АРГЕНТИНА ФАНТАЗІЙ

Поділитися
Ось уже четвертий рік посольство Аргентини в Україні проводить у Києві дні національного кіно. Ці...

«Сомнамбула» Фернандо Спінера (1998) за жанром — відверта фантастика. Точніше, антиутопія. Хоча що ж утопічного у житті Буенос-Айреса 2010 року? Усе до болю знайоме: правове свавілля, корупція, розгул спецслужб... До того ж ще й місцевий Чорнобиль: через помилки вчених гахнув черговий «технологічний вибух», цього разу начисто стерши у пам’яті населення «файли» минулого. Фантасмагоричний світ безпам’ятства став чорно-білим. Лише у снах окремих відщепенців ще збереглися натурально-кольорові картини минулого. Наука і спецслужби стурбовані таким непорядком. Усе до болю знайоме, і це мимоволі наводить на думку: а чи не живемо ми вже тепер у своєму власному неймовірному майбутньому? Чи не залишилася чуттєва повнота переживання поточної миті надбанням виключно нашого минулого? Цей здогад про взаємопідміну часів і сутностей, через обвальну здійснюваність найгірших фантазій людства, що сьогодні бачимо, не такий уже й абсурдний. Тим часом ідея панування уявлюваного над реальним надихнула Фернандо Спінера на філософський етюд «Пригоди бога» (2000). Мабуть, найтонший за засобами і найглибший за думкою фільм програми. Його герой, як уві сні, блукає замкнутим універсумом свого уявлюваного. Реальне буття він помічає в окремих незрозумілих «із того боку» уривках — бачення власного весілля в дзеркалі, запах калу новонародженого сина, товариш по службі... А «тут» поруч — загадкова дівчина Валері, у сусідній кімнаті готелю можна злякати Голуба від Діви, а в кав’ярні в партикулярному одіянні попиває молоко хтось, схожий на Ісуса. «Ти — Той самий?» — «А ти — той самий?» Можна навіть приміряти терновий вінець Спасителя, переконавшись, що не по Хомі свитка. Не можна лише зрозуміти, як ти сюди потрапив. Безіменний герой шукає, хто ж це «спить» його ірреальним буттям: хтось із сусідів по готелю, він чи сам Бог? Відтак мешканець буття-сну вирішує там і залишитися. Ридаючи, він спалює останні нагадування про «фізику» життя. На добраніч, реальносте?

Ось такою виявилася кінозустріч із потаємним аргентинської свідомості і підсвідомості. З нагоди залишається лише проголосити: хай живе дружба наших субменталітетів!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі