Закон є, звання немає: чому саботується повернення офіцерів у стрій

У ЗСУ — дефіцит офіцерів. І ще більший дефіцит кваліфікованих офіцерів, які вміють і головне — хочуть воювати; знають, як маневрувати, — коли наступати, а коли відступати; знають, як потрібно працювати з особовим складом. А вони є. Принаймні сотню-дві знайти можна. Іноді — просто на передовій. Але одягнені вони в камуфляж із солдатськими знаками розрізнення. Тому що розжалувані. З різних причин. Хтось попався командиру під гарячу руку. Когось викликали до частини у вихідний просто із застілля. А хтось добував будматеріали для ремонту приміщень військової частини в обмін на відпустки військовослужбовцям-строковикам (цей метод «добування» відомий іще з часів СРСР)…

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Загальна мобілізація: чи можуть призвати офіцера запасу

Розжалували офіцерів владою командувача військ у дисциплінарному порядку, тобто не назавжди — тому, хто «виправився», за певний час офіцерські зірки повертали. Але 2019 року пониження у військовому званні в дисциплінарному порядку законодавці скасували. І правильно зробили. Однак разом із механізмом розжалування зник і механізм поновлення у військовому званні. Тобто «тимчасово» розжалувані виявилися розжалуваними назавжди. А це геть неправильно — офіцерські кадри, в підготовку яких вкладено величезні гроші, потрібно берегти, а не розкидатися ними. Про цю колізію ZN.UA уже писало.

Тим часом у комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки з травня 2023 року лежав без руху законопроєкт №9316 «Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України». Він саме й був покликаний розрулити колізію, що виникла, дати можливість командирам «пробачити» розжалуваних офіцерів в умовах воєнного стану та повернути їм погони. Зауважу, що зазвичай законопроєкти комітету кладуться «під сукно», якщо до них негативно ставляться в Міноборони або Генштабі. Але так сталося, що майже відразу після нашої публікації законопроєкт було внесено до порядку денного ВР і проголосовано, а 6 серпня 2024 року його підписав президент.

«Під час дії воєнного стану військовослужбовець, позбавлений військового звання у дисциплінарному порядку, поновлюється у званні, яке він мав до накладення стягнення, незалежно від штатної посади, яку він займає, за умови позитивної атестації», — йдеться в одній із ключових статей — 26² — оновленого Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Здавалося б, двері відчинено, й розжалувані раніше в дисциплінарному порядку офіцери, які сумлінно та без зауважень несли службу на солдатських посадах, приступили до виконання бойових завдань уже в офіцерському статусі… Але чи це справді так?

Про це я запитав у героя попередньої публікації, старшого солдата (за контрактом) військової частини А0284 десантно-штурмових військ, у минулому підполковника Нацгвардії Дмитра Марковчина. Відповідь була короткою: «Ні». За його словами, попри подані рапорти та позитивні характеристики звання йому не повертають. Юристи бригади вперто повторюють, що звання має повертати той командир, який його позбавив.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бутусов назвав новостворені бригади, які мають критичний дефіцит людей і досвіду

Дмитро звернувся по роз’яснення до нещодавно створеного Центрального управління захисту прав військовослужбовців Міноборони. Відповідь надійшла швидко. В документі зазначено, що командування частини деякі моменти упустило: «Чинний Дисциплінарний статут не передбачає такого виду дисциплінарного стягнення, як «позбавлення військового звання», тому старший солдат Марковчин Д.О. не може вважатися таким, що має не зняте дисциплінарне стягнення... Отже, відмова старшому солдату Марковчину Д.О. в поновленні у військовому званні не ґрунтується на нормах Дисциплінарного статуту». На чому тоді ґрунтується? Схоже, ні на чому.

І далі: «Центральне управління рекомендує командуванню військової частини врахувати, що в разі доцільності заохочення старшого солдата Марковчина Д.О. за ретельність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків, організаторські здібності, військову та спеціальну підготовку, бойовий досвід тощо може бути розглянуте питання поновлення Марковчина Д.О. у військовому званні».

Питання не розглянуто. Рекомендацію структурного підрозділу Міноборони проігноровано.

У телефонній розмові Дмитро Марковчин у розпачі сказав: «Якби я був алкоголіком, тунеядцем тощо, не було б жодних запитань. Але, можливо, командування просто не хоче займатися моєю персоною... Головком розповідав нещодавно, що бракує офіцерів із досвідом, із бойовим тощо. Я тут, на передку! Але досі на посаді водія. Знов-таки згадаймо 155-ту бригаду, звідки втекли півтори тисячі людей. Але ж це ще й тому, що там не було командирів підрозділів, які могли б правильно організувати роботу, зокрема виховну, патріотичну та просвітницьку. Сирський каже, що в нього вже немає людей, які могли б очолити бригади. А чому немає? Тому що їх ніхто не шукає».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Необхідність служити у ЗСУ стала питанням привілеїв": у Spiegel розповіли про екзистенційну кризу української мобілізації

24 березня цього року ZN.UA звернулося з інформаційним запитом до командувача Десантно-штурмових військ Ігоря Скибюка, описавши ситуацію, в якій опинився Дмитро Марковчин та його товариші по нещастю, й поставивши такі запитання: «1. У чому причина відмови Марковчину Д.О. у поновленні в офіцерському званні за наявного дефіциту кваліфікованих офіцерських кадрів? 2. Чи бачить керівництво ДШВ шляхи поновлення в офіцерському званні Марковчина Д.О. та інших військовослужбовців, які опинилися в аналогічній ситуації й хочуть бути максимально корисними для ЗСУ в умовах воєнних дій?».

У відповіді на наш запит йдеться: «…За інформацією, наданою військовою частиною А0284 позитивної атестації від посадових осіб військової частини про застосування до військовослужбовця Марковчина Д. О. виду заохочення передбаченого пунктом б -2 статті 15 Статуту, не отримано. Про що його було повідомлено посадовими особами військової частини А0284». 

У телефонній розмові офіцер Мар’ян Заневич, вказаний у відповіді як контактна особа для отримання додаткової інформації, пояснив: «Наскільки нам відомо, атестацію ніхто й не призначав. Чому? Якщо вони (у Нацгвардії, де раніше проходив службу Д.Марковчин. – В.К.) дадуть підтвердження того, що ми знаємо, то командир не буде його розглядати для перетестації. Відповідно до закону, це -- на рішення командира. Якщо він хоче десь відновитись, то, можливо, хай собі шукає місце, де його поновлять. Зараз ще по ньому рішення ніякого немає, ми чекаємо відповіді від тої військової частини, де його позбавляли того військового звання».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Перерахунок пенсій: коли за ним можуть звернутися військові

Тобто, якщо ми правильно зрозуміли, старший солдат ДШФ Дмитро Марковчин має шукати собі який-небудь інший рід військ, де його відновлять в офіцерському званні.

…На цьому, мабуть, можна було б поставити три крапки. Але, мабуть, варто пояснити, чому стільки уваги саме Дмитру Марковчину. Та тому що коли інші його товариші по нещастю махнули рукою й дослужують «як є» або взагалі звільнилися, він не здався й почав стукати в усі двері, зокрема до профільного комітету Верховної Ради, Міноборони, до нашої редакції. Спосіб повернути офіцерське звання йому та багатьом іншим бійцям, які опинились у схожій ситуації, було знайдено, законопроєкт був проголосований у ВР, підписаний президентом і набрав чинності. А далі — знову невизначеність.