До Дюка — без стуку. Одеса зустрічає давніх і нових знайомих

Міжнародний театральний фестиваль «Зустрічі в Одесі» цього року проводять уже втретє. Програма помітно розширилася, оскільки активно задіяна мала сцена. Таким чином кожного фестивального дня показують по два, а то й по три спектаклі.

А відкрилися «Зустрічі» спектаклем Читинського обласного драматичного театру, який гастролює в Одесі з кінця серпня. Це — сучасна комедія «Бінго» за п’єсою Вадима Бочанова (що цікаво, постановочну групу консультували відомі в Читі психіатри: адже головний герой Кирило, як тепер заведено говорити, — «людина з особливими потребами»). Крім того, на сцені Одеської російської драми (наш рідний театр представлений гоголівським «Одруженням» у режисурі Олексія Гирби та з участю десятка цьогорічних акторів-ювілярів) показують свої постановки гості з Росії, Грузії, Естонії, Ізраїлю, а також інші театри України. Такої широкої географії фестиваль іще не мав. Московський театр «Центр драматургии и режиссуры» під керівництвом Олексія Казанцева і Михайла Рощина представив спектакль «Героїчні діяння й вислови доблесних Пантагрюеля і Панурга» за мотивами книжки Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». Московський «Театр Луны» тішить прочитанням шекспірівської трагедії «Ромео і Джульєтта». Таганрозький драматичний театр імені А.Чехова привіз «Царство звіра?..» за п’єсою Дмитра Мережковського «Павло Перший».

Білгородський державний академічний драматичний театр імені М.Щепкіна — «Ліс» Островського. А Криворізький міський театр драми і музичної комедії імені Т.Шевченка познайомив зі своєю версією п’єси Анатолія Крима «Заповіт цнотливого бабія».

Малу сцену фестивалю надавав здебільшого Єврейський культурний центр «Бейт Гранд», розташований буквально в кількох кварталах від Російської драми, — театрали легко здійснювали перебіжки від однієї будівлі до іншої і, якщо мали бажання, нічого не прогавили з фестивальної програми. Отже, «Бейт Гранд» став місцем показу двох постановок московського театру «КомедиантЪ». Перша — «Два оповідання за їжу» за прозою дуже популярного сьогодні одесита Олександра Марданя. Друга — «Букет курячої сліпоти» за п’єсою Ірини Єгорової — про непрості проблеми взаємостосунків поколінь. Тут-таки йшла постановка за Сергієм Довлатовим «Велика людина в маленькому місті» (досить близька Одесі проблематика!), яку здійснив Російський театр Естонії.

Єрусалимський театр «Ковчег» презентував своє прочитання завжди цікавої та актуальної п’єси Семена Злотникова «Покидав старий стару», а Тбіліський державний академічний російський драматичний театр імені О.Грибоєдова — спектакль за Славомиром Мрожеком «Емігранти». І знову Мардань — його п’єса «Ягідки, квіточки» в інтепретації Кіровоградського театру імені М.Кропивницького.

На сцені Театру юного глядача (він же останнім часом є ще й Молодіжним драматичним театром) показали музичний спектакль-дежавю за піснями одеського фольклорного репертуару — «Бички в томаті», де артисти з різних театрів Одеси стають ніби жителями одного співочого двору чи то в центрі міста, чи то на Молдаванці...

Драматичний театр «Адріана Будевська» з болгарського міста Бургаса теж не втримався від загальної моди ставити п’єси Олександра Марданя. На сцені Всеукраїнського болгарського центру (а він узагалі через дорогу від Російської драми — спізнитися неможливо!) болгари показали вже знайому місцевій публіці п’єсу «Дівчата», але з екзотичною назвою «Особенности на руското прет-а-порте». Болгарський текст виявився зрозумілим для публіки — невдовзі з’ясувалося, що назву перелицьовано просто задля гарної фрази. Зрештою театру видніше, якими «етикетками» прикрашати свою продукцію...