Одна з найбільших трагедій України на тлі критично важливого контрнаступу, який поки що не виправдав її власних і західних очікувань, полягає в тому, що вона не може сама вирішувати свою долю. Уряд президента Володимира Зеленського залежить від потужного потоку американських і західних озброєнь. А глава Кремля Владімір Путін, чиї історичні нав’язливі ідеї та особисті розрахунки на владу втягнули Україну в цю жахливу війну, також матиме великий вплив на те, чи закінчиться вона і коли саме. Отже, в той час як жертви на полі бою визначатимуть, скільки тимчасово окупованих територій поверне Україна, на результат війни також впливатимуть зовнішні чинники, зокрема, зміна політичних сил у США, Москві та європейських столицях. Про це пише CNN.
Наприклад, сповільнення контрнаступу і зимовий глухий кут матимуть особливі наслідки для Сполучених Штатів, оскільки це може загострити питання підтримки з боку США, які наближаються до гострих виборчих перегонів. Американці готуються до потенційного зіткнення між президентом Джо Байденом, який відродив західний альянс і є найбільш активно налаштованим міжнародним прихильником України, та експрезидентом Дональдом Трампом, скептиком щодо НАТО, який захоплюється Путіним і пообіцяв закінчити війну за 24 години, ймовірно, на умовах глави Кремля. І навіть якщо Трамп не буде кандидатом від Республіканської партії у 2024 році, зменшення у США громадської підтримки надання допомоги Україні може зашкодити Байдену.
Тому з політичних, а також стратегічних причин існує величезний тиск на довгоочікуваний контрнаступ України цього літа, який має призвести до значних проривів на полі бою. Але поки що цей наступ більше нагадує боротьбу з перешкодами, ніж бліцкриг, а це підвищує ймовірність того, що війна може тривати щонайменше до кінця наступного року. Якщо так, то рівняння, яке лежить в основі всієї війни - здатність України боротися, готовність американців до надання багатомільярдних пакетів допомоги і толерантність Путіна до жахливих втрат, стане ще більш напруженим.
Високопоставлені американські та західні чиновники говорили про все більш "протверезливі" оцінки щодо здатності українських сил звільнити значну частину тимчасово окупованої території. Один високопоставлений західний дипломат похмуро сказав, що, хоча в України є можливість досягти прогресу, "вкрай малоймовірно", що це змінить баланс війни у найближчі тижні. Офіційні особи як в Україні, так і за її межами визнають, що просування в контрнаступі відбувається повільніше, ніж вони сподівалися.
Труднощі України і бойові втрати частково пов'язані з укріпленими, багатошаровими оборонними позиціями, окопами і мінними полями, які Росія встановлювала місяцями, а також з реаліями поля бою, де атакувальні сили повинні мати чисельну перевагу над добре укріпленими військами суперника. Хоча російські сили були вразливі під час початкового етапу вторгнення і невдалого наступу на Київ, війна зараз вступила у складнішу для України стадію.
Зеленський визнає, що Україна втомилася, але каже, що РФ боїться
На підтвердження того, наскільки важливим є зовнішнє сприйняття війни, Зеленський чутливо реагує на будь-яке уявлення про те, що контрнаступ став розчаруванням, хоча характерно підкреслює, що потрібно більше високоякісної західної зброї.
"Контрнаступ - це складно. Він відбувається, можливо, повільніше, ніж дехто хоче або може бачити", - сказав Зеленський.
Але закликаючи союзників до терпіння, він пообіцяв, що сили України переможуть деморалізованих росіян.
"В наших очах - втома, а в їхніх - страх. А це дві дуже різні речі", - заявив Зеленський.
Ще зарано говорити про те, що в українського контрнаступу закінчується час, незважаючи на наближення осені, погодні умови якої можуть ускладнити проведення великих маневрів.
За словами генерал-лейтенанта армії у відставці Марка Гертлінга, "багато аналітиків вважали, що Україна не зможе зупинити Росію на початку цієї війни", але сили Києва довели, що ті помилялися. Він сказав, що Україна веде широкомасштабний контрнаступ на території, що дорівнює відстані між Вашингтоном і Бостоном, і їй потрібен час.
"Існує багато суворих коментарів щодо того, що відбувається зараз, але те, що робить Україна, є найскладнішою з усіх місій, і це займе багато часу", - наголосив Гертлінг.
Політичні перспективи у США для України погіршуються
Але чи вистачить Заходу терпіння дати Україні час, якого вона потребує? Відсутність великих проривів у боротьбі з Росією в найближчі тижні не залишить західним політикам іншого вибору, окрім як розглянути ширший політичний контекст війни, навіть якщо її кінця не видно.
Попри нещодавні переговори у Саудівській Аравії, де розглядалися потенційні шляхи мирного врегулювання, поки що немає чіткого шляху навіть до припинення вогню. Україна не має великого бажання поступатися, оскільки прагне повернення до кордонів 1991 року - ціль, яка вимагатиме виведення російських військ з анексованого Криму, що наразі виглядає малоймовірним. Путіну, який зазнав невдачі у спробі фактично стерти з лиця землі український народ, ще потрібно досягнути результатів, які б дозволили йому проголосити власну версію перемоги, що може бути життєво важливим для зміцнення його режиму в РФ. Зрештою, здатність як Росії, так і України витримувати втрати на полі бою матиме вирішальне значення для визначення моменту, коли будь-яка зі сторін буде готова до врегулювання - коли вигода від завершення війни переважатиме ціну її продовження.
Момент, коли настане цей сценарій, може мати багато спільного з постійністю або довгостроковою нестабільністю підтримки з боку США, яка є життєво важливою не лише для озброєння України, але й для збереження єдності НАТО і європейської рішучості.
Незалежно від того, отримає Байден другий термін чи ні, у його спадщині домінуватиме роль у відповіді на російське вторгнення, що стало найбільш значущим проявом лідерства Заходу з боку президента США принаймні з часів Джорджа Буша-молодшого наприкінці холодної війни.
Байден вже працює над новим законопроектом про додаткове фінансування, який, ймовірно, буде готовий для розгляду Конгресом до кінця року. Цей крок стане найважливішою перевіркою готовності республіканської більшості в Палаті представників продовжувати витрачати мільярди доларів на підтримку України, попри глибокий скептицизм серед багатьох республіканців. Будь-яке припущення про те, що контрнаступ України зайшов у глухий кут, поглибить цей скептицизм. Хоча зовнішня політика рідко є вирішальним фактором на президентських виборах і війна РФ проти України не є панівним питанням на праймеріз Республіканської партії, деякі прихильники партії в штатах з достроковим голосуванням, таких як Айова і Нью-Гемпшир, порушують це питання і ставлять під сумнів щедрість США після місяців високої інфляції, яка, навіть якщо і знижується, сприяла постійному погіршенню оцінок американської економіки.
Нове опитування CNN/SSRS, проведене минулого тижня, відобразило політичні складнощі у США, пов'язані з війною: 55% виборців вважають, що Конгрес не повинен надавати додаткові кошти на підтримку України. Близько 51% заявили, що США вже зробили достатньо для допомоги, тоді як 48% вважають, що вони повинні зробити більше. Невдовзі після російського вторгнення в лютому 2022 року 62% опитаних казали, що США повинні робити більше для підтримки України. Як і майже все інше в США, підтримка військових зусиль глибоко поляризована. Опитування CNN показало, що 71% республіканців вважають, що Конгрес не повинен схвалювати нове фінансування, тоді як 62% демократів мають протилежну думку. Опитування свідчить про те, що може існувати "золота середина", коли республіканці і демократи підтримують нове фінансування. Але питання полягає в тому, чи спікер Палати представників Кевін Маккарті, який має крихітну більшість і слугує для заспокоєння найбільш прихильних до Трампа республіканців, захоче або зможе ухвалити великий законопроект про допомогу на двопартійній основі. Політична динаміка в Палаті представників є досить хитким фундаментом для життєво важливої підтримки України з боку США, що підкреслює, чому сповільнення контрнаступу може стати політичною катастрофою для Зеленського в Сполучених Штатах, а також стратегічною втратою всередині України.
Білий дім применшує думку про те, що Україна втрачає динаміку, і каже, що вона наразі має достатньо часу. Координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив, що Україна досягла певного прогресу, і натякнув, що новий пакет допомоги, який може включати обладнання для розмінування та артилерійські установки HIMARS, може надійти цього тижня.
Проте, зважаючи на зменшення підтримки допомоги Україні з боку американської громадськості, Байден може зіштовхнутися зі складним завданням пояснити тривалу підтримку Києва з боку США під час чергового важкого літа, коли він балотуватиметься на переобрання наступного року. Американські війська не беруть участі у війні, і президент вже давно виступає проти участі США у закордонних конфліктах. Він зробив уникнення прямого зіткнення Штатів із Росією центральним елементом своєї стратегії, але, тим не менш, Трамп бачить у цьому відкриті можливості для себе.
Попри свою політичну вразливість через похвалу Путіну, якого звинувачують у воєнних злочинах, колишній президент США голосно попереджає, що позиція Байдена щодо України може призвести до Третьої світової війни та ядерного конфлікту. І навіть якщо він не буде кандидатом від Республіканської партії, найактивніші прихильники України серед республіканців - серед них колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, який відвідав Київ минулого тижня, ексгубернатор Південної Кароліни Ніккі Хейлі та колишній віцепрезидент Майк Пенс - знаходяться в кінці списку кандидатів на праймеріз.
Тож коли американські виборці вирішуватимуть своє майбутнє у листопаді 2024 року, є велика ймовірність, що вони відіграватимуть важливу роль і у вирішенні долі України.
Про те, з якими розкладами Сполучені Штати входять у передвиборчий марафон, — читайте в статті експосла України в США Олега Шамшура «Фактор Трампа: чи має шанс експрезидент США перемогти Байдена?».