Диригент Кирило Карабиць: "Невідома музика юного Прокоф'єва вперше звучатиме в Києві"

У столиці стартував XXI фестиваль мистецтв "Шевченківський березень-2015". У програмі: концерти молодих виконавців, конкурс юних піаністів імені Олени Вериківської, проект "Духовні джерела України".

Адреси "Шевченківського березня" - як музеї, так і концертні зали. Гостинно приймають творчі заходи Київський інститут музики імені Р.Глієра, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Заходи пройдуть також у колонному залі імені М.Лисенка, Національній філармонії України, Національній музичній академії імені П.Чайковського.

Історія становлення Київського інституту музики імені Р.М.Глієра тісно пов'язана з історією вітчизняного музичного мистецтва. Невід'ємною складовою цього процесу завжди була концертна діяльність викладачів та студентів інституту.

Традиціям демократичних концертів, лекцій, творчих проектів – понад 145 років. Мистецький фестиваль, проведення якого збігається з Шевченківськими днями, існує з 1995 року і продовжує професійну, просвітницьку, духовну місію.

Особливістю "Шевченківського березня-2015" є відзначення ювілеїв визначних музикантів: 140-річчя від дня народження видатного Рейнгольда Моріцевича Глієра; 120-річчя класика української музики ХХ ст. Бориса Миколайовича Лятошинського; 125-річчя від дня народження видатного українського композитора Левка Миколайовича Ревуцького; 70-річчя видатного українського композитора, педагога, музичного діяча Івана Федоровича Карабиця.

Цей збіг ювілейних дат надихнув глієрівців на нову форму - "фестиваль у фестивалі": Глієр-фест "Духовні джерела України".

Новинка в концептуальному розвитку фестивалю - розширення кола партнерів з числа навчальних закладів м. Києва з метою консолідації молоді навколо національної ідеї.

Тому фестиваль і відкриє "Фольклорна фантазія "Ми - українці!" з участю студентів Київського інституту музики імені Р.М.Глієра, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національної академії внутрішніх справ, Національного авіаційного університету, Київської муніципальної академії танцю ім. С. Лифаря, Київського міського будинку вчителя, Київського транспортно-економічного коледжу, Київського медичного коледжу, Київського коледжу легкої промисловості.

Завершує фестиваль творчий звіт солістів і творчих колективів КІМ імені Р.М.Глієра 25 березня в Колонному залі імені М.Лисенка Національної філармонії України.

Серед найближчих заходів "Шевченківського березня-2015" - "Кобзарю! Знов до тебе я приходжу!": творчий звіт оркестру народних інструментів (14 березня, Національна музична академія; Глієр-фест "Духовні джерела України": концерт переможців конкурсу студентів-композиторів пам'яті І.Карабиця (17 березня, Київський інститут музики); концертне виконання опери М.Лисенка "Утоплена" (20 березня, Київський інститут музики); проект "Антологія української музики": Р.Глієр та його учні (Національний музей Т.Шевченка, 24 березня).

Знаменна подія в афіші "Шевченківського березня-2015" - концертна програма з нагоди 140-річчя від дня народження Р.Глієра, 125-річчя від дня народження Л.Ревуцького, 120-річчя від дня народження Б.Лятошинського, 70-річня від дня народження І.Карабиця. Захід пройде в Київському музеї "Духовні скарби України" у рамках Глієр-фесту "Духовні джерела України".

У програмі концерту буде представлено музичний артефакт - першу симфонію Сергія Прокоф'єва. Знайдена відомим диригентом Кирилом Карабицем, ця симфонія написана за
10 років до створення широко відомої симфонії №1 "Класичної" (1917 р.). На рукописі знайденої симфонії рукою юного Прокоф'єва написано "Моему дорогому учителю Р. М. Глиэру".

Розповідає Кирило Карабиць:

"Це була перша спроба 11-річного Прокоф'єва написати симфонію під керівництвом свого вчителя Глієра. Я знайшов рукопис цієї частини (фіналу симфонії 1902 р.) у московському архіві літератури та мистецтв. Отже, досі невідома музика юного Прокоф'єва вперше звучатиме саме в Києві".

На фестиваль "Шевченківський березень-2015", де й відбудеться світова прем'єра юнацької симфонії під керуванням Кирила Карабиця, запрошено нащадків Р. М. Глієра.