Чи можемо ми в цьому році відзначати 90 років з початку бендерівського розслідування справи Корейко
- Часе, назад! або Цікава хронологія від Ільфа й Петрова Чи можемо ми в цьому році відзначати 90 років з початку бендерівського розслідування справи Корейко
- Кому вони потрібні, ці мандарини? Сказали б юній Валі Вороніній, що через 40 років, у XXI ст., їй доведеться займатися впровадженням "передового досвіду" утримання оранжереї з дров'яним опаленням, вона таких віщунів засміяла б.
- Уміли готувати — уміли й подавати Останніми роками в Україні дедалі частіше проводяться різні фестивалі національної кухні — борщу і галушок, кулешу і сала, капусняку і ковбас...
На початку березня я відкрив (принаймні, для себе), що в «Золотому теляті» фігурує єдина конкретна дата. На знаменитій папці зі шнурками для черевиків Остап Бендер написав: «Справа Олександра Івановича Корейка. Розпочато 25 червня 1930 року. Закінчено ...го дня 193... р.». І тут мене осяйнуло: то, отже, цього року виповнюється 90 років від початку бендерівського розслідування справи підпільного мільйонера. Чим не ювілей?
Як і де відзначити таку подію? Безперечно, передусім — в Одесі. А до кого там звернутися? Ну звісно, до Валерія Хаїта — першого капітана команди КВК, яка виграла Всесоюзну першість, а крім того — віцепрезидента Всесвітнього клубу одеситів.
Валерій Наумович сприйняв ідею позитивно. Загалом домовилися про святкування ювілею. Проте, як у Остапа на шляху до досягнення мети постала навчальна хімтривога, так і в нас виникла непередбачена перешкода — коронавірус.
«Ну, не біда, — подумав я, — не вийшло з ювілеєм відкриття «справи» — можна буде відзначити ювілей її закриття». Адже на збір і документування інформації про афери Корейка Бендер мав витратити два-три місяці. Може, і в нас за такий час пандемія піде на спад, тоді й відзначимо 90-річчя дати, коли, за словами Остапа Ібрагимовича, «збулися мрії ідіота».
Та коли конкретно це сталося? Відомо, що в день урочистої змички на Східній магістралі. Про це, зокрема, свідчить і фраза: «Сонце зійшло над горбкуватою пустелею о 5 годині 02 хвилини 46 секунд». Стоп! Але схід у такий час можливий лише у квітні. Це підтвердила і стаття у «Вікіпедії», яка повідомила, що врочиста змичка північного й південного колієукладальних містечок відбулася 21 квітня 1930 року. Отже, як не крути, табельникові північного містечка Корейку довелося розпрощатися з мільйоном саме у квітні 1930-го.
Та як же тоді бути з датою відкриття «справи»? Та, власне, ніяк. Чи постраждав від цього сюжет роману? Начебто ні. А його співавторам, тодішнім спецкорам газети залізничників «Гудок» Іллі Ільфу та Євгенію Петрову, це рокірування часу дало змогу збагатити свій твір кількома главами дуже дотепних репортерських спостережень.
Жаль, звісно, що 90-річчя й цієї події ми проґавили. Як і сторіччя Остапа Сулеймана Берта Марія Бендер-бея 1997 року. Адже якщо 1930-го великий комбінатор був, за його словами, у віці Ісуса Христа, отже, народився він 1897 року, як і сам Ілля Ільф.
Залишається сподіватися, що 90-річчя самого «Золотого теляти» (а вперше роман з'явився на сторінках журналу «30 днів» 1931 року) шанувальники творчості великих сатириків наступного року відзначать обов'язково.
Інші матеріали автора знаходяться за посиланням
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
