана сучасними шоуменами, коли загальний виконавський рівень штучно знижений, а далі вже постає широке поле для клонування незліченних «фабрик» і «шансів», аби, як говорять у нас у Києві, «косити на Подолі бабки». Ще один спосіб: із відомої групи вилучаються виконавці, а потім додаються незнайомі обличчя. Але з погляду справжнього музиканта вся ця мішура нецікава. Знаю, що наші українські виконавці їздять по селах і скуповують пісні, вимагаючи, аби композитор відмовився від пісні.

Ігор ЛІХУТА, продюсер:

— Олена Мозгова та її компанія спрацювали як професіональна команда, і телекартинка проекту «Ти — зірка» була просто чудова. Єдине, що, на мою думку, здається неправильним, — це те, що переможця оголосили занадто пізно. Тобто залишилося дуже мало часу до участі України у фіналі «Євробачення». Також мало часу і для промотуру, для знайомства Заходу з нашою виконавицею. Було б логічніше, коли фінал приспів би до кінця лютого. Тоді три місяці пішли б на підготовку конкурсанта. Адже тепер артист і фізично, і психологічно перевтомлений. А нині потрібно максимально лобіювати Україну в тих країнах, де є наші посольства. На сьогодні Тіна Кароль — найкращий вибір для України, це так само, якби торік на «Євробаченні-2005» була представлена Ані Лорак. Гарне, талановите, чарівне дівча, і за неї не соромно. Інша річ, що сам конкурс дуже специфічний. І говорити про те, що повинна перемогти якась певна країна, не варто — це лотерея. На «Новій хвилі» Тіна влучила в точку. Зайвий раз підтвердила свій високий рівень. Хоча в самому конкурсі багато політичних і географічних складових. І наш шанс на перемогу, мені здається, досить невисокий. Хоча Кароль порівняно з іншими учасниками на наших відбірних турах на вигляд була, як BMW поруч із «Запорожцями». Адже в багатьох із них немає уявлення про те, як вийти на велику сцену в прямому ефірі та наживо співати на всю Європу.