Це добірка якісних документальних стрічок, які ознайомлюють широку аудиторію з творчістю та життєвими сюжетами всесвітньо відомих художників. Таких як Караваджо, Пабло Пікассо, Густав Клімт.
Анонсовані фільми переносять глядача в зали Лувру, музею Прадо, галерею Бельведер та інші культові місця, де зберігаються неоціненні роботи великих художників.
Відкриває міні-кінофестиваль документальний фільм "Клімт і Шіле", нова стрічка, що вийшла в Італії торік. Це розповідь про Густава Клімта, який наприкінці позаминулого століття спільно з групою однодумців заснував "Віденську сецесію", об'єднання митців, котрі тяжіли до модерну, прагнучи змінити погляд на мистецтво.
Один із учнів Клімта - Шіле. Події стрічки розкривають також напружену історичну панораму того часу, саме тоді розпадається Австро-Угорська імперія, тоді ж приголомшує світ своїми відкриттями Зігмунд Фройд. 1918 року, коли Шіле було 28, пройшла його найуспішніша виставка, а через кілька місяців - трагедія. Він стає однією з 20 мільйонів жертв іспанського грипу. Художник помирає. За кілька місяців до цього йде з життя і його великий учитель - Густав Клімт. Отож цей документальний сюжет - про живопис, дружбу, вчителя і учня.
У програмі також італійська стрічка - "Караваджо: форма темряви", вона вийшла 2018 року. Автори позиціюють свій фільм як кіноподорож світом одного з найзагадковіших митців. Караваджо був художником-революціонером. Він мандрував Італією і шукав натхнення, а можливо - втікав від себе, до того ж його постійно переслідували вороги. Задля зйомок картини автори віднайшли саме ті місця, де Караваджо створював свої шедеври, а також відвідали 15 музеїв, у яких його твори можна побачити й сьогодні.
"Гітлер проти Пікассо" - теж італійський фільм 2018 року. Стрічка розповідає про війну фюрера проти авангардного мистецтва. У полі зору авторів - творчість Пікассо, Матісса, Шагала, Ренуара, тобто тих, кого ненавидів нацистський режим, називаючи їхню творчість "антинімецькою" та дуже небезпечною для арійської раси. Як відомо, свого часу пройшла навіть виставка під назвою "Дегенеративне мистецтво": картини геніїв супроводжувалися абсурдними коментарями нацистських "мистецтвознавців".