Радник президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що військово-морські сили держав ЄС відтепер можуть брати на абордаж судна, які підозрюють у порушенні міжнародних норм мореплавства. Водночас він зазначив, що Україна вже тривалий час розраховує на більш активні кроки в цьому напрямку, адже діяльність російського «тіньового флоту» фіксують ще з 2023 року, пише «Інтерфакс-Україна».
Зазначається, що 8 червня перед початком другого дня зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що заходи протидії російському «тіньовому флоту» виходять на новий рівень. За її словами, у межах операції IRINI, яка відповідає за безпеку судноплавства в Середземному морі, військово-морські сили країн ЄС відтепер можуть брати на абордаж судна та проводити їхню перевірку, якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо їхньої ідентифікації.
Власюк зауважив, що перший випадок застосування операції IRINI проти російського тіньового флоту відбувся у 2026 році. Він уточнив, що 1 червня інспектори провели перевірку танкера MV Oneiroi, піднявшись на його борт у міжнародних водах Середземного моря.
«Судно перебуває під санкціями ЄС та України. Підставою стали підозри щодо використання неправдивого прапора та можливих зв'язків із транспортуванням російської нафти», — наголосив радник президента.
За словами Власюка, до останнього часу операція IRINI здебільшого обмежувалася моніторингом ситуації, радіоперевірками та оглядом суден за згодою капітанів, хоча сама місія залишалася активною. Дозвіл на проведення фізичних перевірок суден у ризикових випадках став закономірним посиленням наявних механізмів. Водночас він наголосив, що такі кроки мали б запровадити раніше, зважаючи на масштаби проблеми.
Крім того, радник президента відзначив, що одним із нерозв’язаних питань залишається перевезення російської нафти через північні морські маршрути ЄС, які проходять від Фінської затоки та Балтійського моря через Данські протоки до Північного моря.
Він зазначив, що навіть попри дії окремих країн, зокрема Швеції, яка з початку року затримала чотири судна, а одне з них можуть передати Україні, Росія й надалі користується цим маршрутом для експорту нафти та фінансування своїх воєнних потреб.
«Тіньовий флот» Росії став одним із головних інструментів для морського експорту нафти та забезпечує від 65% до 70% таких перевезень. За оцінкою RUSI, у 2025 році до нього входило близько 1300 суден, тоді як Служба безпеки України станом на лютий 2026 року нарахувала 1337 таких одиниць.
Водночас в Allianz підрахували, що «тіньовий флот», який використовують Росія, Іран і Венесуела, становить близько 17% світового танкерного флоту. Проти цієї системи Захід застосував чотири паралельні контури впливу, які варто розглянути окремо. Жоден із них самостійно не зупиняє флоту, але разом вони створили якісно нову економіку ризиків, що вже видно у поведінці операторів. Детальніше читайте у статті «Фальшиві прапори, підставні реєстри і лімпет-міни. Анатомія боротьби з тіньовим флотом РФ» Олега Саркіца.
