Підтримати
Не один десяток воїнів ЗСУ й Нацгвардії, які закінчили військові інститути й академії, захищають Україну на солдатських посадах. І це — за істотного дефіциту офіцерів. Причина: колись за певні дисциплінарні проступки командування позбавило їх офіцерського звання. І якщо раніше стягнення знімали, а офіцерські зірки й посади повертали (зазвичай максимум за рік), то 2019 року відповідну статтю з дисциплінарного статуту вилучили. Тепер командир своєю владою не може позбавити підлеглого офіцерського звання. Але й поновити не може!
І застрягли розжалувані офіцери, які потрапили під гарячу руку, між небом і землею. Але ж на підготовку кожного держава витратила величезні гроші, й кожен офіцер (навіть розжалуваний), та ще й із бойовим досвідом, здатен очолити щонайменше роту. Але не може — немає механізму поновлення в званні та посаді. Браму зачинили, ключа загубили.
Чи можна виготовити новий? Так, відповідний законопроєкт давно подано до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради.
За які проступки позбавляли офіцерських звань у дисциплінарному порядку, в інтерв’ю ZN.UA розповів один із розжалуваних — колишній підполковник Нацгвардії Дмитро Марковчин.
— Сотнею розжалуваних можна укомплектувати два батальйони: від комбата до командира взводу. А я в званні старшого солдата кермую автівкою. Вважаю, що для України, яка стала жертвою широкомасштабного російського вторгнення, це є неприпустимою розкішшю.
— Тобто ви готові захищати Україну, максимально використовуючи свої досвід і знання?
— Так. Я захищаю Україну з першого дня війни.
— За що раніше могли позбавити офіцерського звання?
— Один з моїх друзів у нещасті таксував вечорами — зарплати були маленькі, а сім’ю треба забезпечувати. Але законодавство забороняє офіцерам мати сторонні джерела доходів. Командування розцінило це як «корупцію». Іншого викликали до частини в суботу — приїхав із легким перегаром (у п’ятницю ввечері відзначали якесь сімейне свято). Результат — позбавлення офіцерського звання.
— За що позбавили звання вас?
— Я служив у Києві на окремому факультеті з підготовки юристів і психологів для Національної гвардії при Національній академії внутрішніх справ, на посаді начальника курсу. Хоча факультет був окремою військовою частиною, ми перебували на повному утриманні академії. І ось навчальний рік завершується, потрібно робити ремонт в аудиторіях. Жодного фінансування нам на це не виділили. Доводилося викручуватися, шукати спонсорів. Деякі хлопці з особового складу казали, що можуть допомогти. Я надавав їм короткострокові відпустки, вони привозили фарбу, будматеріали…
— Загалом, як у радянській армії. Знайомо.
— Начальник факультету кваліфікував це як «побори». Розпочали службове розслідування, у висновках було написано, що я «вимагав» у особового складу будматеріали тощо. От і позбавили мене військового звання в дисциплінарному порядку.
— Коли ви одержали стягнення?
— 2016 року. Мене звільнили. А 2021-го у складі 95-ї десантно-штурмової бригади я вже виконував бойові завдання в межах АТО/ООС. Потім почалося широкомасштабне російське вторгнення. Я служу у званні старшого солдата водієм. Звісно, на офіцерську посаду претендувати не маю права. Ось уже вісім років борюся з бюрократичною машиною. Наразі безрезультатно… Глухий кут!
Війна забрала й далі забирає офіцерів. Люди з вищою військовою освітою та бойовим досвідом потрібні фронту. Я командував ротою охорони дипломатичних представництв, а також ротою спеціального призначення. У мене є диплом Харківської академії Національної гвардії. Я звертався до Міністерства оборони, Генерального штабу, щоби скасували мої дисциплінарні санкції, просив призначити на одну з посад загиблих офіцерів. Але відповіді зводилися до того, що позбавлення військового звання в дисциплінарному порядку, як і поновлення у званні й посаді, не передбачені законом і треба, щоб законодавці внесли відповідні зміни до дисциплінарного статуту ЗСУ.
…Так підполковник Марковчин став старшим солдатом. За його словами, пізніше з’ясувалося, що опитані під час розслідування свідки давали показання «під тиском», та це вже не допомогло.
— Ви пробували достукатися до законодавців, аби ті повернули механізм поновлення офіцерського статусу військовим, позбавленим його в дисциплінарному порядку?
— Я звертався до громадських організацій «Принцип» і «Юридична сотня». Вони допомогли. Вийшли на народного депутата Олексія Гончаренка. 22 травня 2023 року він разом із чотирма співавторами подав до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки законопроєкт №9316 «Про внесення змін до Дисциплінарного статуту ЗСУ щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стану». 22 травня виповниться рік, відколи законопроєкт перебуває на розгляді комітету…
Отже, потенціал, знання та бойовий досвід розжалуваних (тимчасово, але, як виявилося, довічно) майорів і підполковників нині використовують не за призначенням. Вони — не злочинці, не зрадники. Часто — просто жертви обставин, які стали ще й жертвами законодавчої колізії. Спосіб розрулити колізію є. Це законопроєкт №9316 від 22 травня 2023 року. Досвідчені офіцери вкрай потрібні фронту. Але законопроєкт, який включили до порядку денного 11-ї сесії ВР (6 лютого цього року), зняли з розгляду й відправили на доопрацювання до профільного комітету. Чому?
За словами нашого джерела у ВР, згідно з усталеною практикою, якщо Міноборони або Генштаб проти, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки знімає законопроєкт із розгляду. Та ось що цікаво: співрозмовник ZN.UA зовсім недавно одержав відповідь Генштабу на свій запит (на фото). У тексті, зокрема, зазначено, що із законопроєктом у профільному комітеті таки працюють. Як довго триватиме ця робота, невідомо. Але досвідчені офіцери потрібні на фронті вже зараз.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google